УХВАЛА

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

19 червня 2007 року                                               м.  Донецьк

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду

Донецької області в складі: Краснощокової Н.С. ,

Новосядлої В.М. ,  Шевченко В.Ю.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за касаційною

скаргою ОСОБА_1на рішення Печерського районного суду м.  Києва від 15

вересня 2004 року і на ухвалу Апеляційного суду м.  Києва від 28 лютого 2005 року в справі за

позовом ОСОБА_1до начальника відділу звернень громадян Секретаріату

Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини ОСОБА_2про

відшкодування моральної шкоди,  -

ВСТАНОВИЛА:

В серпні 2004 року позивач звернувся до суду з позовом до начальника відділу звернень громадян Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини ОСОБА_2про відшкодування моральної шкоди,  посилаючись на те,  що 5 та 7 квітня 2004 року його дружина ОСОБА_3 направила на адресу відповідача дві телеграми,  в яких повідомила про його незаконний арешт та просила прийняти термінові заходи щодо захисту його порушених прав. Проте 16 квітня 2004 року телеграми були повернуті без розгляду,  чим порушено статтю 40 Конституції України та статтю 8 Закону України "Про звернення громадян".

Просив стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 75 000 гривень.

Рішенням Печерського районного суду м.  Києва від 15 вересня 2004 року,  залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду м.  Києва від 28 лютого 2005 року,  у задоволенні позову було відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову,  суд першої інстанції,  з чим погодився апеляційний суд,  виходив із того,  що звернення,  оформлене без дотримання вимог,  передбачених статтею 5 Закону України "Про звернення громадян",  повертається особі з відповідними роз'ясненнями. Крім того,  вказані звернення не були підписані автором,  а тому на підставі частини 1 статті 8 Вказаного закону визнаються анонімними і не підлягають розгляду.

В касаційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати судові рішення та прийняти рішення по суті позовних вимог,  оскільки при вирішенні справи судовими інстанціями був неправильно застосований матеріальний і порушений процесуальний закони.

Відповідно до частини 2 статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно із вимогами частини 1 статті 335 ЦПК України,  суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини,  що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним,  вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу,  про перевагу одних доказів над іншими.

Оскаржувані судові рішення постановлені із додержанням норм процесуального і матеріального права,  доводи скарги не спростовують висновків судів.

Відсутні і передбачені статтею 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Виходячи з наведеного,  колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні

касаційної скарги.

Справа № 33ц 999- кс 07                           Категорія 36 ЦП:

АЛЛ: Головуючий у першій інстанції Карабань В.М.

Доповідач Новосядла В.М

2

Керуючись статтями 332,  336,  337 ЦПК України,  колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області,

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу ОСОБА_1відхилити.

Рішення Печерського районного суду м.  Києва від 15 вересня 2004 року і ухвалу Апеляційного суду м.  Києва від 28 лютого 2005 року в справі за позовом ОСОБА_1до начальника відділу звернень громадян Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини ОСОБА_2про відшкодування моральної шкоди залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.