АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-553-07                                          Головуючий у 1-й інстанції: Самчишина Н.В.

Категорія: ч.1 ст.185; ч.3 ст.153                        Доповідач: апеляційної інстанції Пісной І.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах  Апеляційного суду Миколаївської області

у складі: головуючого Погорєлової Г.М. суддів Пустовара М.Л., Пісного І.М. за участю прокурора Баранкевича С.В. захисників ОСОБА_1. засудженого ОСОБА_2.

31 липня 2007 року розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2., захисників ОСОБА_1., ОСОБА_3.

на вирок Жовтневого районного суду Миколаївської області від 24 травня 2007 року, яким

ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Миколаєві, раніше не судимий,

- засуджений за ст.185 ч.1 КК України до 1 року позбавлення волі; за ст.153 ч.3 КК України до 9 років позбавлення волі. На підставі ст.70 КК України остаточно призначено 9 років позбавлення волі.

Засуджений ОСОБА_2. визнаний винним в тому, що в нічний час 7 жовтня 2006 року в літній кухні дому АДРЕСА_1 Миколаївської області, таємно викрав мобільний телефон Нокіа, спричинивши потерпілій ОСОБА_4 шкоду в сумі 630 грн. Тої ж ночі, ОСОБА_2 в кімнаті АДРЕСА_2 того ж села, задовольнив статеву пристрасть неприродним способом щодо малолітнього.

В апеляції засуджений та його захисники просять вирок скасувати, а справу закрити за недоказаністю участі ОСОБА_2а у вчиненні злочинів. Посилаються на порушення норм КПК України під час досудового слідства та судового розгляду справи, що докази були здобуті незаконним шляхом та з порушенням права на захист, та що суд оцінив докази не об'єктивно.

2

На думку захисника ОСОБА_3. доводи ОСОБА_2. про його непричетність до інкримінованих злочинів не спростовані, умислу на викрадення телефону у засудженого не було, викинув його він у придатному стані.

Захисник ОСОБА_1. крім того вказує на відсутність доказів вчинення засудженим злочину передбаченого ч.3 ст.153 КК України, а також на наявність у неї ще одного сина (інваліда), якому засуджений ОСОБА_2 дуже допомагав.

Заслухавши доповідь судді; засудженого та захисника ОСОБА_1. в підтримання своїх апеляцій, які вважаючи вину ОСОБА_2. недоказаною внаслідок невірної оцінки доказів, просили вирок скасувати, а справу закрити; перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає їх не підлягаючими задоволенню за таких підстав.

Висновки місцевого суду про доведеність вини ОСОБА_2. у вчиненні вказаних у вироку злочинів, за обставин встановлених судом, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджені дослідженими в судовому засіданні доказами, детальний аналіз яких викладений у вироку.

Дослідивши здобуті докази суд дав їм належну оцінку та обгрунтовано визнав засудженого винними у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.185 ч.1 та 153 ч.3 КК України.

Так, потерпіла ОСОБА_4. дала суду покази щодо знаходження в нічний час з 6 на 7 жовтня 2006 року разом з засудженим ОСОБА_2. в квартирі своєї сестри ОСОБА_5., куди вони зайшли не через вікно, як поясняв ОСОБА_2, а дверима, ключ від яких в неї був. Там вони роздягались, але про загублення кулона засуджений їй нічого не казав. Мобільний телефон вона ОСОБА_2у не давала, він взяв телефон вночі, коли вона спала, про що дізналась зі слів своєї п'ятирічної доньки. Від ОСОБА_5. взнала про зґвалтування її малолітнього сина, остання показувала кулон у вигляді руки та питала кому він може належати. Під час огляду місця події працівниками міліції бачила на простирадлі плями, схожі на кров.

Сам засуджений не заперечував, що знаходився в приміщенні квартири ОСОБА_5, де спав її малолітній син. Туди ж він повертався відшукати загублений кулон. Телефон ОСОБА_4 брав лише для того щоб зробити дзвінок.

