Справа № 4419/2007 р.                                                      Доповідач 1 інстанції Рутова В.І.

Категорія   21                                                                  Доповідач Круглікова К. С

УХВАЛА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

07 червня 2007 року                                                                         м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області в складі

Головуючої                         Круглікової К.С.

Судців                                 Конратьєвої О.М.

Могутової Н.Г.

При секретарі        Артамоновій С.О.

За участю                          представника відповідача Степанова О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 22 березня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально - Міському районі м. Горлівки Донецької області про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 22 березня 2007 року в задоволені позову ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області про відшкодування моральної шкоди відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду , постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги, стягнути на його користь на відшкодування моральної шкоди 30 000 грн., посилаючись на те, що дія ст.. 71 Закону України „Про державний бюджет на 2007 рік", на яку посилається суд, не відповідає вимогам Конституції України. Суд першої інстанції повинен був безпосередньо застосувати до спірних правовідносин норми прямої дії основного Закону України.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції встановив, що позивачу завдано моральну шкоду професійним захворюванням: він не може вести звичайний спосіб життя, порушені його нормальні життєві зв'язки, що вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Висновками МСЕК від 24 травня 2005 року, 30 жовтня 2006 року у нього встановлено втрату професійної працездатності.

2

Однак, оскільки Законом України „Про державний бюджет на 2007 рік" зупинена дія абзацу 4 статті 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку), п. п. „є" п.1 ч.1 ст. 21, ч.3 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", яка передбачає відшкодування моральної шкоди, в задоволенні позовних вимог відмолено.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду , пояснення представника відповідача , дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду повинне бути залишено без змін з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається , що позивач тривалий час працював на підприємствах вугільної промисловості під впливом систематичного тривалого впливу шкідливих факторів, що властиві вугільній промисловості, у нього розвилося професійне захворювання, у зв'язку з чим висновками МСЕК йому встановлена стійка втрата працездатності.

Згідно п.22 ст. 71 Закону України „Про державний бюджет на 2007 рік" зупинено дію абзацу 4 статті 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку), п. п. „є" п.1 ч.1 ст. 21, ч.3 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

З огляду на зазначене, судом першої інстанції правильно враховано, що зупинення дії закону не дає підстав для його застосування.

Доводи апеляційної скарги не впливають на висновки суду та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального закону. Суд першої інстанції правильно зазначив, що зупинення дії закону так само не дає підстав для його застосування, як і відсутність правової норми.

Керуючись ст. ст. 307,308,313, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 22 березня 2007 року залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.