Справа № 1-654
2010 року
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 липня 2010 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого-судді Ясельського А.М.,
при секретарі Годинській К.Л.,
з участю прокурора Амельченка В.В., Безрука А.М.,
адвоката ОСОБА_1,
представника потерпілої- адвоката ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу по обвинуваченню:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1
року народження, уродженця с. Бачманівка
Славутського району Хмельницької області,
українця, громадянина України, освіта середня –
технічна, тимчасово не працюючого,
зареєстрованого та проживаючого за адресою:
АДРЕСА_1, раніше не судимого, -
в скоєні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_3, 05.01.2010 року приблизно о 08 год. 10 хв., керуючи згідно шляхового листа технічно налагодженим автобусом «Богдан» д.н. НОМЕР_1, який належить громадянину ОСОБА_4, та в якого відповідно до договору орендує ТОВ « Союз-Авто», рухався по маршруту № 230 від зупинки громадського транспорту «вул. Ірпінська» до зупинки «вул. Хрещатик» в м. Києві та проїжджав по технічній стоянці тролейбусів маршруту № 7, що знаходиться на вул. Ірпінській, біля перехрестя з вул. Чорнобильською в м. Києві, наближаючись до регульованого пішохідного переходу.
В цей час проїзну частину вул. Ірпінської біля перехрестя з вул. Чорнобильською, по регульованому пішохідному переході, на зелений сигнал світлофора, з ліва на права відносно руху автобуса «Богдан» д.н. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3, стала переходити громадянка ОСОБА_5
Коли водій ОСОБА_3, керуючи автобусом «Богдан» д.н. НОМЕР_1, наближався до регульованого пішохідного переходу, по якому на зелений сигнал світлофора переходила проїзну частину вул. Ірпінської громадянка ОСОБА_5, то проявив неуважність, не надав дорогу пішоходу ОСОБА_5, чим порушив вимоги правил безпеки дорожнього руху, а саме вимоги Правил дорожнього руху України, які діють з 01.01.2002 року, а саме вимоги дорожнього знаку 4.1, «Рух прямо», який зобов’язує водія рухатись на найближчому перехресті проїзних частин або ділянці дороги тільки прямо; п. 2.3 (б), який зобов’язує водія для забезпечення безпеки дорожнього руху бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п. 10.2, який зобов’язує водія, виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з’їжджаючи з дороги — велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає, в результаті чого лівою боковою частиною здійснив наїзд на громадянку ОСОБА_5
В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди громадянці ОСОБА_5 згідно висновку судово-медичної експертизи № 189/і від 13.05.2010 року, були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепної мозкової травми: забійної рани м’яких тканин лівої потиличної ділянки, крововилив у речовину головного мозку, лінійного перелому потиличної кістки зліва, який розповсюджується на основу черепа, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою винність в інкримінованому йому злочині, передбаченому ст. 286 ч. 2 КК України не визнав, при цьому визнаючи обставини вчинення злочину та суду показав, що 05.01.2010 року, приблизно о 08 годині 10 хвилин, керував згідно шляхового листа автобусом «Богдан» д.н.з. НОМЕР_1. Після висадки пасажирів на одній із зупинок у автобуса зламались дверцята, тому поїхав до станції технічного обслуговування, що знаходиться біля кінцевої зупинки тролейбуса № 7 по вул. Ірпінській в м. Києві. Після того, як автобус відремонтували, почав рухатись в напрямку регульованого пішохідного переходу, щоб виїхати на вул. Чорнобильську. Коли під’їхав до вказаного пішохідного переходу то побачив, що за переходом стоїть тролейбус, який закривав йому оглядовість пішохідного переходу. Коли передня частина автобуса порівнялась із задньою частиною вказаного тролейбуса, перед ним вискочила жінка та почала перебігати дорогу швидким кроком. Він одразу застосував екстрене гальмування, однак не зміг уникнути наїзду. Після чого викликав працівників ДАІ та швидку медичну допомогу.