Разом з тим, в судовому засіданні ОСОБА_2. давав показання й про те, що після дзвінка його матері просив дружину сказати що він повернувся додому о 23 годині (т.2, а.с.200 об.). Проте свідки ОСОБА_6. (охоронець АЗС) та ОСОБА_7. (таксіст 001) повідомляли суду про те, що ОСОБА_2. викликав таксі в село Зайчевське після третьої години ранку та поїхав в м. Миколаїв.

3

Ці обставини свідчать про наміри засудженого приховати, з метою уникнути покарання, його повернення до квартири ОСОБА_5, де він задовольнив статеву пристрасть неприродним шляхом щодо малолітнього. Засуджений також давав покази про те що підкинув телефон під вікно ОСОБА_5, імітуючи загублення його ОСОБА_4.

Про виявлення на тілі малолітнього ОСОБА_8 ушкоджень характерних для задоволення статевої пристрасті неприродним шляхом, крові на одежі дитини, про скарги свого малолітнього сина на дії чоловіка, який „робив йому боляче" дала показання представник малолітнього потерпілого ОСОБА_5. Вона ж, з'ясувала у брата засудженого, що кулон у вигляді руки, загублений на кроваті в її кімнаті, належить ОСОБА_2.

Виявлений   кулон   мати   ОСОБА_5   -   свідок   ОСОБА_9   віддала -працівникам міліції, та показала де його виявила. За таких обставин доводи захисника ОСОБА_3. про недопустимість протоколу огляду як доказу по справі, колегія суддів розцінює як неспроможні, оскільки обставини вчиненого встановлені вірно.

Доводи захисника ОСОБА_1. щодо неврахування судом неправомірної поведінки батьків малолітнього ОСОБА_8, якого вони залишили без догляду, колегія судців розцінює як неспроможні, оскільки ця обставина врахована судом при вирішенні цивільного позову щодо стягнення у відшкодування моральної шкоди.

Безпідставні й доводи захисника ОСОБА_3. щодо порушення засудженого права на захист. ОСОБА_2. не є особою яка потребує обов'язкового призначення захисника. Під час досудового слідства йому роз'яснювалось право на захист та він вказував у відповідних протоколах що послуг захисника не потребує. Після виявлення бажання мати захисника останній був наданий (адвокат ОСОБА_10.).

Необгрунтовані твердження захисника ОСОБА_3. й про те, що на ОСОБА_2. під час досудового слідства здійснювався тиск працівниками міліції. Це питання відповідним чином перевірялось, та по результатам прийнято процесуальне рішення - постанова про відмову в порушенні кримінальної справи винесена 29 листопада 2006 р. помічником прокурора Жовтневого району Миколаївської області (т. 1, а.с. 151-154).

Безпідставні заперечення засудженого щодо огляду його тіла. В суді апеляційної інстанції ОСОБА_2. категорично заперечував цю обставину, посилаючись на те, що його взагалі не доставляли в експертну установу. Однак факт такого огляду підтверджується об'єктивними даними, що містяться в актах судово-медичного дослідження (обстеження) (т.2, а.с.61, 82). Судовомедичний експерт є незацікавленою у вирішенні справи особою, а тому підстави не довіряти наявності самого факту проведення обстеження ОСОБА_2. відсутні. Крім того судом перевірявся факт конвоювання засудженого до

4

експертної установи, свідки ОСОБА_11. та ОСОБА_12. в суді підтвердили цей факт.

Більш того, згідно даних судово-цитологічної експертизи (т.2, а.с.82) на тілі ОСОБА_2. виявлені сліди, які вказують на задоволення ним статевої пристрасті неприродним шляхом.

Покарання ОСОБА_2. призначено у повній відповідності з вимогами ст.65-67 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчинених злочинів, позитивних даних про особу засудженого, пом'якшуючих покарання обставин - наявності на утриманні малолітньої дитини та дружини, а також обтяжуючої покарання обставини - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про необхідність залишення вироку без зміни, а апеляції без задоволення.

Керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

апеляції засудженого ОСОБА_2., захисників ОСОБА_1., ОСОБА_3. залишити без задоволення, а вирок Жовтневого районного суду Миколаївської області від 24 травня 2007 року відносно ОСОБА_2 - без зміни.