АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2007 року м. Харків
Колегія суддів з касаційного розгляду справ судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого Луспеника Д.Д.,
суддів: Колтунової А.І., Кокоші В.В.,
Коваленко І.П., Швецової Л.А.,
розглянувши в судовому засіданні касаційні скарги ОСОБА_1та ОСОБА_2на ухвали апеляційного суду Одеської області від 07 червня 2005 року та від 22 лютого 2006 року,
встановила:
Рішенням народного суду Приморського району м. Одеси від 09 жовтня 1981 року задоволено позов ОСОБА_3. до ОСОБА_1. про реальний поділ 17/100 частин жилого будинку АДРЕСА_1
У вересні 2004 року в суд звернувся представник ОСОБА_4 та ОСОБА_5- ОСОБА_6. з проханням про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження зазначеного вище рішення суду першої інстанції, посилаючись на те, що про дане рішення вони узнали в серпні 2004 р. при розгляді позову ОСОБА_1. про усунення перешкод у користуванні власністю. Рішення суду було ухвалене за їх відсутності, порушує їх права, оскільки приміщення літ. 3-1 спірного будинку незаконно виділено у власність ОСОБА_1., тоді як воно використовувалось всіма мешканцями будинку, в тому числі й ними, як коридор спільного користування на підставі рішення органу місцевої влади.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 19 січня 2005 року в задоволенні клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду від 9.10.1981 р. відмовлено.
Справа № 833-кс-07
Головуючий у першій інстанції: Боривська В.І.
Доповідач: Луспеник Д.Д.
2
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 07 липня 2005 року ухвалу суду першої інстанції скасовано, ОСОБА_4. та ОСОБА_5. поновлено пропущений строк на апеляційне оскарження рішення суду.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 22 лютого 2006 року рішення народного суду Приморського району м. Одеси від 9 жовтня 1981 року скасоване, справу направлено на новий судовий розгляд.
В касаційній скарзі ОСОБА_1. та ОСОБА_2. просять скасувати ухвалені судові рішення апеляційного суду та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції від 19.01.2005 р. і рішення суду від 9.10.1981 p., посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права і безпідставне скасування законних судових рішень суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Поновлюючи ОСОБА_4. і ОСОБА_5. строк на апеляційне оскарження рішення суду від 9.10.1981 p., апеляційний суд виходив з того, що цей строк ними пропущений з поважних причин, оскільки вони не знали про ухвалене рішення, до участі у справі притягнуті не були, на що не звернув уваги районний суд.
Скасовуючи вказане рішення суду та направляючи справу на новий розгляд, апеляційний суд виходив з того, що права заявників ухваленим рішенням суду порушені, оскільки, не притягши їх до участі у справі, суд при реальному поділі частини жилого будинку між подружжям ОСОБА_1 одне з приміщень, яке було коридором загального користування всіх мешканців будинку, виділив у власність ОСОБА_1.
Проте погодитися з таким висновками судів не можна, оскільки до них суди дійшли з порушенням норм матеріального та процесуального права.
З матеріалів справи слідує, що заява про поновлення пропущеною процесуального строку на апеляційне оскарження та апеляційна скарга на рішення суду від 9.10.1981 р. судами були розглянуті в рамках виділених матеріалів зі справи за позовом ОСОБА_1. до ОСОБА_5. про усунення перешкод у здійсненні права власності і відшкодування моральної шкоди, яка подана до суду у березні 2003 p., оскільки цивільна справа за позовом ОСОБА_3. до ОСОБА_1. про поділ будинку, за наслідками розгляду якої у 1981 році ухвалене рішення, була знищена у встановленому законом порядку за спливом строку зберігання, маючи лише копію рішення суду, яке належним чином не завірена судом.
Колегія суддів зазначає, що суди не звернули уваги на те, що судове провадження було втрачене, що означає зникнення (загублення, знищення) справи з цивільного провадження.
3
У такому разі суди повинні були виходити з положень Додатку № 3 до ЦПК 1963 p., що діяв на час подачі апеляційної скарги, який врегульовував порядок відновлення втраченого судового провадження.
Відповідно до ст. 1 зазначеного Додатку втрачене судове провадження може бути відновлено за заявою осіб, які брали участь у справі, або за ініціативою суду. Оскільки заявники ОСОБА_5 участі у цивільній справі у 1981 р. не брали, то при подачі ними заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду та подачі апеляційної скарги, суд першої інстанції, перш ніж розглядати заяву про поновлення строку з подальшим направленням справи до апеляційного суду зобов'язаний був зі своєї ініціативи вирішити питання про відновлення втраченого судового провадження, за наслідками розгляду якого ухвалити відповідне рішення згідно з положеннями статей 4, 5 вказаного Додатку до ЦПК.
Без вирішення питання про відновлення втраченого судового провадження апеляційний суд не мав право розглядати апеляційні скарги учасників процесу. Крім того, апеляційний суд зазначив про направлення на новий розгляд справи за позовом ОСОБА_3., якої не має.
Аналогічний порядок відновлення втраченого судового провадження існує і за правилами ЦПК 2004 р. (розділ IX).
Відповідно до ч. 3 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не обмежений доводами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Такою підставою, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 338 (для судових рішень апеляційною суду), ст. 342 ЦПК України (для ухвали районного суду) є розгляд як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції, справи з ухваленням судового рішення, при якому суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач у справі, рішення за якою скасоване, ОСОБА_3. помер ІНФОРМАЦІЯ_1. (дублікат свідоцтва про смерть від 7.06.1995 p., НОМЕР_1).
Таким чином, суди проводили судові засідання і зазначали у своїх судових рішеннях, як учасника процесу, померлу особу, що за положеннями цивільного процесуального законодавства України є недопустимим. У даному випадку суди повинні були вирішити питання про процесуальне правонаступництво за положеннями ст. 106 ЦПК України 1963 р. (ст. 37 ЦПК 2004 p.), оскільки спір стосується власності. У касаційній скарзі син померлого ОСОБА_3. - ОСОБА_2. посилається на те, що саме він повинен бути залучений до участі у справі.
У зв'язку із зазначеними порушеннями норм процесуального права судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
4
Керуючись ст.ст. 335, 336, 338, 342, 345 ЦПК України, колегія суддів з касаційного розгляду справ судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області,
ухвалила:
Касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.
Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 19 січня 2005 року, ухвали апеляційного суду Одеської області від 07 червня 2005 року та від 22 лютого 2006 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.