УХВАЛА
Іменем України
02 серпня 2007 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних
справах апеляційного суду Житомирської області в складі :
головуючого - судді.................................................... Фоміна Ю.В.,
суддів........................................................ Зав'язуна С. М. та Яковлева С. В.,
3 участю
секретаря..................................................................... Поліщук Т.О.,
прокурора................................................................... Мельника О.В.,
захисника - адвоката............................................... ОСОБА_1.
та законного представника
неповнолітнього підозрюваного............................. ОСОБА_2,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі кримінальну справу за апеляцією Новоград-Волинського міжрайонного прокурора Житомирської області Семенька М. П. на постанову Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 20 липня 2007 року.
Цією постановою відмовлено у задоволенні подання слідчого С. В Новоград-Волинського МРВ УМВС України в Житомирській області ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо підозрюваного
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Новоград-Волинський Житомирської обл., громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, не одруженого, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 121 ч.2 КК України, та щодо нього обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.
Як зазначив суд першої інстанції у своїй постанові, 17 липня 2007 року близько 20-ії годиниОСОБА_4., перебуваючи на подвір'ї будинківАДРЕСА_2, на грунті особистих неприязних відносин умисно, шляхом удару ногою в голову заподіяв ОСОБА_5. тяжке тілесне ушкодження у вигляді закритої
Справа № 10 - 130 / 2007 Головуючий у суді 1-ої інстанції Сусловець М. І .
Категорія ст. 165-2, 347 ч.2 п.3 КПК України Доповідач у суді 2-ої інстанції Яковлев С. Н.
черепно-мозкової травми, набряку та здавлення мозку, крововиливу під оболонку та в речовину головного мозку, розриву м'якої мозкової тканини, що 17 липня близько 24-ої години спричинило смерть потерпілого.
18 липня 2007 року по даному факту було порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ст. 121 ч.2 КК України.
18 липня 2007 року ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 115 КПК України.
У поданні слідчий СВ Новоград-Врлинського МРВ УМВС України в Житомирській області ОСОБА_3 , ставлячи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо ОСОБА_4, посилався на те, що той підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше 3-ох років, перебуваючи на волі, може ухилитися від слідства та суду, перешкодити встановленню істини по справі або продовжити займатися злочинною діяльністю.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні подання слідчого, суд, врахувавши тяжкість скоєного злочину, виходив із того, щоОСОБА_4. є неповнолітнім, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю і щиро кається у скоєному, дає послідовні покази, має постійне місце проживання, за місцями проживання та навчання характеризується позитивно. Крім того, суд вказав, що докази про те, щоОСОБА_4., перебуваючи на волі, може ухилитися від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини по справі або продовжувати злочинну діяльність в матеріалах справи відсутні. На підставі наведеного суд прийшов до висновку про необґрунтованість подання та відсутність підстав для обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
В апеляції Новоград-Волинський міжрайонний прокурор Житомирської області просить скасувати постанову суду від 20 липня 2007 року про відмову в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту підозрюваному ОСОБА_4 та обрати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді взяття під варту.
На обгрунтування апеляції її автор посилається на те, що судом першої інстанції не було враховано : тяжкість вчиненого ОСОБА_4 злочину, санкція ж закону за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі від 7 до 10 років ; об'єктом даного злочину є здоров'я людини ; вказані тілесні ушкодженняОСОБА_4. заподіяв потерпілому ОСОБА_5 умисно.
До початку розгляду апеляції по суті захисником неповнолітнього ОСОБА_4 - адвокатом ОСОБА_1 , надана копія заперечень на апеляцію прокурора, оригінал яких, як пояснив їх автор, було подану до суду першої інстанції. В запереченнях їх автор вважає постанову суду обгрунтованою і відповідаючою вимогам закону, а тому просить апеляцію
прокурора залишити без задоволення, а постанову суду - без зміни, наводячи відповідні доводи на обгрунтування своєї правової позиції.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення законного представника неповнолітнього підозрюваного ( на даний час обвинуваченого ) ОСОБА_4 - ОСОБА_2, та захисника - адвоката ОСОБА_1. , які заперечили проти задоволення апеляції прокурора, пояснення слідчого СВ Новоград-Волинського МРВ УМВС України в Житомирській області ОСОБА_3 , який надав колегії суддів для огляду матеріали кримінальної справи № 160247/07, думку прокурора Мельника О.В., який підтримав подану міжрайонним прокурором апеляцію з мотивів, наведених у ній, перевіривши постанову суду першої інстанції в межах, передбачених ст. 365 КПК України, обговоривши доводи апеляції і заперечень проти її задоволення, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з таких підстав.
Так, слідчий ОСОБА_3 в судовому засіданні суду апеляційної інстанції пояснив, що підозрюваний, а на даний час обвинуваченийОСОБА_4. на його виклики з'являється, свою вину визнає, зібраними даними про особу характеризується позитивно, дані ж про те, щоОСОБА_4., перебуваючи на волі, може ухилитися від слідства та суду, перешкодити встановленню істини по справі або продовжить займатися злочинною діяльністю відсутні. Разом з тим, вважає, що його подання є обгрунтованим і підтримує апеляцію прокурора.
Предметом дослідження суду першої інстанції при розгляді подання слідчого про обрання неповнолітньому підозрюваному ОСОБА_4 були ті обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання цього запобіжного заходу ( ст. ст. 148, 155 ч.1, 434 КПК України ).
При прийнятті рішення за поданням слідчого суд правильно виходив з положень ст. 148 КПК України, якою передбачено мету і підстави застосування запобіжних заходів.
Відмовляючи в задоволенні подання слідчого, суд також з достатньою повнотою і об'єктивністю врахував обставини, передбачені ст. 150 КПК України ( тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюєтьсяОСОБА_4., його вік, наявність постійного місця проживання, притягнення до кримінальної відповідальності вперше та Інші обставини справи ), тобто керувався вимогами закону.
Виходячи з правової природи даного запобіжного заходу, колегія суддів при прийнятті рішення по поданій апеляції прийшла до впевненості, що більш м'який запобіжний захід, який обраний судом відповідно до ст. 165-2 ч.б КПК України, може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ( обвинуваченого ) ОСОБА_4.
Посилання в апеляції на тяжкість вчиненого злочину та вид і розмір покарання, передбаченого санкцією ст. 121 ч.2 КК України, як на підставу для скасування прийнятого рішення, безпідставне, так як не є підставою для скасування постановленого у відповідності із законом рішення.
З подання, матеріалів справи та пояснень слідчого і міркування прокурора в засіданні суду апеляційної інстанції вбачається, що єдиною
обставиною для обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту є лише врахування тяжкості злочину, у вчиненні якого він підозрюється. Інші твердження грунтуються лише на припущеннях. . Тому посилання у поданні слідчого та апеляції прокурора на підстави застосування саме такого запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 колегія суддів визнає безпідставним.
Що стосується посилання прокурора в апеляції на об'єкт злочину та вчинення злочину умисно, як на підставу для задоволення апеляції, то це є частинами складу злочину, який інкримінується ОСОБА_4, і не може бути взято до уваги при вирішенні поставлених питань у апеляції.
Крім того, відмова суду у взятті під варту підозрюваного і залишення апеляційним судом цього рішення без зміни не перешкоджає слідчому в разі неналежної процесуальної поведінки ОСОБА_4 повторно звернутися до суду з відповідним поданням за умови одержання нових даних, що свідчать на користь застосування саме цього запобіжного заходу.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду, -
ухвалила:
апеляцію Новоград-Волинського міжрайонного прокурора Житомирської області Семенька М. П.3алишити без задоволення, а постанову Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 20 липня 2007 року, якою відмовлено у задоволенні подання слідчого СВ Новоград-Волинського МРВ УМВС України в Житомирській області ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо ОСОБА_4, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ст. 121 ч.2 КК України, та обрано щодо нього ж запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд - без зміни.