В И Р О К

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

16 липня 2010 року                                                   м. Київ

Військовий місцевий суд Київського гарнізону у складі: головуючого – судді капітана юстиції СЛОБОДЯНЮКА П.Л., секретаря судового засідання АНТАНЮК Н.І., за участю  державного обвинувача - помічника військового прокурора Дарницького гарнізону капітана юстиції ЛАВРИНЕНКА О.С. , підсудного ОСОБА_3 та потерпілого ОСОБА_4 розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальну справу по обвинуваченню військовослужбовця військової частини А2215, старшого прапорщика

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Верхня Слобідка Піщанського району Вінницької області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, несудимого, одруженого, має на утриманні двох малолітніх дітей, на військовій службі з 1995 року, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 424 КК України.

Судовим слідством військовий суд

В С Т А Н О В И В :

11 травня 2010 року, близько 10 години, старший прапорщик ОСОБА_3, хибно розуміючи інтереси служби, дізнавшись про те, що солдат ОСОБА_4, який є підлеглим йому за військовим званням, разом із іншими особами несанкціоновано вночі проникли до складу інженерно-аеродромного майна військової частини А2215 і на зауваження з цього приводу почав із ним сперечатись, в приміщенні пожежного ДЕПО частини застосував насильство до ОСОБА_4, а саме завдав останньому удар кулаком по ребрам, а після того, як потерпілий впав, ще наніс декілька ударів ногами по його тулубу та ногах. Далі, продовжуючи свої насильницькі дії, ОСОБА_3 підняв потерпілого та штовхнув об стіну, після чого наніс йому удар кулаком в обличчя і почав незначний час придушувати.

Своїми насильницькими діями, ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_4 легкі тілесні ушкодження у вигляді синців та саден на голові, тулубі, руках та ногах, чим порушив вимоги ст.ст. 11, 49, 50, 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України і ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, які зобов’язують військового начальника бути ввічливим у ставленні до підлеглих, не принижувати їх честі та гідності.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у насильстві по відношенню до підлеглого ОСОБА_4 визнав повністю та при цьому пояснив, що 11 травня 2010 року він отримав інформацію про факт несанкціонованого проникнення солдата ОСОБА_4 та інших осіб напередодні вночі до складу інженерно-аеродромного майна військової частини А2215, в тому числі і можливе проникнення їх до господарчого складу за який він відповідає. Далі підсудний пояснив, що з даного приводу він почав робити зауваження ОСОБА_4, однак останній почав сперечатись із ним, незважаючи на те, що він по відношенню до потерпілого є начальником за військовим званням. Обурившись на таку поведінку ОСОБА_4, він наніс йому удар кулаком в ділянку ребер, а потім, коли потерпілий впав на підлогу, завдав ще декілька ударів ногами по тулубу і ногам, після чого піднявши ОСОБА_4, штовхнув його об стіну, далі вдарив кулаком та нетривалий час почав придушувати. Також ОСОБА_3 пояснив, що після вказаних дій він заспокоївся та зрозумів, що вчинив невірно, про що дуже пошкодував.

За клопотанням підсудного, яке було підтримане іншими учасниками процесу, судове слідство було проведено у відповідності до вимог ч. 3 ст. 299 КПК України. При цьому судом їм було роз’яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Таким чином, оскільки старший прапорщик ОСОБА_3, являючись військовою службовою особою - начальником за своїм військовим званням для солдата ОСОБА_4, 11 травня 2010 року на території військової частини А2215 застосував стосовно останнього насильство, то ці його дії суд кваліфікує за ч. 2 ст. 424 КК України.

При призначенні покарання ОСОБА_3, суд бере до уваги і визнає обставинами, які пом’якшують покарання, його щире каяття у вчиненому, а також те, що він діяв з хибно зрозумілих інтересів служби.

Беручи до уваги вказані пом’якшуючі обставини та, враховуючи особу винного, який раніше ні в чому протиправному замічений не був, до кримінальної відповідальності притягається вперше, за час проходження служби виключно позитивно характеризується з боку командування, при цьому мав декілька заохочень, сам у судовому засіданні негативно оцінив свою злочинну поведінку, вибачився в суді перед потерпілим, який зі своєї сторони просив суд суворо не карати підсудного, що в сукупності істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3 злочину, при призначенні йому покарання за ч. 2 ст. 424 КК України, суд вважає можливим не призначати йому в даному конкретному випадку покарання пов’язане із позбавленням волі, а застосувати до останнього ст.ст. 69, 58 КК України і перейти до іншого, більш мякого виду основного покарання, не передбаченого в санкції ч. 2 ст. 424 КК України, а саме службового обмеження. Крім того, визначаючи відповідний розмір вказаного виду покарання, суд також зважає і на те, що ОСОБА_3 має на утриманні дві малолітні дитини (2002 р.н. та 2009 р.н.), а самі його злочинні дії були викликані неналежною поведінкою потерпілого.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 299, 323, 324, 332 КПК України, військовий суд, -

З А С У Д И В  :

ОСОБА_3  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 424 КК України, на підставі якої, із застосуванням ст. 69 КК України, призначити йому покарання у виді службового обмеження строком на 1 (один) рік з відрахуванням у доход держави 10 (десяти) відсотків із суми грошового забезпечення засудженого.

Арешт накладений на майно ОСОБА_3 - скасувати.

Міру запобіжного заходу стосовно ОСОБА_3 – підписку про невиїзд – скасувати.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до військового апеляційного суду Центрального регіону через військовий місцевий суд Київського гарнізону протягом 15 діб з моменту його проголошення.

ДІЙСНА ЗА НАЛЕЖНИМ ПІДПИСОМ.

КОПІЯ ЗВІРЕНА З ОРИГІНАЛОМ:

ГОЛОВУЮЧИЙ ПО СПРАВІ

КАПІТАН ЮСТИЦІЇ П.Л. СЛОБОДЯНЮК