№ 2-3178/2010

У Х В А Л А

07 липня 2010 року         Суддя Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області, Завадська О.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_2, яка діє від свого імені та від імені неповнолітньої дочки ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розподіл спільного сумісного майна,

встановила:

ОСОБА_2, яка діє від свого імені та від імені неповнолітньої дочки ОСОБА_3 звернулась з позовом до ОСОБА_4 про розподіл спільного сумісного майна, а саме: приватизованої двохкімнатної квартири АДРЕСА_1, стінки „Борис”, софи, вітальні, телевізора, мікрохвильової печі, стола офісного, м’якого куточка для кухні, гаража, затрат на придбання автомашини, м’яких меблів.  

27 травня 2010 року ухвалою судді позовна заява була залишена без руху, так як не відповідала вимогам ч. 2 ст. 119 ЦПК України, оскільки не містила: ціни позову щодо вимоги майнового характеру, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування, а саме: характеризуючих даних, вартості, дати придбання, наявності спірного майна.

Окрім того, позивачка не сплатила в повному розмірі судовий збір, посилаючись на те, що неплатоспроможна, тому просить відстрочити оплату до вирішення справи по суті, так як по мірі можливості буде частково вносити кошти, а несплачену суму буде просити суд стягнути з відповідача.

У відповідності до положень ст. 82 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Однак позивачкою не надано доказів на підтвердження її неплатоспроможності.

В силу ст. 3 п.1 п. п.«а», «д» Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21 січня 1993 року № 7-93, ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: із позовних заяв – 1 відсоток ціни позову, але не менше 3 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 121 ч. 2 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119, 120 ЦПУ України, сплатить суму судового збору, а також оплатить витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Оскільки, до встановленого терміну позивачка не виправила недоліки, тому позовну заяву слід вважати неподаною і повернути позивачці.

Керуючись ст. 121 ч. 2 ЦПК України,

ухвалила:

Вважати неподаною і повернути заяву ОСОБА_2, яка діє від свого імені та від імені неповнолітньої дочки ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розподіл спільного сумісного майна.

Роз’яснити позивачці, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через Старокостянтинівський районний суд шляхом подання в п’ятиденний строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги або шляхом подання в п’ятиденний строк з дня винесення ухвали заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом десяти днів апеляційної скарги, а особою, без участі якої постановлено – відповідно протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя ___________