АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2007 року м. Харків
Колегія суддів з касаційного розгляду справ судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:
Головуючого Луспеника Д.Д.,
Суддів: Колтунової А.І., Коваленко І.П.,
Кокоші В.В., Швецової Л.А.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про визначення порядку користування земельною ділянкою і за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2до ОСОБА_1про визначення порядку користування земельною ділянкою, за касаційною скаргою ОСОБА_2на ухвалу апеляційного суду Одеської області від 18 жовтня 2005 року,
встановила:
У листопаді 1999 року ОСОБА_1. звернувся в суд з позовом, у якому просив визначити порядок користування з відповідачкою земельною ділянкою, розташованої за адресою - АДРЕСА_1 відповідно до встановленого раніше порядку користування.
Не визнавши позов, ОСОБА_2. у січні 2000 р. пред'явила зустрічний позов про встановлення порядку користування зазначеною земельною ділянкою шляхом залишення її в спільному користуванні співвласників жилого будинку.
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 15 червня 2005 року в задоволенні позову ОСОБА_1. відмовлено. Позов ОСОБА_2. задоволений, спірну земельну діяльну залишено у спільному користуванні сторін.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 18 жовтня 2005 року апеляційна скарга ОСОБА_1. задоволена, рішення районного суду скасоване і справа направлена на новий судовий розгляд.
Справа № 885-кс-07
Головуючий у першій інстанції: Позняк B.C.
Доповідач: Луспеник Д.Д.
2
В касаційній скарзі ОСОБА_2. просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, яким безпідставно скасоване законне та обґрунтоване рішення районного суду.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та направляючи справу на новий судовий розгляд, апеляційний суд виходив з того, що районний суд своїм рішенням вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, оскільки повинен був установити власника суміжної, ліворуч від спірної, земельної ділянки, так як суд зазначив про те, що цей власник дозволив первісному власнику користуватися належними йому 40 кв.м. земельної ділянки, через що фактичний розмір спірної земельної ділянки не відповідає наданим офіційним документам.
Проте погодитися з таким висновком апеляційного суду не можна, оскільки до нього суд дійшов з порушенням норм процесуального права.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 336 ЦПК України за наслідками розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право скасувати рішення і передачи справу на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанції, тобто до того суду, який допустив порушення.
Згідно з повноваженнями апеляційного суду, визначеним п. 4 ст. 311 ЦПК України, він вправі скасувати рішення суду першої інстанції та направити справу на новий судовий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
Як убачається з матеріалів справи, суд першої інстанції при розгляді та вирішенні позовних вимог ОСОБА_1. і ОСОБА_2.. встановивши, що первісному власнику органом влади було виділено та реально закріплено 510 кв.м. земельної ділянки для забудівлі, що підтверджено документально, саме цей розмір земельної ділянки взяв до уваги і визначив його у спільне користування сторін, зазначивши, що по іншому визначити порядок користування земельною ділянкою є неможливим.
При цьому суд першої інстанції ніяким чином у своєму рішенні не вирішив і не вирішував питання про права та обов'язки власника суміжної земельної ділянки. Зазначений власник земельної ділянки рішення суду не оскаржував, позову про те, що у нього вилучено частину земельної ділянки не пред'являв. Районний суд. зазначаючи в мотивувальній частині рішення те, що розмір спірної земельної ділянки більший. ніж за ним закріплений документально, зазначив, що це пов'язано з тим. що свою часу власник суміжної земельної ділянки тимчасово передав ОСОБА_2. 40 кв.м. своєї ділянки при будівлі жилого будинку для складування будматеріалів/Зазначена частина земельної ділянки районним судом правомірно не була врахована при
3
вирішенні спору. Не зазначення в резолютивній частині рішення суду першої інстанції про розмір (межі) земельної ділянки не є підставою для скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд, так як розмір земельної ділянки, спір по якому вирішений судом, чітко зазначений у мотивувальній частині рішення. Крім того, цей недолік рішення суду міг бути усунений як в апеляційному порядку, гак і шляхом роз'яснення рішення суду або ухваленням додаткового рішення.
Доводи, на які посилалися сторони при апеляційному оскарженні рішення суду першої інстанції та запереченні на скаргу, повинні бути оцінені судом апеляційної інстанції відповідно до вимог ЗК України та іншого законодавства, за наслідками якого слід ухвалити законне й обгрунтоване рішення.
Направлення справи, яка розглядається в суді з 1999 року, на новий судовий розгляд при відсутності безумовних підстав для цього є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, а також є ухиленням суду апеляційної інстанції, визначеного законом як суду з повторного перевирішення справи, від виконання своїх безпосередніх процесуальних обов'язків.
Касаційна скарга в частині залишення рішення суду першої інстанції в силі задоволена бути не може, оскільки рішення суду в апеляційному порядку фактично переглянуте не було, оскільки апеляційний суд лише обмежився з'ясуванням обставин для скасуванням рішення з направленням справи на новий розгляд.
Керуючись ст.ст. 335, 336, ч. 2 ст. 338, 345 ЦПК України, колегія суддів з касаційного розгляду справ,
ухвалила :
Касаційну скаргу ОСОБА_2задовольнити частково. Ухвалу апеляційного суду Одеської області від 18 жовтня 2005 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для розгляду апеляційної скарги по суті.
Ухвала оскарженню не підлягає.