КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 362/7270/19 Постанова винесена суддею Кравченко Л.М.

Провадження № 33/824/1412/2020

Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2020 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Павленко О.П., за участю ОСОБА_1 та захисника Чугунова М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Борислав Львівської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

на постанову судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 лютого 2020 року

в с т а н о в и в:

Постановою судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 лютого 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 1222 КУпАП, та піддано його адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Крім того,стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 420 грн 40 коп.

Як встановив суддя місцевого суду, 07 грудня 2019 року о 19 годині, в м. Васильків Київської області, по вул. Київській ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Renault Megane», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: сильний запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.

Крім того, 07 грудня 2019 року о 19 год 20 хв, в м. Васильків Київської області, по вул. Київській ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Renault Megane», державний номерний знак НОМЕР_1 , не зупинився на вимогу працівників поліції, завчасно подану за допомогою проблискових маяків та звукового сигналу, був зупинений шляхом переслідування.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 лютого 2020 року, а провадження в справі за ст. 1222 та ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити.

В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що доказів порушення ним пунктів 2.4, 2.5, 2.9(а) ПДР України матеріали справи не містять, протоколи про адміністративні правопорушення щодо нього складені незаконно, а висновки судді місцевого суду в постанові не відповідають фактичним обставинам справи та не ґрунтуються на доказах.

Зокрема, вказує, що 07 грудня 2019 року близько 18 год 50 хв вийшов з території підприємства ТОВ «АКВА Систем Органік», що по вул. Київська, 97-А в м. Васильків, та поїхав на автомобілі до продуктового кіоску, який розташований на перехресті вулиць Київської та Лістровського. Зробивши покупки, повертався у зворотному напрямку і протягом всього часу жодного автомобіля працівників поліції не бачив. Близько 19 год 05 хв зупинився біля підприємства, а через декілька хвилин поряд припаркувався автомобіль працівників поліції. Він ( ОСОБА_1 ), вийшовши з автомобіля та забравши власні речі, пішов на територію підприємства, а після повернення виявив відсутність автомобіля на місці зупинки. Охоронець ОСОБА_2 повідомив, що працівники поліції склали щодо нього протокол про адміністративне правопорушення та вилучили його транспортний засіб.

Що стосується звинувачення у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 1222 КУпАП, то ОСОБА_1 стверджує, що екіпаж патрульної поліції не переслідував керований ним автомобіль, що підтверджується також поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Протокол щодо нього складений з порушенням вимог ст. 256 КУпАП, містить ряд виправлень, сформульоване в ньому звинувачення є незрозумілим, в протоколі не зазначено частину статті, за якою було складено протокол про адміністративне правопорушення, а висновки судді місцевого суду про те, що стаття 1222 КУпАП містить одну частину, суперечить чинній редакції цієї норми КУпАП. Крім того, протокол складався без його участі, права та обов`язки працівники поліції йому не роз`яснювали, копію протоколу не вручили, що є порушенням його прав.

Щодо звинувачення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, то ОСОБА_1 стверджує, що до нього від працівника поліції Ткачук Н. взагалі не надходило пропозиції проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння, як на місці за допомогою спеціального технічного засобу, так і в закладі охорони здоров`я. Протокол складений поліцейським з порушенням ст. 256 КУпАП, має виправлення, з його змісту незрозуміло в чому саме він обвинувачується, у керуванні транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння чи відмові від проходження огляду, копію протоколу йому не вручили, права не роз`яснили. Вказаних у протоколі свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які нібито засвідчили факт його відмови від огляду на стан алкогольного сп`яніння, на місці події він не бачив, під час складання протоколу вони присутніми не були. В письмових поясненнях свідків не конкретизовано які саме ознаки сп`яніння у нього були виявлені, не підтвердили свідки і факту керування ним ( ОСОБА_1 ) автомобілем. До того ж пояснення свідків взагалі не можуть братись до уваги, оскільки свідками власноручно вони не складались та не містять конкретики щодо фактів, які б складали об`єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та захисника, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст.ст. 251, 252 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.

Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283,

284 КУпАП.

Згідно з п. 2.4 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а відповідно до п. 2.5 ПДР України - пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103.

За положеннями вказаних підзаконних актів, у разі відмови водія від проведення огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів та в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Відмова водія від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан, зокрема алкогольного сп`яніння, є підставою притягнення особи до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вивченням матеріалів провадження встановлено, що суддя місцевого суду при розгляді справи про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 дотримав положення процесуального закону, правильно застосував норми матеріального права, всім доказам, як про це свідчить зміст постанови, надав об`єктивну оцінку та обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 1222 КУпАП.

