ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22а-2222/2007 Головуючий суддя у
Категорія статобліку - 19 1-ій інстанції - Демиденко Ю.Ю.
(2а-26/07)
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2007 року м.Дніпропетровськ
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Мартиненка О.В..(доповідач)
суддів - Поплавського В.Ю.,Уханенка С.А.,
при секретарі - Портненко Т.В. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Тернівського районного суду м.Кривого Рога від 10.05.2007р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Тернівського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції про оскарження дій державного виконавця,-
в с т а н о в и л а:
Постановою Тернівського районного суду м.Кривого Рогу від 10 травня 2007 року було відмовлено у задоволені позову ОСОБА_1 до Тернівського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції.
Не погодившись з постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати, як таку що прийнято з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що 02.11.2006 р. було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошено заборону на його відчуження. 09.11.2006 р. було проведено опис майна боржника ОСОБА_1., а описане майно передано на відповідальне зберігання стягувачу ОСОБА_3
Судом першої інстанції вірно встановлено, що державний виконавець діяв у межах та у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», а саме відповідно до ст..ст.24, 55 даного закону за заявою стягувача з метою забезпечення виконання рішення про майнове стягнення, державний виконавець вправі накласти арешт на майно боржника та оголосити заборону на його відчуження. Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту, державний виконавець складає акт опису, вправі вилучити майно у боржника та передати його на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті.
Форма акту опису та арешту майна відповідає п.п.5.6.6. Інструкції «Про порядок проведення виконавчих дій», затвердженою наказом Міністерства юстиції України №74/5 від 15.12.1999р. так в акті вказані час і місце складання, назва відділу державної виконавчої служби, в якому працює державний виконавець, прізвище, ініціали /ім`я та по батькові/ державного виконавця та осіб, що були присутні при складанні акта, назва стягувача та боржника, є назва кожного внесеного в акт предмета і його відмінні ознаки, пошкодження автомобілю, реєстраційний номер та інші ознаки.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів доходить висновку, що відсутні підстави для визнання дій державного виконавця протиправними, а тому висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог є законними та обґрунтованими.
Доводи апеляційної скарги є надуманими та необґрунтованими, не спростовують висновки суду першої інстанції та не є підставою для визнання акту, що оскаржується недійсним.
Так доводи апелянта про те, що державний виконавець не вірно провів оцінку арештованого майна є необґрунтованими, оскільки ЗУ «Про виконавче провадження» не визначено, коли саме державний виконавець має провести оцінку арештованого майна, вимогами закону не передбачено одночасність проведення арешту та оцінки арештованого майна, а тому її проведення не під час арешту є цілком законним.
Також колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта про те, що в будинку під час арешту майна знаходився чоловік стягувача, що державний виконавець не дозволив бути присутнім при опису та арешту майна адвокату ОСОБА_1., що державний виконавець не вніс в акт зауваження ОСОБА_1., оскільки дані обставини не підтверджено належними доказами.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 198, 200 КАС України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Тернівського районного суду м.Кривого Рогу від 10 травня 2007 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду в касаційному порядку.
Головуючий
Судді