Не дивлячись на те, що підсудний ОСОБА_3 вину в скоєному не визнав, його вина повністю підтверджується:
-показаннями потерпілої ОСОБА_5, яка під час судового слідства суду показала, що 05.01.2010 року, приблизно в 08 годині 20 хвилин, їхала на роботу за звичним маршрутом. Спочатку приїхала на тролейбусі № 7 до кінцевої зупинки по вул. Чорнобильській в м. Києві, щоб пересісти на маршрутне таксі № 56-Д. Коли вийшла з тролейбуса і стала переходити дорогу по регульованому пішохідному переході, то побачила, що до зупинки під’їжджає потрібне їй маршрутне таксі, тому вона прискорила крок. В даний момент на світлофорі для пішоходів горів зелений сигнал, тому почала рухатись по переходу. Раптом побачила автобус «Богдан», який скоїв на неї наїзд з правого боку, звідки рух заборонений. Самого моменту удару не пам’ятає, оскільки втратила свідомість, а прийшла до тями лише в лікарні;
-протоколом огляду місця ДТП, схемою пригоди від 05.01.2010 року, згідно яких зафіксовано місце дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 14-20);
-протоколом додаткового огляду місця пригоди та ілюстрованою таблицею, згідно яких зафіксовано розташування дорожнього знаку 4.1 «Рух прямо», вимоги якого порушив водій ОСОБА_3 (а.с. 22-24);
-протоколом відтворення обстановки та обставин події, схемою та ілюстративною таблицею від 19.04.2010 року за участю потерпілої ОСОБА_5 (а.с. 35-38);
-протоколом відтворення обстановки та обставин події, схемою та ілюстративною таблицею від 24.04.2010 року за участю водія ОСОБА_3 (а.с. 68-71);
-протоколом очної ставки проведеної між підозрюваним ОСОБА_3 та потерпілою ОСОБА_5, згідно якої остання підтвердила свої покази щодо обставин даної ДТП (а.с. 74-75);
-висновком судово-медичної експертизи № 189/і від 13.05.2010 року, згідно якої громадянці ОСОБА_5 в результаті даної ДТП були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми: забійної рани м’яких тканин лівої потиличної ділянки, крововилив у речовину головного мозку, лінійного перелому потиличної кістки зліва, який розповсюджується на основу черепа, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень (а.с. 78-81);
-висновком автотехнічної експертизи № 220 ат від 14.05.2010 року, згідно якого в даній дорожній обстановці дії водія автобуса «Богдан» д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_3 не відповідали вимогам дорожнього знаку 4.1 «Рух прямо» та п. 10.2 ПДР України (а.с. 92-99).
Аналізуючи зібрані матеріали в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_3 доведена повністю та кваліфікація його дій за ст. 286 ч.2 КК України вірна, оскільки він, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило тяжкі тілесні ушкодження потерпілій.
Призначаючи підсудному ОСОБА_3 вид та міру покарання у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини скоєння злочину, враховує особу підсудного, що характеризується позитивно, має постійне місце проживання і місце роботи, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, раніше не судимий, вчинений ним злочин, згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів. Згідно ст.ст. 66, 67 КК України, обставин, що пом’якшують або обтяжують покарання підсудного ОСОБА_3, судом не встановлено. На підставі чого суд приходить до висновку про можливість перевиховання підсудного без ізоляції від суспільства, в зв’язку з чим вважає за необхідне застосувати до нього ст. 75 КК України.
Стягнути із підсудного ОСОБА_3 вартість проведення автотехнічної експертизи, що становить 608 гривень 47 копійок.
Вирішуючи питання цивільного позову потерпілої суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідно до п. 5 ст. 1187 ЦК України, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Крім того, відповідно до ст.1195 ЦК України, фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров»я фізичній особі, зобов»язана відшкодувати потерпілому заробіток(дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
Відповідно до шляхового листа підсудний ОСОБА_3 05.01.2010 року керував автомобілем марки «Богдан» д.н. НОМЕР_1, який належить на праві оренди ТОВ «Союз-Авто».