Невиконання водієм ОСОБА_1 за обставин, викладених у постанові судді місцевого суду, вимог п. 2.4 та п. 2.5 ПДР України підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №223407 від 07 грудня 2019 року, який складений уповноваженою на це особою, а його зміст відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. Зокрема, в протоколі вказані відомості щодо часу та місця керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а також щодо змісту вимог працівників поліції про зупинки транспортного засобу, які виконані не були, внаслідок чого транспортний засіб був зупинений шляхом переслідування, є посилання на порушення вимог п. 2.4 ПДР та норму закону, яка передбачає за це адміністративну відповідальність (а.с. 5);

- рапортом поліцейського Ткачук Н.В. щодо обставин переслідування, зупинки транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 та підстав складання щодо нього протоколів про адміністративні правопорушення (а.с. 6);

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №223406 від 07 грудня 2019 року, який складений уповноваженою на це особою за участі двох свідків. За своїм змістом протокол в повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки, серед іншого, містить відомості щодо часу та місця керування ОСОБА_1 транспортним засобом, зазначені в ньому виявлені поліцейським у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння та дії водія щодо ухилення від огляду, є посилання на порушення вимог п. 2.5 ПДР та ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1);

- поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_10 від 07 грудня 2019 року, за змістом яких свідки особисто бачили, як транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 переслідували працівники поліції, а в подальшому у їх присутності водій відмовився від проходження в установленому законом порядку огляду на стан сп`яніння та втік через паркан на територію фірми «АКВА Систем Органік» (а.с. 2-3);

- актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 07 грудня 2019 року (а.с. 4).

Проаналізувавши указані докази в судовому рішенні, суддя місцевого суду обґрунтовано поклав їх в основу своїх висновків, оскільки вони є належними, допустимими та достовірними, отримані згідно з визначеною законом і підзаконними актами процесуальною процедурою, узгоджуються між собою та спростовують позицію ОСОБА_1 про те, що він не порушував 07 грудня 2019 року, за викладених у протоколах обставинах, ПДР України, працівники поліції не висували вимогу зупинки, не переслідували керований ним транспортний засіб, не зупиняли його та не пропонували пройти будь-який вид огляду на стан сп`яніння.

Надав суддя місцевого суду належну оцінку і показанням свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , обґрунтовано визнавши їх такими, що не спростовують обставин, викладених у протоколах про адміністративні правопорушення, вірно не взявши до уваги роздруківки з відеокамер ТОВ «АКВА Систем Органік» у зв`язку з тим, що на них зафіксовані події 07 грудня 2019 року в період часу з 18:49 по 18:50 год, а інкриміновані ОСОБА_1 правопорушення були вчиненні цього ж дня о 19:00 год.

Всупереч тверджень ОСОБА_1 , пояснення свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_10 не викликають жодних сумнівів стосовно їх правдивості, фіксування власноручно поліцейським пояснень свідків у відповідних протоколах не суперечить вимогам закону, до того ж кожен свідок особисто та власноручно зазначив у протоколі: «з моїх слів записано вірно», що засвідчив власним підписом. Крім того, сама по собі та обставина, що свідки не були допитані в судовому засіданні, жодним чином не ставить під сумнів їх письмові пояснення, наданні безпосередньо під час складання протоколів про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 .

Щодо допиту в суді працівника поліції ОСОБА_12 , то її пояснення повністю узгоджуються з тими даними, які нею були викладені в рапорті та протоколах про адміністративні правопорушення, тому підстав не брати їх до уваги у судді місцевого суду не було.

Що стосується низки доводів апеляційної скарги про недопустимість як доказів протоколів про адміністративні правопорушення, то вони є безпідставними, оскільки викладена у кожному протоколі суть правопорушення в частині викладу об`єктивної сторони складу кожного правопорушення є зрозумілою та відповідає як диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, так і диспозиції ч. 1 ст. 1222 КУпАП. Наявні у протоколах виправлення не є суттєвими, отже не тягнуть за собою недопустимість даних, викладених у протоколах. Крім того, зі змісту кожного протоколу слідує, що ОСОБА_1 відмовився від надання пояснень та отримання на місці події копії кожного протоколу, що нічим не спростовано, у зв`язку з чим посилання ОСОБА_1 на порушення його прав, є надуманими.

При цьому слід погодитися з доводами в апеляційній скарзі про те, що всупереч вимогам ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення та постанові судді місцевого суду не було зазначено частину статті 1222 КУпАП, не дивлячись на те, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю» від 11 вересня 2019 року у статтю 1222 КУпАП включено частину другу.

Разом з тим, зміст протоколу, а саме суть правопорушення чітко відповідає диспозиції ч. 1 ст. 1222 КУпАП, фактичні обставини цього правопорушення встановлені суддею місцевого суду також виходячи із диспозиції цієї правової норми, отже така невідповідність не є підставою для скасування постанови судді та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням наведеного, вважаю, що висновки судді місцевого суду в постанові від 21 лютого 2020 року відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на належних і допустимих у розумінні ст. 251 КУпАП доказах, отже судове рішення постановлено з дотриманням вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП та відсутні законні підстави для його скасування із закриттям провадження в справі, як про це просить ОСОБА_1 .

Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено в межах строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу, з урахуванням положень ст. 36 КУпАП при визначенні виду та розміру стягнення за вчинення кількох адміністративних правопорушень, і відповідає санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 лютого 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 1222 КУпАП і піддано його адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Київського апеляційного суду О.П. Павленко