Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я   

  ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

25 червня 2010 року                                                                                            справа № 2-225/10

смт. Воловець                                                                            

     Воловецький районний суд  Закарпатської  області   в особі головуючого Вотьканича В.А., за участю секретаря судового засідання  Савчина В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні  цивільну справу за  позовом ОСОБА_1   до Управління Пенсійного фонду України у Воловецькому районі про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та нарахування недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»,  встановив :   

 Позивачка  звернулася до суду з вказаним позовом, в якому зазначила, що він народився  21 лютого 1939 року в смт.Воловець Закарпатської області, є громадянином України, пенсіонером за віком, відноситься до категорії осіб із статусом «дитина війни». Відповідно до ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» з 01.01.2006 року має право на щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, проте, що дізналась із засобів масової інформації. Просить суд стягнути  суму недоплаченої допомоги.

Згідно зі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсія підвищується на 30% мінімального розміру пенсії за віком.

В судове засідання сторони не з»явилися, просили суд постановити рішення без їх участі.

Відповідач позов не визнав, через те, що на виплату допомоги не було достатньо коштів.

Позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 7 вищеназваного закону фінансове забезпечення державних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України і доплату до пенсії здійснює Управління Пенсійного фонду України у Воловецькому районі Закарпатської області, яке є відповідачем за цим позовом.

ОСОБА_1 є дитиною війни, що підтверджується посвідченням (а.с. 4) та має право на пільги встановлені Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

Дію ст. 6 вказаного закону було зупинено на 2006 р. згідно з Законом України  від 20.12.2005 р. № 3235-IV «Про Державний бюджет України на 2006 рік», а Законом України   « Про внесення   змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 19.01.2006 р. № 3367-IV, установлено, що пільги дітям війни, передбачені статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Протягом 2006 року Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України нормативно-правових актів щодо запровадження підвищення до пенсій згідно зі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не приймалося і положення цього закону реалізовані не були.

Статтею 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 р. № 489-V, передбачено, що підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Положення статті 11 втратило чинність, як таке, що визнано неконституційним на підставі Рішення Конституційного Суду України N 6-рп/2007  від  09.07.2007, тобто було поновлено соціальні пільги і гарантії дітям війни.

 Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. № 107-VI статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.  

Зміни, внесені вищенаведеним законом, втратили чинність через визнання їх неконституційними за Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. в справі № 10-рп/2008.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. в справі Кечко проти України   (Заява N 63134/00) суд зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Таким чином, суд визнав, що позивачка має право на підвищення до пенсії, що встановлені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період чинності цього закону, зокрема, з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

При нарахуванні зазначеного підвищення береться за основу мінімальна пенсії за віком у відповідності з абз.1 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Строк для зверненню до суду підлягає поновленню, оскільки пропущений з поважних причин, через зупинення чинності ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у 2007-2008 роках, що було визнано неконституційним.

 Зважаючи на те, що суд не вправі виконувати функції суб’єкта владних повноважень, покладені на нього законом, а здійснення перерахунку пенсій є компетенцією органів Пенсійного фонду України, суд визнав за необхідне зобов’язати Управління Пенсійного фонду у Воловецькому районі здійснити перерахунок щомісячного підвищення до пенсії позивачці за вищезазначений період.

Керуючись ст. ст. 8, 19, 22, 46, 55, 57, 95, 96  Конституції України, ст. ст. 3, 8, 10, 11, п.2 ч.1 ст.15, 72, 73, 209, 212-215, 218 ЦПК України і на підставі ст. ст. 257, 261, 267 ЦК України, суд,   вирішив:   

Позов ОСОБА_1   -     задовольнити частково .

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Воловецькому Закарпатської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1  та виплатити їй пенсію з урахуванням підвищення до пенсії як дитині війни в розмір 30% мінімальної пенсії за віком, яка обчислюється відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007р.та з 22.05.2008р.  по 31.12.2008 р. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не буде подано.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі вправі подати заяву про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня отримання постанови. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подається Закарпатському апеляційному  суду через Воловецький районний суд.

             Головуючий                      підпис           В.А. Вотьканич

Оригінал рішення знаходиться в цивільній справі 2-225/10.

 Головуючий                                                                           В.А. Вотьканич

Секретар суду :