Справа №  2-452/10

РІШЕННЯ

іменем України

07 липня 2010 року.                                            Володимирецький районний суд Рівненської області під головуванням судді Іванків О.В.,

при секретарі судового засідання Соболевському Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Володимирець справу за позовом ОСОБА_1  до Управління праці та соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації  про   визнання відмови протиправною, зобов’язання нарахувати та виплатити державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації про визнання відмови протиправною, зобов’язання нарахувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з вересня 2007 року по даний час. Позивач  в судове засідання не з’явилася та надала суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить справу розглянути за її відсутності.  

      Представник відповідача надав суду письмове заперечення проти позову, в якому  пояснив, що позивачу допомога по догляду за дитиною призначена відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”.  Покликаючись на ст. 56 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, ст. 95 Конституції України, ст. 4 Бюджетного кодексу України, вказує, що видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків визначаються виключно законом про Державний бюджет України; положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Закону про Державний бюджет України. Управління праці та соціального захисту населення Володимирецької райдержадміністрації забезпечує виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірах, визначених Верховною Радою України в законі про Державний бюджет на відповідний рік. Просить відмовити у задоволенні позову, розглянути справу у його відсутності.  

Заслухавши пояснення позивача, розглянувши доводи викладені відповідачем в запереченні, дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд  вважає, що позов слід задоволити з огляду на таке.    

ОСОБА_1  є матір’ю ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1.

Малолітній ОСОБА_2 належить до дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням НОМЕР_2.    

Позивач зареєстрована в Управлінні праці та соціального захисту населення як одержувач державних допомог та отримує державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку, що підтверджується довідкою, виданою відповідачем.  

Вказана допомога призначена ОСОБА_1 згідно Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” .

           Відповідно до ст.43 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” (в редакції, що діяла до 2007 року), допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом .  

Відповідно до п.10 ст.30 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” батькам потерпілих дітей, допомога по догляду за потерпілою дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується в подвійному розмірі допомоги, передбаченої законодавством України.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 у відповідності до вимог вказаних нормативних актів в період з 01 грудня 2007 року по 09 вересня 2010 року має право на отримання державної допомоги по догляду за дитиною в подвійному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що у 2007 році щомісячна грошова допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка виплачується відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" передбачена у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

          Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року  № 6-рп/2007 визнано такими,  що не  відповідають  Конституції України (є неконституційними), положення ст.56, пункту 7 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" в частині зупинення на 2007 рік дії статей 41, 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Таким чином, з 09.07.2007 року дію ст.ст.41,43 Закону України "  Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням"  було відновлено в повному обсязі. Відповідно до пункту 5 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду, воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Законом України від 28.12.2007 р. N 107-VI  були внесені зміни до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”, а зокрема була виключена ст.43 названого закону, яка передбачала виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, в розмірі прожиткового мінімуму.  Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 названі вище зміни внесені підпунктом 12 пункту 25 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

        Рішення Конституційного Суду  України  у  цій  справі  має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли  внаслідок дії положень статей зазначених законів, що  визнані неконституційними. Положення статей  відповідних законів, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України  вищеназваних рішень, а саме з 22.05.2008року.  

         Отже, починаючи з 01.12.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 09 вересня 2010 року (тобто по час досягнення дитиною трьохрічного віку), позивач має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до п.10 ст.30 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст. 43 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”, а зокрема в подвійному розмірі прожиткового мінімуму.

Разом з тим, письмовими доказами, що надані суду позивачем, зокрема  довідками управління праці та соціального захисту населення Володимирецької райдержадміністрації №2466  встановлено, що ОСОБА_1 в період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року отримувала  щомісячну грошову  допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, що є значно  меншим ніж  подвійний розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років. З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що відмова виплатити ОСОБА_1  допомогу у встановлених законом розмірах є протиправною, і позов в цій частині підлягає задоволенню.

Доводи відповідача про те, що відсутня затверджена законодавством величина прожиткового мінімуму, який приймається до уваги при нарахуванні державних допомог сім’ям з дітьми, не заслуговують на увагу суду і спростовуються наступним.

Згідно з ч.3 статті 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Тому, державна допомога сім’ям з дітьми та інші види соціальних виплат, що є єдиним джерелом існування не можуть бути нижче від прожиткового мінімуму, який встановлюється законом.

Оскільки величина прожиткового мінімуму для кожної вікової та соціальної групи, в т.ч. і для неповнолітніх та малолітніх осіб, щорічно визначається Законами України на відповідні календарні періоди, посилання відповідача на відсутність законодавчо визначеного розміру прожиткового мінімуму є безпідставним.

Розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, передбачено також Постановою КМ України від 11.01.2007 року №13 “Деякі питання призначення і виплати допомоги сім’ям з дітьми”. Однак, вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, зміст якого суперечить вимогам Закону.

Як вбачається зі змісту ст.8 ЦПК України, суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта закону України або міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу.

Враховуючи викладене, виходячи із принципу верховенства права, закріпленого ст.8 Конституції України, суд приходить до висновку, що при визначенні розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку для застрахованих осіб, відповідач повинен застосовувати розмір допомоги, визначений ст. 43 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”.

Доводи відповідача щодо неможливості задоволення позовних вимог у зв’язку з відсутністю бюджетних коштів, призначених на ці виплати, судом не приймаються до уваги. Суд вважає необхідним визначити, що реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання суб’єктами владних повноважень на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань, не приймається до уваги. Так, у справах «Кечко проти України» та «Бурдов проти Росії» Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань.

У зв’язку з викладеним, суд вважає за необхідне задовольнити позов в частині визнання бездіяльності відповідача незаконною та зобов’язати відповідача вчинити дії, спрямовані на поновлення порушеного права позивача, як це передбачено ч.2 ст.16 ЦК України.  

Що стосується виплати державної допомоги з 01 січня 2007 року по 08 липня 2007 року та  з 01 січня 2008 року по 22 травня 2008 року, то в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити, оскільки у період з 01.01.2008 р. по 21.05.2008 року ст.43 Закону  діяла в новій редакції, положення Законів України про Державний бюджет на 2007, 2008 рік, неконституційними не визнавались, не скасовувались, а тому підстав для їх застосування у відповідача не було.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.8,19,21 Конституції України, ст.ст.27, 30 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.ст.41,43 Закону  України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”,  ст.ст.15,16 ЦК України, ст.ст.8, 14, 209-212 ЦПК України, суд, -  

вирішив:  

Позов  ОСОБА_1  задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Управління праці та соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації  щодо непризначення та невиплати ОСОБА_1  допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виходячи з подвійного розміру прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6-ти років, як дитині, постраждалій від наслідків Чорнобильської катастрофи за періоди з 01 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 09 вересня 2010 року.

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації  (34300, вул. Соборна, 23, смт.Володимирець Рівненської області) нарахувати та виплатити ОСОБА_1   державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виходячи з подвійного  розміру прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6-ти років, як дитині, постраждалій від наслідків Чорнобильської катастрофи за період з 01 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 09 вересня 2010 року з врахуванням здійснених  виплат у зазначені періоди.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації в користь держави судовий збір в сумі 3 (три) грн.. 40 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) грн.  

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржена до апеляційного суду Рівненської області через Володимирецький районний суд. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

  Головуюча: