Справа № 2-721

                                                                                                                                         2010р.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем                     України

07 липня 2010р. Святошинський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді -                                                                  Чалої А.П.,

при секретарі -                                                             Ковтун Р.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом

        ПАТ «КБ «Приват Банк»        

до         ОСОБА_1,

        ОСОБА_2,

3-тя особа:     ОСОБА_3

про         стягнення заборгованості за кредитним договором

та за самостійним позовом

        ОСОБА_3

до         ПАТ «КБ «Приват Банк»,

        ОСОБА_2,

3-ті особи:     Служба у справах дітей Святошниської районної у м.Києві державної адміністрації,

        ОСОБА_1

про         визнання недійсним договору поруки з моменту його укладення, -

В с т а н о в и в :

    ПАТ «КБ «Приват Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та з врахуванням уточнених позовних вимог просив стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за кредитним договором №61051 від 20.04.2007р. і договору поруки №61051 від 20.04.2007р., посилаючись на те, що відповідачі умови кредитного договору і договору поруки не виконують, кредит та відсотки за його користування не сплачують, у зв*язку з чим виникла заборгованість у загальній сумі станом на 14.04.2010р. – 3 922 долара США 66 центів, яка складається з простроченої заборгованості по тілу кредиту 2 121,50 доларів США, прострочених відсотків в сумі 1 803,98 доларів США. На підставі ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України просив позовні вимоги задовольнити.

    В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги з врахуванням уточненої суми підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та на не виконання відповідачами умов кредитного договору та договору поруки.

    Відповідачка ОСОБА_1 в судові засідання не з*явилась неодноразово, про день і час розгляду справи повідомлялась належним чином, що стверджується поштовими конвертами і повідомленнями (а.с. 40, 41, 81, 102), заперечень проти позову суду не надала, про поважність причин неявки суд не повідомила.

    Суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності відповідачки на підставі наявних у справі доказів.

    Представник відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_4 проти позову щодо свого довірителя заперечував в повному обсязі, посилаючись на його необґрунтованість, безпідставність і пропуск строку звернення до суду з даним позовом до ОСОБА_2 як поручителя, а також невідповідність дати договору поруки і кредитного договору, і невідповідність суми кредиту, зазначеній в кредитному договорі сумі кредиту, вказаній в договорі поруки. Позовні вимоги щодо ОСОБА_1 вважав доведеними в меншій сумі, а саме: в сумі – 1 647,05 доларів США, згідно розрахунку (а.с. 109).

    Третя особа - ОСОБА_3 проти позову щодо ОСОБА_2 заперечувала та звернулась до ПАТ «КБ «Приваб Банк», ОСОБА_2 із самостійним позовом про визнання недійсним договору поруки з моменту його укладення з тих підстав, що є дружиною відповідача ОСОБА_2 і не давала згоди на укладення чоловіком договору поруки і цим договором порушені права їх неповнолітніх дітей, просила задовольнити самостійний позов на підставі ст.ст. 203, 215, 236 ЦК України.

    Третя особа за самостійним позовом – Служба у справах дітей Святошинської районної у м.Києві державної адміністрації явку свого представника в судове засідання не забезпечила, просить розглядати справу у його відсутності і постановити рішення в інтересах дітей (а.с. 96 – лист).

    Третя особа за самостійним позовом – ОСОБА_1 в судові засідання не з*явилась з вищезазначених підстав.

    Суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності представника третьої особи і третьої особи за самостійним позовом на підставі наявних у справі письмових доказів.

    Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_4, третьої особи і позивачки за самостійним позовом ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне основний позов задовольнити частково, а у задоволенні самостійного позову відмовити, виходячи з наступного.

    Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов*язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

    Судом встановлено, що 20.04.2007р. між ОСОБА_1 і ПАТ «КБ «Приват Банк» укладено кредитний договір №61051 на суму 4 000 доларів США (а.с. 5-6 – копія кредитного договору) та погоджено графік погашення заборгованості і відсотків за користування кредитом (а.с. 6 зворот – копія графіка), в забезпечення якого між ОСОБА_2 і ПАТ «КБ «Приват Банк» укладено договір поруки №61051 (а.с. 7 – копія договору поруки).

    Не відповідність дати договору поруки – 20.04.2006р. і кредитного договору – 20.04.2007р., а також зазначення в договорі поруки суми кредиту - 4 000 грн., замість 4 000 доларів США, суд розцінює як описки, оскільки в договорі поруки є посилання на забезпечення поручителем – ОСОБА_2 зобов*язання боржника – ОСОБА_1 саме за кредитним договором від 20.04.2007р., в якому вказана сума кредиту – 4 000 доларів США.

    Згідно ст.627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням умов цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

    У відповідності до частини 1 ст.6 ЦК України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

    Аналізуючи правовий зміст зазначених норм права, можливо зробити висновок, що діюче цивільне законодавство закріплює принцип свободи договору.

    В пункті 3.1. кредитного договору, укладеного 20.04.2007р. між ОСОБА_1 і ПАТ «КБ «Приват Банк» вказано про те, що за користування кредитом позичальник сплачує відсотки в розмірі 24 % річних…

    В пункті 3.2. цього ж договору зазначено, що у відповідності до ст.212 ЦК України, при порушенні позичальником будь-якого із зобов*язань щодо погашення заборгованості, згідно графіку і п.п. 1.4., 2.3.1., 3.3. даного договору або порушенні п.2.2.8. цього договору, позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом в розмірі 48% річних…

    Відповідно до пункту 2.3.1. зазначеного вище кредитного договору, банк за власним бажанням має право: а) змінити умови договору – вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов*язань за договором в повному обсязі шляхом направлення повідомлення…

    Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов*язковим для виконання сторонами.

    В даному випадку кредитний договір №61051 від 20.04.2007р., укладений між ОСОБА_1 і ПАТ «КБ «Приват Банк», сторонами не оспорювався, не скасований, не змінений, у зв*язку з чим є обов*язковим до виконання.

    Відповідачка ОСОБА_1 має заборгованість перед позивачем по сплаті кредиту і відсотків за його користування, що стверджується розрахунком заборгованості (а.с. 4), яка станом на 14.04.2010р. складає 3 922 долари США 66 центів (а.с. 110 – розрахунок заборгованості), яку суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки ОСОБА_1, у зв*язку з невиконанням останньою умов кредитного договору, задовольнивши позовні вимоги в цій частині.

    При цьому, суд вважає за необхідне стягувати суму заборгованості в еквіваленті, оскільки згідно частини 1 ст.524 ЦК України, зобов*язання має бути виражене у грошовій одиниці України – гривні, а у відповідності до частини 1 ст.533 ЦК України, грошове зобов*язання має бути виконане в гривні.

    Приймаючи до уваги, що Закон України «Про виконавче провадження» не передбачає порядку виконання судового рішення в іноземній валюті, у зв*язку з чим суд вважає за необхідне стягнути суму заборгованості в еквіваленті.

    Щодо основних позовних вимог до ОСОБА_2, суд приходить до наступного.

    Так, в частини 4 ст.559 ЦК України зазначено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов*язання не пред*явить вимоги до поручителя…

    Як вбачається з графіку погашення заборгованості по кредиту і відсотків за його користування, строк виконання основного зобов*язання по поверненню кредита – 18.04.2008р. (а.с. 6 зворот).

    Позов до ОСОБА_2 як поручителя ПАТ «КБ «Приват Банк» пред*явлено до суду 10.11.2009р. (а.с. 2), тобто за 1 рік і 7 місяців після спливу строку виконання основного зобов*язнаня, у зв*язку з чим позовні вимоги до ОСОБА_2 як поручителя задоволенню не підлягають, оскільки на час пред*явлення позову і розгляду справи порука є припиненою в силу частини 4 ст.559 ЦК України.