За таких обставин суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 виконував трудові обов’язки, тобто правомірно володів транспортним засобом. А тому відповідачами по заявленому позову буде ТОВ «Союз-Авто», як власник джерела підвищеної небезпеки автомобіля марки « Богдан» д.н. НОМЕР_1 ., так і ПрАТ « Страхова компанія «ПРОВІДНА ", що є правонаступником ЗАТ «Страхова компанія « Провідна» відповідно до Поліса №ВВ/6946627 від 29.04.2009 року, за яким об"єктом страхування є цивільно-правова відповідальність ТОВ «Союз-Авто» , як власника автомобіля за шкоду, яка може бути заподіяна здоров"ю потерпілого внаслідок експлуатації транспортного засобу ( а.с.125).
Цивільний позов, заявлений та підтриманий в суді, потерпілою ОСОБА_5 на загальну суму 69912 гривень 35 копійок задовольнити частково. При цьому стягнувши із ПрАТ « Страхова компанія «ПРОВІДНА "7 635 гривень 71 копійка матеріальної шкоди, яку потерпіла використала під час лікування та яка підтверджується чеками. Крім цього підлягає задоволенню і позов в частині втраченого доходу на суму 12000 гривень, так як заробітна плата за місяць потерпілої складала 2000 гривень та на протязі шести місяців( січень-червень) вона не працювала, так як знаходиться на лікарняному, яку також необхідно стягнути з ПрАТ « Страхова компанія «ПРОВІДНА ". Не може бути задоволений позов в частині стягнення 276 гривень 64 копійки, потрачених на придбання пального, які потратив чоловік потерпілої, оскільки яких-небудь доказів з цього приводу потерпілої не наведено, а самі чеки суд не може взяти до уваги.
Поряд з цим цивільний позов, заявлений та підтриманий під час судового слідства потерпілою ОСОБА_5 на суму 50 000 гривень моральної шкоди суд вважає задовольнити з урахуванням глибини фізичних та душевних страждань, погіршення стану здоров’я потерпілої, а також з врахуванням вимог розумності і справедливості, тільки частково на суму 22 550 гривень, стягнувши 2 550 гривень моральної шкоди із ПрАТ « Страхова компанія «ПРОВІДНА " та 20 000 гривень із ТОВ «Союз-Авто» на користь потерпілої ОСОБА_5
Цивільний позов заявлений Київською обласною клінічною лікарнею на суму 2 433 гривні 10 копійок задовольнити в повному обсязі, стягнувши зазначену суму з ТОВ «Союз-Авто».
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 321-324 КПК України, суд, -
З А С У Д И В:
ОСОБА_3 визнати винним в скоєні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України і призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2(два) роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбуття покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 3 (три) роки та на підставі ст. 76 КК України зобов’язати не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з’являтись для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу засудженому ОСОБА_3 залишити без змін – підписку про невиїзд.
Стягнути із засудженого ОСОБА_3 вартість проведення автотехнічної експертизи, що становить 608 (шістсот вісім) гривень 47 копійок на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві (код: 25575285, банк: ГУДКУ у Київській області, МФО: 821018, р/р: 31253272210699, призначення платежу: 11521 послуги експерта).
Цивільний позов заявлений Київською обласною клінічною лікарнею задовольнити, стягнувши із ТОВ «Союз-Авто» 2 433 гривні 10 копійок матеріальної шкоди на користь останньої (р/р 35428001000113 в ГУДК у Київській області, МФО 821018, код: 01993701).
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 задовольнити частково, стягнувши із ПрАТ « Страхова компанія «ПРОВІДНА " 19635 гривень 71 копійку матеріальної шкоди та 2 550 гривень моральної шкоди, а всього 22185 гривень 71 копійку на користь потерпілої ОСОБА_5.
Крім цього стягнути з ТОВ « Союз-Авто» на користь потерпілої ОСОБА_5 20000 гривень моральної шкоди.
Речові докази: автобус марки «Богдан», д.н.з. НОМЕР_1, який був переданий на зберігання ТОВ «Союз-Авто» – залишити у останнього.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 днів з моменту проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Святошинський районний суду м. Києва.
СУДДЯ: