Справа №2-2397
2010р.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
15 липня 2010р. Святошиський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді - Чалої А.П.,
при секретарі - Мягковому О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до Управління пенсійного фонду України в Святошинському районі м.Києва
про визнання бездіяльності незаконною та стягнення заборгованості по пенсії як дитині війни, -
В с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м.Києва та просив визнати бездіяльність відповідача щодо відмови провести йому перерахунок державної соціальної допомоги як дитині війни (30% надбавки до пенсії), що передбачена ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 01.01.2006р. по 31.12.2009р. незаконною та стягнути з відповідача заборгованість по пенсії як дитині війни за вказаний період в сумі 4 604 грн. 40 коп.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що є «дитиною війни» в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і має право на пільги, передбачені цим Законом, зокрема, відповідно до ст.6 цього Закону, має право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Просив задовольнити позов на підставі ст.ст. 21, 22, 46, 48, 92, 95 Конституції України, ст.ст. 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. 10, 81 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Рішення Конституційного Суду України №5-рп/2002 від 20.03.2002р.
В судове засідання ОСОБА_1 не з*явився, про день і час розгляду справи повідомлявся належним чином, просить розглядати справу у його відсутності та задовольнити позов.
Управління пенсійного фонду України в Святошинському районі м.Києва явку свого представника в судове засідання не забезпечило, про дату, час і місце судового засідання повідомлялось належним чином, направило до суду письмові заперечення проти позову, де просить у задоволенні позову відмовити, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість, а також у зв*язку із пропуском строку позовної давності згідно ст.ст. 257, 267 ЦК України та просить розглядати справу без представника.
Суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності позивача і представника відповідача на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково, виходячи з наступного.
Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов*язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 11 – копія паспорта), знаходиться на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в м.Києві Святошинського району і отримує пенсію за віком.
На день звернення позивача до суду (17.05.2010р.), нарахування доплати до пенсії в сумі 30% від мінімальної пенсії за віком відповідачем не здійснено.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов*язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В частині 1 ст.46 Конституції України вказано про те, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно частини 1 ст.8 ЦПК України, суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов*язковість яких надана Верховною Радою України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які мають статус «дитини війни» в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни», основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначені та закріплені у зазначеному вище Законі.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (02.09.1945р.) Другої світової війни було менше 18 років.
Позивач є «дитиною війни» в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що не заперечується відповідачем, а відтак, на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни», в тому числі й право на підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6 зазначеного вище Закону.
Наявність у позивача права на призначення йому підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком є визначальною для вирішення даного спору, крім того, це право гарантується ст.46 Конституції України.
Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою соціального забезпечення громадян, які відповідно до спеціального закону, є дітьми війни. Тобто, фактично ця щомісячна надбавка є формою реалізації конституційного права громадян, які є дітьми війни, на соціальний захист.
Разом з тим, згідно ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України, а не за рахунок бюджету Пенсійного фонду України. За умови відсутності у державному бюджеті коштів на виплату щомісячних надбавок дітям війни, це створює ситуацію правової невизначеності стосовно джерела коштів, з яких має виплачуватися зазначена надбавка.
Посилання відповідача на відсутність коштів для забезпечення виплат доплати до пенсії не може братися судом до уваги, оскільки відсутність коштів не є підставою невиконання зобов*язань, покладених на управління законодавством, оскільки реалізація особою права, яке пов*язане з отриманням бюджетних коштів і базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлено у залежність від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання надбавки до пенсії, яка прямо передбачена законом.
При вирішенні питання щодо періодів часу, за які позовні вимоги підлягають задоволенню, суд враховую те, що ОСОБА_1 звернувся до суду 17.05.2010р., у зв*язку з чим трирічний строк позовної давності, визначений ст. 257 ЦК України, складає період з 17.05.2007р.
Щодо проведення перерахунку 30% надбавки до пенсії позивачу в 2007р. і в 2008р., суд приходить до наступного.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції від 09.07.2007р.), дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. №6-рп/2007 визнано неконституційним положення п.12 ст.71 Закону України «Про держаний бюджет на 2007 рік» щодо зупинення на 2007р. дії ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. №10-рп/2008 визнано неконституційним положення п.41 розд. 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», а тому пенсійний орган мав діяти відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до частини 2 ст.152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, а тому позивач мав право на нарахування йому соціальної надбавки до пенсії як дитині війни в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком в 2007р. з 10.07.2007р. по 31.12.2007р., а в 2008р. – з 23.05.2008р. по 31.12.2008р., а в інші періоди 2007р. і 2008р. відповідно не мав такого права.
Крім цього, судом враховується положення п.5.4 Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008р. №10-рп/2008 про те, що Конституцією України у статті 92 визначено сфери, зокрема бюджетну, які мають врегульовуватися виключно законом. Закон про Держбюджет є основним фінансовим документом держави. Через своє спеціальне призначення цей закон не повинен регулювати відносини в інших сферах суспільного життя.
Конституція України не надає закону про Держбюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів. Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об*єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.
У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.
Так, вищевказаним рішенням Конституційного Суду України, визнано таким, що відповідають Конституції України (є конституційними), положення підпунктів 1-6 пункту 19 розділу II «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. №107- VI.
Таким чином, Конституційний Суд України вирішив, визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пунктів 36-100 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Відповідно до статті 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Як зазначено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.10.2005р. № 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання), зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру.
Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб*єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.
Враховуючи те, що позивач є дитиною війни, він наділений державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання надбавки до пенсії.
Наділивши дітей війни зазначеною соціальною гарантією, держава таким чином взяла на себе публічне зобов*язання забезпечити належний матеріальний рівень осіб, які є дітьми війни, тобто, між позивачем і державою встановлено певний правовий зв*язок у визначеній сфері життєдіяльності, який характеризується наявністю зобов*язання держави забезпечити соціальний захист дітей війни.
В 2009р. питання щодо не конституційності державного законодавства, а саме: ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Конституційним судом України не вирішувалось, у зв*язку з чим суд вважає, що нарахування позивачу соціальної допомоги як дитині війни повинно здійснюватись у відповідності до вказаної вище правової норми.
Частиною 3 ст.46 Конституції України встановлено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Іншими словами: пенсії та інші види соціальних виплат, що є єдиним джерелом існування, не можуть бути нижче від прожиткового мінімуму, який встановлюється законом.
Статтею 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» визначено, що прожитковий мінімум застосовується зокрема для: встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім*ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України; формування Державного бюджету України та місцевих бюджетів.
Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. При цьому, частиною 3 статті 28 вказаного вище Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Враховуючи викладене, в контексті положень статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції від 09.07.2007р.) та частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування», суд вважає за можливе застосувати для визначення розміру щомісячної доплати до мінімальної пенсії за віком розмір прожиткового мінімуму, оскільки в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується лише як коефіцієнт для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, що на думку суду, не суперечить вимогам частини 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування».
Задовольняючи частково позов ОСОБА_1, суд враховує також, що належних і достовірних доказів в спростування пояснень позивача суду не надано.
Щодо строку позовної давності, суд приходить до наступного.
Згідно ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
У відповідності до частини 4 ст.267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
А в частині 5 цієї ж норми права вказано про те, що якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Як вбачається з матеріалів справи, позовну заяву ОСОБА_1 подано до суду 17.05.2010р.
Приймаючи до уваги, що відповідач наполягає на застосуванні строку позовної давності, підстав для поновлення цього строку не вбачається, а тому в частині позовних вимог щодо нарахування надбавки до пенсії як дитині війни позивачу в період з 01.01.2006р. по 31.12.2006р., суд відмовляє з мотивів пропущення строку позовної давності, а з 01.01.2007р. по 10.07.2007р. – у зв*язку з відсутністю такого права згідно діючого на той час законодавства.
Враховуюче наведене та оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності і співставленні, а також приймаючи до уваги, що відповідачем не надано суду достатніх доказів в спростування доводів позивача і відповідно в обґрунтування правомірності своїх дій щодо відмови позивачу у проведенні перерахунку державної соціальної допомоги в розмірі 30% щомісячно надбавки до пенсії як дитині війни, на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» , суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити частково, визнати бездіяльність відповідача незаконною щодо відмови провести перерахунок позивачу зазначеного вище виду державної соціальної допомоги за період з 10.07.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008р. по 31.12.2008р. і з 01.01.2009р. по 31.12.2009р., в межах трирічного строку позовної давності, за виключенням вже здійснених Управлінням пенсійного фонду Святошинського району м.Києва виплат за 2007р., 2008р. і 2009р. та стягнути з відповідача заборгованість по пенсії позивача в сумі згідно розрахунку в позовній заяві в межах трирічного строку позовної давності і за вказані вище періоди часу, а саме: 2 464 грн. 90 коп., а в іншій частині позовних вимог суд вважає за необхідне відмовити.
Що стосується способу захисту цивільного права, який обрано позивачем, суд приходить до наступного.
Так, в пункті 10) частини 2 ст.16 ЦК України, як спосіб захисту цивільного права та інтересу судом вказано визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
В даному випадку, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 відповідають способам захисту цивільних справ та інтересів судом в порядку цивільного судочинства згідно вимог частини 2 ст.16 ЦК України, а таму також підлягають задоволенню.
Щодо звернення рішення суду до негайного виконання, суд вважає за необхідне відмовити, оскільки ст.367 ЦПК України містить вичерпний перелік випадків, коли допускається негайне виконання рішення суду, серед яких стягнення заборгованості по пенсії є відсутнім.
Керуючись ст.46 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. 16, 257, 267 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 212-215, 223 ЦПК України, суд, -
В и р і ш и в :
Позов задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у Святошинському районі м.Києва щодо не нарахування ОСОБА_1 державної соціальної допомоги у вигляді надбавки до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в період з 10.07.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008р. по 31.12.2008р. і з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. - незаконною.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України у Святошинському районі м.Києва на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця м.Коростень Житомирської області, що мешкає в АДРЕСА_1, надбавку до пенсії, передбачену ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції від 09.07.2007р.), у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України «Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування», за період з 10.07.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008р. по 31.12.2008р. і з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. в сумі 2 464 (дві тисячі чотириста шістдесят чотири) грн. 90 коп.
В іншій частині позовних вимог – відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя:
Справа №2-2397
2010р.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
15 липня 2010р. Святошиський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді - Чалої А.П.,
при секретарі - Мягковому О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до Управління пенсійного фонду України в Святошинському районі м.Києва
про визнання бездіяльності незаконною та стягнення заборгованості по пенсії як дитині війни, -
Керуючись ст.ст. 209, 218 ЦПК України, суд, -
В и р і ш и в :
Позов задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у Святошинському районі м.Києва щодо не нарахування ОСОБА_1 державної соціальної допомоги у вигляді надбавки до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в період з 10.07.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008р. по 31.12.2008р. і з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. - незаконною.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України у Святошинському районі м.Києва на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця м.Коростень Житомирської області, що мешкає в АДРЕСА_1, надбавку до пенсії, передбачену ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції від 09.07.2007р.), у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України «Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування», за період з 10.07.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008р. по 31.12.2008р. і з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. в сумі 2 464 (дві тисячі чотириста шістдесят чотири) грн. 90 коп.
В іншій частині позовних вимог – відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя:
16.07.2010р. 1. ОСОБА_1
ЧЛ-06 АДРЕСА_1
2. УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ
В СВЯТОШИНСЬКОМУ РАЙОНІ М.КИЄВА
м.Київ, вул.Корольова, 5-А
Святошинський районний суд м.Києва направляє копію рішення суду від 15.07.2010р. для відома.
Додаток: на 2 аркушах кожному адресату.
СУДДЯ: А.П.ЧАЛА
СЕКРЕТАР:
16.07.2010р. 1. ОСОБА_1
ЧЛ-06 АДРЕСА_1
2. УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ
В СВЯТОШИНСЬКОМУ РАЙОНІ М.КИЄВА
м.Київ, вул.Корольова, 5-А
Святошинський районний суд м.Києва направляє копію рішення суду від 15.07.2010р. для відома.
Додаток: на 2 аркушах кожному адресату.
СУДДЯ: А.П.ЧАЛА
СЕКРЕТАР:
16.07.2010р. 1. ОСОБА_1
ЧЛ-06 АДРЕСА_1
2. УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ
В СВЯТОШИНСЬКОМУ РАЙОНІ М.КИЄВА
м.Київ, вул.Корольова, 5-А
Святошинський районний суд м.Києва направляє копію рішення суду від 15.07.2010р. для відома.
Додаток: на 2 аркушах кожному адресату.
СУДДЯ: А.П.ЧАЛА
СЕКРЕТАР: