№1-102                                                                                                                                                                                                                        Копія

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

14 липня 2010 року                                                                                                        місто Київ

Військовий місцевий суд Київського гарнізону в складі: головуючого – судді капітана юстиції СЛОБОДЯНЮКА П.Л., при секретарі АБРОСІМОВІ О.О., за участю державного обвинувача – військового прокурора Деснянського гарнізону підполковника юстиції ПОШИВАКА Р.О., потерпілого ОСОБА_3, підсудного ОСОБА_4, захисника-адвоката ОСОБА_5 у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду розглянув кримінальну справу за обвинуваченням військовослужбовця строкової служби військової частини А1414, солдата

ОСОБА_4,  який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Ново-Волинськ Волинської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, несудимого, неодруженого, призваного на військову службу Нововолинським ОРВК Волинської області у жовтні 2009 року, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 406 КК України.

Судовим слідством військовий місцевий суд

В С Т А Н О В И В:

Солдат ОСОБА_4, проходячи військову строкову службу у військовій частині А1414, всупереч ст.ст. 11, 49, 50, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України і ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, бажаючи продемонструвати свою удавану перевагу над військовослужбовцем більш пізнього строку призову ОСОБА_3, який у відносинах підлеглості з ним не перебував, висуваючи йому претензії по службі, застосував насильство до останнього, а саме 7 травня 2010 року, близько 14 години, в приміщенні роти частини наніс ОСОБА_3 один удар ногою, взутою у черевик із високим берцем по гомілці, а 9 травня, близько 21 години 20 хвилин, на центральному проході приміщення роти, наніс ОСОБА_3 удар босою стопою у пах, заподіявши легкі тілесні ушкодження у вигляді забою лівої половини мошонки.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину у пред’явленому обвинуваченні визнав повністю та при цьому пояснив, що, проходячи строкову військову службу у військовій частині А1414 він декілька раз вдарив потерпілого ОСОБА_3, а саме, 7 травня 2010 року, близько 14 години, під час шикування особового складу роти він побачив, що ОСОБА_3 невірно стоїть у строю, на що обурившись, наніс йому один удар ногою, взутою у черевик із високим берцем по нозі, а у подальшому, 9 травня цього ж року, близько 21 години 20 хвилин, під час вечірнього шикування, обурившись на те, що ОСОБА_3 біг через стрій, наніс останньому удар босою стопою у пах.

За клопотанням підсудного, яке було підтримане іншими учасниками процесу, судове слідство було проведено у відповідності до вимог ч. 3 ст. 299 КПК України. При цьому судом їм було роз’яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Таким чином, оскільки ОСОБА_4, порушив статутні правила взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості, що виявилось у вчиненні солдату ОСОБА_3 іншого насильства та завданні легких тілесних ушкоджень, тому суд дії підсудного кваліфікує за ч.2 ст. 406 КК України.

Військово-лікарською комісією підсудний ОСОБА_4 визнаний придатним до військової служби.

При призначенні покарання ОСОБА_4, суд бере до уваги і визнає обставинами, які пом’якшують покарання: його щире каяття у вчиненому, а також те, що потерпілий ОСОБА_3 претензій до підсудного не мав.

Беручи до уваги вказані пом’якшуючі обставини та, враховуючи особу винного, який раніше ні в чому протиправному замічений не був, до кримінальної відповідальності притягається вперше, за час служби в армії характеризується виключно з позитивної сторони, при цьому не мав жодного стягнення, враховуючи також і те, що поряд із щирим каяттям, вибачився перед потерпілим, який зі своєї сторони прийняв таке вибачення і просив суд суворо не карати ОСОБА_4, суд знаходить можливим не призначати підсудному покарання, у виді позбавлення волі чи тримання у дисциплінарному батальйоні, а застосувати до нього ст. 69 КК України і перейти до іншого, більш м’якого виду покарання, не зазначеного в санкції ч. 2 ст. 406 КК України. В той же час, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_4 злочину, характер ушкоджень потерпілого, та в цілому насильницьку складову злочинних дій підсудного, на думку суду в даному конкретному випадку, слід перейти до покарання, яке все ж таки пов’язане із триманням останнього в умовах ізоляції, а саме арешту, оскільки такий вид та розмір покарання, на думку суду, є справедливим а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 299, 323, 324, 332 КПК України, військовий місцевий суд Київського гарнізону

З А С У Д И В:

ОСОБА_4  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 406 КК України, за якою, із застосуванням ст. 69 КК України, призначити йому покарання у виді арешту строком на 3 (три) місяці з утриманням на гауптвахті Центрального управління військової служби правопорядку Збройних Сил України по місту Києву та Київській області.

Строк відбування покарання засудженому  ОСОБА_4  рахувати з моменту доставки останнього на гауптвахту.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4  – нагляд командування військової частини А3838 – залишити без змін.

Вирок може бути оскаржений і на нього може бути внесене подання прокурора в апеляційному порядку до військового апеляційного суду Центрального регіону через військовий місцевий суд Київського гарнізону протягом 15 діб з моменту його проголошення.

ДІЙСНА ЗА НАЛЕЖНИМ ПІДПИСОМ.

КОПІЯ ЗВІРЕНА З ОРИГІНАЛОМ:

ГОЛОВУЮЧИЙ ПО СПРАВІ

КАПІТАН ЮСТИЦІЇ П.Л.СЛОБОДЯНЮК