Справа № 22-4670/2007р. Головуючий в 1 інстанції Олещенко Л.Б.
Категорія 44 Доповідач Звягінцева О.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 червня 2007 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Стельмах Н.С.
суддів Звягінцевої О.М., Молчанова С.І.
при секретарі Андрусь В.С. розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ЗАТ „Донецьксталь" - металургійний завод, ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди і
встановив:
в апеляційній скарзі представник ЗАТ „Донецьксталь" - металургійний завод за довіреністю Серебряков А.М. оспорює обгрунтованість рішення суду, яким частково задоволено позов, і ставить питання про його скасування з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову за порушенням судом норм матеріального та процесуального права, посилаючись на те, що в ДТП є вина тільки позивача; вважає, що в даній дороджній обстановці винен водій автомобіля „Ланос", дії якого сформували необхідні умови для настання наслідків ДТП і знаходяться в причинному зв'язку з ними; сам позивач спровокував зіткнення транспортних засобів. Вважає також, що судом дано невірну оцінку дослідженим доказам.
В засіданні апеляційного суду представник ЗАТ „Донецьксталь" - металургійний завод за довіреністю Биковський С.М. та 3 особа ОСОБА_2-підтримали доводи скарги, просили про її задоволення, скасування рішення суду з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову, а позивач заперечував проти доводів скарги, просив про її відхилення, залишення судового рішення без зміни.
Судом першої інстанції при розгляді цієї справи встановлено наступні обставини.
19.05.2005р. ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до відповідачів, зазначав, що 11.05.2005 р. він керував належним йому на праві приватної власності автомобілем „ЗАЗ ДЕО", державний номерний знак НОМЕР_1, 2005 року випуску, рухаючись в напрямку до центру м. Донецька по вул. Лівобережній, яка є головною дорогою.
З другорядної дороги виїхав автомобіль КАМАЗ-43101, державний номерний знак НОМЕР_2, що належить ЗАТ „Донецьксталь"- металургійний завод, під керуванням водія ОСОБА_2
2
Не звернувши уваги на дорожній знак „Вступити дорогу", згідно з яким зобов'язаний був пропустити автомобілі, що рухаються по головній дорозі, ОСОБА_2 продовжив рух, не реагуючи на звукові сигнали, які він йому подавав, і скоїв зіткнення з його автомобілем. Працівниками ДАІ, які оглядали місце події, було складено протокол відносно ОСОБА_2 як порушника Правил дорожнього руху.
Внаслідок вказаної ДТП належний йому автомобіль отримав механічні пошкодження, у зв'язку з чим йому завдано матеріальну шкоду у розмірі 4160 грн. згідно з висновком спеціаліста.
Окрім того, у зв'язку з неправомірними діями відповідача йому завдана і моральна шкода у розмірі 4000 грн., яка полягає в тому, що він не міг користуватися належним йому автомобілем, поїхати у відпустку, зазнав страху, нервовий стрес.
Тому просив ухвалити рішення, яким стягнути з відповідачів на його користь у відшкодування матеріальної шкоди- 4160 грн., моральної шкоди- 4000 грн., 131 грн. -витрат за проведення експертизи, 59,50 грн.- судового збору.
В суді позивач уточнив свої позовні вимоги, просив стягнути з відповідачів у відшкодування матеріальної шкоди 4139,81 грн. згідно з висновком автотоварознавчої експертизи, пославшись на те, що належний йому автомобіль він відремонтував у липні 2005 року.
Рішенням Ленінського районного суду м. Донецька від 6 квітня 2007 року позов задоволено частково, стягнуто з ЗАТ „Донецьксталь"- металургійний завод на користь ОСОБА_1 2069,90 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, 700 грн. -моральної шкоди, 59,50 грн. - судового збору.
Відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 4350 грн. та моральної шкоди- 4000 грн.
Апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п. 1 постанови „Про судове рішення" № 11 від 29 грудня 1976 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обгрунтованим вважається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, збереження або утримання якого створює підвищену небезпеку.
3
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок
взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних
підставах, а саме: за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких-було завдано шкоди,
розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що
мають істотне значення.
Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Апеляційний суд вважає, що позивачем доведено позовні вимоги в частині заподіяння йому ЗАТ „Донецьксталь"- металургійний завод матеріальної та моральної шкоди внаслідок ДТП, що мала місце 11.05.2005р., а відповідачем-вказаним підприємством не доведено скоєння ДТП тільки з вини самого позивача.
