АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року червня місяця 20 дня Судова колегія судової палати в цивільних
справах апеляційного суду Одеської області
в складі:
головуючого - Суворова В.О.
судців -Грошка..Р.Д.
- Артеменка І.А. при секретарі - Пащенко Т.П.3а участю: представника ВАТ „Третій автобусний парк" - ОСОБА_1, ОСОБА_2, та його представника - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ВАТ „Третій автобусний парк" на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 28 березня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ВАТ „Третій автобусний парк", ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 6825 грн. та моральної шкоди в розмірі 15 000 грн., судових витрат за експерте дослідження транспортного засобу - 254 грн. 90 коп., витрат по оплаті повідомлень - 512 грн., витрат за юридичну допомогу-200 грн., -
встановила :
21 березня 2001 року позивач звернувся з позовом до ВАТ „Третій автобусний парк" про стягнення матеріальної та моральної шкоди. В ході розгляду справи до участі у справі притягнутий відповідач - ОСОБА_4 Позивач в ході розгляду справи змінив вимоги, та просив стягнути з ВАТ „Третій автобусний парк" матеріальні збитки в розмірі 6825 грн. та моральну шкоду в розмірі 15 000 грн., судові витрати за експерте дослідження транспортного засобу - 254 грн. 90 коп., витрати по оплаті повідомлень -512 грн., витрати за юридичну допомогу-200 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 06 серпня 2000 року з вини ОСОБА_4, який управляв автобусом, що належить ВАТ „Третій автобусний парк" сталася дорожньо-транспортна пригода, в наслідок чого був пошкоджений автомобіль, яким управляв позивач. Відповідно до висновків експерта матеріальні збитки складають 6825 грн. також позивач зазнав моральну шкоду в зв'язку з чим просить стягнути 150 000 грн. та судові витрати.
Відповідач ВАТ „Третій автобусний парк" позов не визнав, вказуючи, що автобус,
Справа №22ц-2656/2007 р.
Головуючий у першій інстанції -Левчук О.А. Категорія ЦП: 23
Доповідач - Суворов В.О
2
яким керував ОСОБА_4 був у нього в оренді, тому відповідальність на відшкодування матеріальної та моральної шкоди лежить на ньому.
ОСОБА_4 неодноразово сповіщений належним чином в судове засідання не з'явився. Справа розглядалася в його відсутність.
Рішенням Суворовського районного суду міста Одеси стягнуто з ВАТ „Третій автобусний парк" на користь ОСОБА_2 у відшкодування матеріальної шкоди - 6825 грн., витрати за проведення експертного дослідження автомобіля в розмірі 254 грн. 90 коп., витрати по оплаті повідомлень відповідачу - 512 грн., витрати за отримання юридичної допомоги в сумі 200 грн., у відшкодування моральної шкоди 3000 грн., а всього 10791 грн. 90 коп.
В апеляційній скарзі ВАТ „Третій автобусний парк" ставиться питання про скасування рішення суду в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та прийняттям нового рішення, яким стягнути моральну та матеріальну шкоду з ОСОБА_4
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Суд першої інстанції вірно встановив, що 06 серпня 2000 року ОСОБА_4 керуючи автобусом державний номер НОМЕР_1 порушивши Правила дорожнього руху скоїв дорожньо-транспорту пригоду, в наслідок якої був пошкоджений автомобіль державний номер НОМЕР_2, яким керував позивач.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, яким він критично віднісся до пояснень ВАТ „Третій автобусний парк", що був узгоджений договір оренди з ОСОБА_4 на надання йому в оренду автобусу. Крім доводів, які вказав суд першої інстанції судова колегія звертає увагу на той факт, що орендар, хоч і був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності в органах місцевого самоврядування, але він не стояв на обліку як платник податків в податковій інспекції. Крім того, судова колегія вважає, що ОСОБА_4 був звільнений з ВАТ „Третій автобусний парк" 01 вересня 2000 р., на підставі своєї заяви, яку він подав 31 липня 2000 року. Тобто на наступний день після подання заяви, що є порушенням ст. 38 КЗпП України, оскільки вказана особа не відпрацювала два тижня.
Але суд першої інстанції стягуючи матеріальну шкоду не врахував, що позивач керував автомобілем на підставі довіреності від 14 травня 2001 року, яку йому видав власник вказаного автомобіля ОСОБА_5 Доручення видано на керування та розпорядження вказаним автомобілем строком на 3 роки. Строк доручення закінчився. Відповідно довідки ДАІ вказаний автомобіль знято з реєстрації у зв'язку з його вибракуванням. ОСОБА_5 в ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер.
Відповідно до ст. 440 ЦК України (редакція 1963 р.) шкода, заподіяна особі або майну громадянина, а також шкода, заподіяна організації, підлягає відшкодуванню особою, яка заподіяла шкоду, у повному обсязі, за винятком випадків, передбачених законодавством Союзу РСР.
Судовою колегією встановлено, що позивач не є власником вказаного автомобіля. Строк доручення минув. Вказаний автомобіль знятий з реєстрації в органах ДАІ в зв'язку з його вибраковуванням.
В зв'язку з тим, що шкода була заподіяна не позивачу, оскільки він не є власником автомобіля, судова колегія вважає, що в позові ОСОБА_2 про стягнення з ВАТ „Третій автобусний парк" матеріального збитку в розмірі 6825 грн. необхідно відмовити.
3
Відповідно до ст. 440-1 ГК (редакція 1963 року) моральна (немайнова) шкода, заподіяна громадянину або організації діяннями іншої особи, яка порушила їх законні права, відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, якщо вона не доведе, що моральна шкода заподіяна не з її вини. Моральна шкода відшкодовується в грошовій або іншій матеріальній формі за рішенням суду незалежно від відшкодування майнової шкоди.
Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті
позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду,
фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших
негативних наслідків, але не менше п'яти мінімальних розмірів
заробітної плати.
Суд першої інстанції правильно встановив, що позивач в наслідок ДТП, яке було скоєно на об'єкті підвищеної небезпеки, який належить автотранспортному підприємству зазнав моральну шкоду, оскільки він отримав травму, відчув фізичні страждання, лікувався, у нього був порушений звичний ритм життя, тому судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та справедливо стягнув на його користь моральну шкоду в розмірі 3 000 грн.
Враховуючи все вищевикладене колегія вважає, що суд першої інстанції виносячи судове рішення в частині стягнення матеріальної шкоди неповно з'ясував обставини, що мають значення по справі, неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції в зазначеній частині та ухвалення нового рішення.
В іншій частині рішення суд ухвалив з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому суд відхиляє апеляційну скаргу в зазначеній частині і залишає вказану частину рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч.1 п.2, 308, 309 п. п. 1, 4, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -
вирішила:
Апеляційну скаргу ВАТ „Третій автобусний парк" задовольнити частково.
Рішення Суворовського районного суду Одеської області від 28 березня 2007 року в частині стягнення з ВАТ „Третій автобусний парк" на користь ОСОБА_2 у відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 6825 грн. - скасувати.
Прийняти в зазначеній частині нове рішення, яким в позові ОСОБА_2 про стягнення з ВАТ „Третій автобусний парк" у відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 6825 грн. - відмовити.
В інший частині рішення залишити без змін.
Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного суду України протягом двох місяців з дня вступу до законної сили.