Справа № 2-3747/2010

      Р І Ш Е Н Н Я              

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    25 червня  2010 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Буцького В.В.

при секретарі – Дегтярьовій Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду м. Харкова цивільну справу за позовом   ОСОБА_1   до Харківської міської ради про визнання права власності,  

В С Т А Н О В И В :    

             ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом  до Харківської міської ради про визнання права власності на нежитлову будівлю літ. «А-2» загальною площею 1859,2 кв.м, що розташована по АДРЕСА_1.  

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1  посилається на те,  що на підставі договору дарування від 27 грудня 2004 року є власником нежитлової будівлі літ. «А-2» загальною площею 567,3 кв.м, що розташована по АДРЕСА_1. 22 лютого 2010 року між ним та Харківською міською радою було укладено договір купівлі-продажу № 5/10 земельної ділянки площею 0,2540 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно до договору купівлі-продажу земельна ділянка призначена для обслуговування нежитлових будівель.  

За власні кошти та власними зусиллями він здійснив реконструкцію належній йому будівлі літ. «А-2», у зв’язку з чим змінилася її площа з 567,3 кв.м. на 1859,2 кв.м.

                  Відповідно до технічного висновку, стан основних будівельних конструкцій нежитлової будівлі задовільний та придатний для подальшої експлуатації. Експлуатація будівлі не суперечить будівельно-технічним, санітарним та протипожежним нормам.  

             В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив визнати за ним право власності на адміністративно-виробничу будівлю літ. «А-2» загальною площею 1859,2 кв.м, що розташована по АДРЕСА_1.  

    Представник відповідача Харківської міської ради в судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на те, що зазначене нежитлова будівля не прийнята до експлуатації у встановленому законом порядку, а також не було пройдено процедуру збереження самочинно збудованого об’єкту відповідно до порядку вирішення питань пов’язаних із самочинним будівництвом.

      Суд, перевіривши матеріали справи, вислухавши пояснення і доводи  позивача та представника відповідача, вважає, що позовні вимоги є обгрунтованними та підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

           Судом встановлено, що позивач на підставі договору дарування від 27 грудня 2004 року, посвідченого Тимофєєвою О.В.,  приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу за р. № 1601,  є власником нежитлової будівлі літ. А-2 загальною площею 567,3 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

             В 2004-2010 роках позивач за власні кошти та власними зусиллями здійснив реконструкцію належній йому будівлі літ. «А-2», у зв’язку з чим змінилася її площа з 567,3 кв.м. на 1859,2 кв.м.

                 22 лютого 2010 року, на підставі рішення 29 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 24 грудня 2008 року № 362/2008 «Про затвердження порядку продажу земельних ділянок або прав на них  на підставі цивільно-правових договорів у м. Харкові». між  ОСОБА_1 та Харківською міською радою було укладено договір купівлі-продажу № 5/10 земельної ділянки площею 0,2540 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно до зазначеного договору купівлі-продажу земельна ділянка призначена для обслуговування нежитлових будівель (адміністративно-виробнича, прохідна та вагова).  

           12 травня 2010 року КП „Харківське МіскБТІ” виготовлено технічний паспорт на адміністративно-виробничу будівлю літ. «А-2», яка знаходиться  по вул. Вишневій,1 в м. Харкові, відповідно до якого загальна площа будівлі складає 1859,2 кв.м, з якої основа площа складає 1498,4 кв.м., допоміжна – 360,8 кв.м

             Згідно технічного висновку, розробленого ТОВ „НТК Енерго-тайм” ( державна ліцензія АВ № 458970) про стан будівельних конструкцій та можливості експлуатації самочинно побудованих нежитлових приміщень №№ 30-52, І,ІІ, ІV в адміністративно-виробничої будівлі літ. «А-2» по АДРЕСА_1, технічний стан будівельних конструкцій забезпечує несучу здатність, достатню для їх експлуатації. Конструктивні елементи та планування об’єкту в цілому відповідає будівельно-технічним, протипожежним та санітарно - гігієнічним вимогам.

                  Статтею  319 ЦК України закріплено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

         В результаті проведеної реконструкції позивачем було створено новий об’єкт  права власності.              

 Згідно зі ст. 331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою,  набувається нею, якщо інше не встановлено законом або договором. Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва. Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно ч.1 ст. 376 ЦК України будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Відповідно до ч.2 ст. 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

              Оскільки реконструкція будівлі була проведена без належного дозволу та будівля не була прийнята до експлуатації у встановленому чинним законодавством України порядку, вона вважаються об’єктом  самочинного будівництва.    

 Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому, одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

              Згідно з положеннями ЦК України право власності на самовільно збудоване  нерухоме майно може бути визнано в судовому порядку.

             Оскільки при здійснені реконструкції  позивачем всі перераховані вище умови виконані, проведене будівництво  права інших громадян не порушує, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1   підлягають задоволенню.

    На підставі викладеного, керуючись ст. ст.  10,11,209,212,214-215, 217,218, 224-226 ЦПК України, ст.ст.16, 331, 376  ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

    Позовні вимоги  ОСОБА_1  - задовольнити.

            Визнати за ОСОБА_1 право власності  на  адміністративно-виробничу будівлю літ. «А-2» загальною площею 1859,2 кв.м, що розташована по АДРЕСА_1.  

           Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Комінтернівський районний суд м.Харкова шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.  

СУДДЯ -                                                                                                           В.В.БУЦЬКИЙ