    Що стосується самостійного позову ОСОБА_3, суд приходить до наступного.

    Так, правовим обґрунтуванням свого позову щодо визнання недійсним договору поруки, укладеного між ПАТ «КБ «Приват Банк» і ОСОБА_2, ОСОБА_3 зазначає відсутність її згоди на укладення цього договору як дружини і порушення прав неповнолітніх дітей.

    Але, з такою правовою позицією суд погодитись не може, оскільки порука по своїй юридичній суті є грошовим зобов*язнаням і діюче цивільне законодавство не передбачає згоди іншого з подружжя на укладення договору поруки.

    Також, договір поруки, укладений одним з подружжя, не можна визнати таким, що порушує права неповнолітніх дітей.

    Крім цього, частина 2 ст.65 СК України щодо згоди іншого з подружжя на укладення договорів, які виходять за межі дрібного побутового, застосуванню до даних правовідносин не підлягає, оскільки в ст.65 СК України йде мова про договори, які мають своїм наслідком відчуження майна, яке перебуває у спільній сумісній власності осіб як подружжя, до яких договір поруки не відноситься.

    Також, ОСОБА_3 не є стороною договору поруки, у зв*язку з чим також не має права на пред*явлення позову про визнання його недійсним.

    Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні щодо самостійних позовних вимог ОСОБА_3, суд вважає за необхідне у їх задоволенні відмовити, оскільки ці вимоги не грунтовані на нормах матеріального права.

    Крім цього, на підставі ст.88 ЦПК України з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в сумі 251 грн. 81 коп. 120 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи.

    Керуючись ст.ст. 6, 11, 16, 509, 524, 525, 526, 533, 559, 610, 625, 627, 629, 1054 ЦК України, ст.ст. 65 СК України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 212-215, 223 ЦПК України, суд, -

В и р і ш и в :

    Основний позов задовольнити частково.

    Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що мешкає в АДРЕСА_1, на користь ПАТ «КБ «Приват Банк» (49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 50; р/р №29092829003111, МФО-305299, код ЄДРПОУ-14360570) – еквівалент 3 922 доларам США 66 центам і 251 грн. 61 коп. судового збору та 120 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи на р/р №64993919400001.

    В задоволенні основного позову в частині позовних вимог ОСОБА_2 і в задоволенні самостійного позову ОСОБА_3 – відмовити.    

    Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:

                                                  Справа № 2-721

                                                                                                                                         2010р.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем                     України

07 липня 2010р. Святошинський районний суд м.Києва в складі:

 головуючого судді -                                                             Чалої А.П.,

при секретарі -                                                          Ковтун Р.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом

        ПАТ «КБ «Приват Банк»        

до         ОСОБА_1,

        ОСОБА_2,

3-тя особа:     ОСОБА_3

про         стягнення заборгованості за кредитним договором

та за самостійним позовом

        ОСОБА_3

до         ПАТ «КБ «Приват Банк»,

        ОСОБА_2,

3-тя особа:     Служба у справах дітей Святошниської районної у м.Києві

        державної адміністрації,

        ОСОБА_1

про         визнання недійсним договору поруки з моменту його укладення, -

    Керуючись ст.ст. 209, 218 ЦПК України, суд, -

В и р і ш и в :

    Основний позов задовольнити частково.

    Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що мешкає в АДРЕСА_1, на користь ПАТ «КБ «Приват Банк» (49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 50; р/р №29092829003111, МФО-305299, код ЄДРПОУ-14360570) – еквівалент 3 922 доларам США 66 центам і 251 грн. 61 коп. судового збору та 120 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи на р/р №64993919400001.

    В задоволенні основного позову в частині позовних вимог ОСОБА_2 і в задоволенні самостійного позову ОСОБА_3 – відмовити.    

    Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: