АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-575-07                             Головуючий у 1-й інстанції: Щербини С.В.

Категорія: ст.307 ч.2 КК                       Доповідач апеляційної інстанції: Пісной І.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати Апеляційного суду Миколаївської області з кримінальних справ

у складі: головуючого Карпія В.М.

судців Куценко О.В., Пісного І.М.

при секретарі Гарусенко Л.М.

за участю прокурора Данчука В.М.

засудженого ОСОБА_1., захисника ОСОБА_2.

розглянувши 26 липня 2007 року у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією заступника Миколаївського транспортного прокурора на вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 23 травня 2007 року, яким

ОСОБА_1,

що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с Підгородне, Первомайського р-ну Миколаївської області, раніше не судимий,

- засуджений за ст.307 ч.2 КК України з застосуванням ст.69 КК України

до 3 років позбавлення волі без конфіскації майна.

Згідно ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки. На підставі ст.76 КК покладені обов'язки не виїжджати за межі України без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи та навчання, періодично з'являтися в ці органи для реєстрації.

За вироком місцевого суду, 18 грудня 2006 року, ОСОБА_1. в невстановленої особи на вул. Пушкінській в м. Миколаєві, незаконно, з метою збуту, придбав особливо опасний наркотичний засіб - канабіс, вагою 25,1 г, який незаконно зберігав.

25 грудня 2006 року він незаконно збув 2,8 г канабісу.

2

В апеляції прокурор, не оспорюючи кваліфікацію вчиненого, просить вирок місцевого суду скасувати та постановити новий вирок, призначивши покарання у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією 14 частини особистого майна. Посилається на неправильне тлумачення закону та призначення занадто м'якого покарання.

Заслухавши доповідача; прокурора в підтримання апеляції, який просив вирок суду скасувати та постановити новий вирок призначивши засудженому реальне покарання, посилаючись на викладені в апеляції доводи; засудженого та його захисника, які просили вирок залишити без зміни, а апеляцію без задоволення; вивчивши матеріли справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів визнає апеляцію не підлягаючою задоволенню за таких підстав.

Винність ОСОБА_1. у вчиненні вказаного злочину, при обставинах, зазначених у вироку, доведена сукупністю зібраних по справі доказів і не оспорюється ніким з учасників судового розгляду.

Суд правильно кваліфікував його дії за ст.307 ч.2 КК України.

Покарання призначене ОСОБА_1. у повній відповідності до вимог статей 65, 66 КК України з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу засудженого, який раніше не судимий, характеризується виключно позитивно, навчається, а також пом'якшуючих покарання обставин - щирого каяття та активного сприяння розкриттю злочину.

Колегія суддів вважає також, що суд прийшов до правильного висновку про можливість виправлення ОСОБА_1. без позбавлення волі, застосовуючи ст.ст.69 та 75 КК України. З урахуванням вищенаведених даних та обставин, а також молодого віку засудженого, який раніше до відповідальності не притягувався та невеликого обсягу обвинувачення, колегія суддів вважає що за таких обставин наявні підстави для звільнення ОСОБА_1. від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком.

Доводи прокурора про неправильне тлумачення закону, а саме неправільність одночасного застосування вищевикладених пом'якшуючих покарання обставин, колегія суддів розцінює як необгрунтовані, оскільки діюче законодавство такої заборони не містить.

Безпідставні й доводи щодо м'якості призначеного покарання. Виходячи із змісту ч.3 ст.67 КК України, ч.1 цієї статті містить вичерпний перелік обтяжуючих покарання обставин, який розширювальному тлумаченню не підлягає та не передбачає такої обставини як втягування людей молодого віку у вживання наркотичних засобів, про що твердить в апеляції прокурор. Крім того, така обставина навіть не була зазначена у пред'явленому ОСОБА_1. обвинуваченні. З урахуванням позитивних даних про особу засудженого

3

та   наявних   пом'якшуючих   покарання   обставин,   з   доводами   прокурора погодитися неможливо.

Керуючись ст.ст.365,366, КПК України, колегія суддів,

ухвалила:

апеляцію заступника Миколаївського транспортного прокурора залишити без задоволення, а вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 23 травня 2007 року відносно ОСОБА_1- без зміни.