Всупереч доводів скарги суд першої інстанції повно, всебічно, об'єктивно дослідив обставини справи, встановленим фактам і доказам надав належну правову оцінку, правильно застосував матеріальний закон, обгрунтовано вирішив спір. Висновки суду відповідають обставинам справи.
Судом встановлено, що 11.05.2005р. о 9-тій годині на вул. Лівобережній в м. Донецьку внаслідок взаємодії (зіткнення) двох джерел підвищеної небезпеки -автомобіля „КАМАЗ"-43101, державний номерний знак НОМЕР_2, що належить ЗАТ „Донецьксталь"- металургійний завод, під керуванням водія ОСОБА_2, який перебував у трудових правовідносинах з вказаним підприємством, та автомобіля „ЗАЗ ДЕО", державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1, було завдано шкоду останньому пошкодженням належного йому на праві власності автомобіля.
Відповідно до висновків судової автотехнічної і транспортно-трасологічної експертизи, виїзджаючи на головну дорогу, водій ОСОБА_2 повинен був діяти згідно з вимогами п. 16.11 Правил дорожнього руху, тобто повинен був уступити дорогу автомобілю „ЗАЗ ДЕО" , що наближався до перехрестя по головній дорозі, а водій ОСОБА_1, хоча і мав перевагу у русі, оскільки рухався по головній дорозі, з моменту виникнення небезпеки для руху негайно повинен був вжити заходів до зниження швидкості аж до зупинки, тобто діяти відповідно до п. 12.3 Правил дорожнього руху; водій ОСОБА_1 мав об'єктивну можливість оцінити дії водія ОСОБА_2 як небезпечні для руху та відмовитися від продовження руху, тим більше від випередження праворуч та зміну напрямку руху ліворуч, що визначало у нього наявність технічної можливості запобігти ДТП шляхом виконання вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху; також технічна можливість запобігти ДТП для водія ОСОБА_2 визначалась належним виконанням ним нормативних вимог дорожнього знаку 2.1 „Вступити дорогу" та п. 16.11 Правил дорожнього руху, згідно з якими при виїзді на головну дорогу водій транспортного засобу повинен вступити дорогу транспортним засобам, що наближаються до даного перехрестя проїзджих частин головної дороги; дії водія ОСОБА_2 не відповідали вимогам п. 16.11 Правил дорожнього руху, при цьому вказані невідповідності сформували необхідні умови для настання події і знаходились у причинному зв'язку з тими наслідками, що відбулися.
В даній дорожній обстановці дії водія ОСОБА_1 з моменту виникнення небезпеки для руху (він став опереджати автомобіль КАМАЗ праворуч, потім змінив напрямок руху ліворуч на смугу руху вантажівки) не відповідали вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху та створювали одну з умов для настання події, що свідчить
4
про наявність причинного зв'язку в його фактичних діях і тими наслідками, що
відбулися (а.с. 100-105). ,
За таких обставин всупереч доводів скарги суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо наявності вини двох водіїв ОСОБА_2 і ОСОБА_1 в даній ДТП та відповідно до вимог ст. 1187 ЦК України обгрунтовано поклав на власника джерела підвищеної небезпеки ЗАТ „Донецьксталь"- металургійний завод обов'язку з відшкодування завданої позивачеві шкоди, визначавши розмір шкоди- 1/2 її частку, з урахуванням обставин ДТП, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що фактично внаслідок ДТП автомобіль КАМАЗ пошкоджено не було, відповідно ЗАТ „Донецьксталь" - металургійний завод матеріальної шкоди завдано не було.
Згідно з висновком автотоварознавчої експертизи матеріальна шкода, спричинена пошкодженням автомобіля ЗАЗ ДЕО", що належить позивачеві, на момент проведення його ремонту склала 4139,81 грн. (а.с. 133-139).
Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України обгрунтовано покладено на ЗАТ „Донецьксталь" - металургійний завод обов'язок з відшкодування позивачеві завданої йому неправомірними діями підприємства моральної шкоди.
При визначенні розміру цієї шкоди судом враховано характер, глибина, тривалість завданих позивачеві винними діями відповідача моральних страждань, вимоги розумності і справедливості.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає доводи скарги безпідставними, оскільки вони не спростовують правових висновків суду.
Оскільки апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції при розгляді цієї справи вимог матеріального чи процесуального законів або неправильної оцінки досліджених по справі доказів, то підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування або зміни судового рішення немає.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст. 315 ЦПК України, апеляційний суд,
ухвалив:
апеляційну скаргу представника ЗАТ „Донецьксталь" - металургійний завод за довіреністю Серебрякова А.М. відхилити, рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 6 квітня 2007 року залишити без зміни.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.