Справа № 2-1257/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

“6“ липня   2010 року Шевченківський районний суд м.Львова у складі:

головуючої – судді             ЛУЦІВ-ШУМСЬКОЇ Н.Л.

при секретарі                 ГЛИНСЬКІЙ С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Львівський домобудівний комбінат №2» до ОСОБА_1 про визнання таким, що втратив право користування жилим приміщенням.

в с т а н о в и в :

ВАТ «ЛДБК №2» звернулося в суд з позовом, в якому просить постановити рішення про визнання відповідача ОСОБА_1 таким, що втратив право користування приміщенням у квартирі АДРЕСА_1. В обґрунтування позову покликається на те, що ОСОБА_1 на підставі ордеру №534 від 24.04.2002р., виданого ВАТ «ЛДБК №2», займає жилу площу у квартирі АДРЕСА_1 загальною площею 28,21кв.м., що складається з однієї кімнати площею 13,51кв.м і спільної кухні площею 7,9кв.м. Він зареєстрований за цією адресою. Однак з травня 2009р. відповідач у вказаній квартирі не проживає, що стверджується актами комісії ДП «ЖЕК ВАТ «ЛДБК №2». Відповідач також приймає участі в утриманні житла, не проводить оплати комунальних послуг за це житло і розмір його заборгованості на 01.10.2009р. становить 5523,70грн. Будинок, в якому розташована вказана квартира належить ВАТ «ЛДБК №2» на праві власності. Реєстрація відповідача за вказаною адресою є перешкодою у здійсненні власником житла свого права власності у повній мірі, зокрема права розпорядження цією квартирою на власний розсуд. Оскільки відповідач не проживає у зазначеному житлі з травня 2009р., участі в її утримання не приймає, комунальних платежів не сплачує, то повинен бути визнаний таким, що втратив право на користування цією квартирою.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю, покликаючись на обставини, вказані у позовній заяві. Додатково пояснила, що будинок по вул.Чигиринській,1 в м.Львові не є комунальною власністю, знаходиться на балансі ВАТ «ЛДБК №2», однак свідоцтва про право власності на цей будинок ВАТ «ЛДБК №2» не має. Питання про визнання відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням виникло у зв’язку з наявністю в 2009р. великої заборгованості за комунальні послуги. Просить позов задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечив. Пояснив, що понад 10 років працював на ВАТ «ЛДБК №2». В 2005р. у нього трагічно загинула донька ОСОБА_2 у віці 17 років, яка була зареєстрована за цією адресою. В 2009р. він змушений був доглядати за онкологічно-хворим батьком ОСОБА_3, який останнім часом був лежачим, проживав в с.Лагодів Перемишлянського району Львівської області, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 Після його смерті він допомагав матері, яка залишилася в с.Лагодів. Ці обставини, відсутність постійної роботи в м.Львові були причиною того, що він не мав можливості оплачувати комунальні послуги по квартирі. Однак він постійно приїжджав у спірну квартиру, там знаходяться його речі. Про те, що за його адресою виходила комісія і складала акти про його не проживання йому відомо не було, комісія не опитувала сусідів, які б могли підтвердити його проживання у квартирі. В лютому 2010р. він повністю погасив заборгованість з житлово-комунальних послуг, проживає у цій квартирі, іншим житлом не забезпечений. Просить у позову відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, покази свідків, дослідивши зібрані по справі докази, з’ясувавши дійсні взаємовідносини сторін, обставини справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з таких мотивів.

Будинок по вул.Чигиринській,1 в м.Львові згідно рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 16.12.2005р. за №1406 має статус житлового. Вказаним рішенням зобов’язано Шевченківську районну адміністрацію Львівської міської ради укласти договори житлового найму з мешканцями, які зареєстровані та проживають у квартирах цього будинку. З пояснень представника позивача такі договори з мешканцями будинку не укладені.

ОСОБА_1 з 10.01.2005р. зареєстрований за адресою АДРЕСА_1. Квартира складається з двох кімнат, кухні, загальною площею 28,21кв.м. ОСОБА_1 на підставі ордера №534 від 24.04.2005р., виданого ВАТ «ЛДБК №2», займає одну кімнату площею 13,51кв.м., кухня площею 7,9кв.м. у спільному користуванні.

Донька відповідача ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2., яка також була зареєстрована за вказаною вище адресою, померла 23.10.2005р., що стверджується копією свідоцтва про смерть.

Актами перевірки житлових умов заявника від 12.05.2009р., 09.06.2009р., 14.07.2009р., 25.08.2009р., 08.09.2009р., 20.10.2009р. комісія ДП «ЖЕК ВАТ ЛДБК №2» зафіксувала, що у квартирі АДРЕСА_1 кімната площею 13,81кв.м зареєстровані відповідач ОСОБА_1 та його донька ОСОБА_2 На час перевірки ці особи по даному адресу не проживають (а.с.6-11).

В судовому засіданні свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5 пояснили, що були членами комісії та складали вказані вище акти. Вони виходили до квартири АДРЕСА_1 однак квартири їм ніхто не відкривав, ні відповідач, ні сусідка ОСОБА_6, яка займає іншу кімнату у цій квартирі. Відтак вони зробили висновок, що відповідач та його донька не проживають у цій квартирі. Про те, що ОСОБА_2 померла їм відомо не було. При цьому свідки пояснили, що сусідів відповідача з інших квартир вони не опитували. Мешканці будинку не хотіли підписувати жодних актів на предмет не проживання відповідача. Також свідки підтвердили, що у зв’язку зі смертю ОСОБА_2 в листопаді 2009р. було проведено коригування заборгованості з комунальних послуг в бік її зменшення. В лютому 2010р. відповідач повністю погасив заборгованість в сумі 4018,28грн. і надалі проводить поточну оплату комунальних послуг, заборгованість у нього відсутня.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що проживає в квартирі АДРЕСА_1 займає суміжну з відповідачем кімнату. Відповідач в 2009р. постійно не проживав у квартирі, оскільки їздив в село доглядати за хворим батьком. Однак не рідше 2 разів на місяць приходив до квартири, ночував. Про те, що комісія приходила до квартири перевіряти проживання у ній відповідача їй нічого не відомо. Такого щоб вона, будучи в квартирі не відчиняла дверей, не було.

Суд вважає, що акти перевірки житлових умов заявника від 12.05.2009р., 09.06.2009р., 14.07.2009р., 25.08.2009р., 08.09.2009р., 20.10.2009р. складені комісією ДП «ЖЕК ВАТ ЛДБК №2», не можуть прийматися судом до уваги як докази не проживання відповідача у спірній квартирі, оскільки комісія у квартиру не заходила, сусідів, які б підтвердили не проживання відповідача, не опитувала і не брала у них письмові свідчення. Те, що на час виходу комісії в межах робочого дня двері квартири ніхто не відчиняв, не може вважатися доказом не проживання відповідача у цій квартирі.

З наданої суду позивачем довідки вбачається, що заборгованість з житлово-комунальних послуг відповідачем погашена повністю в лютому 2010р.

З довідки, виданої виконкомом Лагодівської сільської ради 23.04.2010р. вбачається, що відповідач доглядав за батьком ОСОБА_7 до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1

В даний час судом встановлено, що відповідач проживає за спірною адресою, проводить оплату комунальних послуг. Іншим житлом він не забезпечений.

    Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд робить висновок, що позов не підлягає задоволенню.

    Керуючись ст.ст.8,10,11,57,58,60,88,209,212,213,215 ЦПК України, ст.ст.9,71,72 ЖК України суд, -

В И Р І Ш И В :

    У задоволення позову Відкритого акціонерного товариства «Львівський домобудівний комбінат №2» до ОСОБА_1 про визнання таким, що втратив право користування жилим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1 – відмовити.

    Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м.Львова шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

    СУДДЯ                     Н.Л. ЛУЦІВ-ШУМСЬКА