АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2007 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
Суворова В.О., Градовського Ю.М. , Артеменко І.А.
розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Одесі справу за позовом ОСОБА_1 до Гуляйпільської міської ради Запорізької області про поновлення пропущеного строку звернення до суду, про визнання незаконними та відміну рішень міської ради, про поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 2 вересня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 2 грудня 2004 року, -
встановила:
У липні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Гуляйпільської міської ради Запорізької області про поновлення пропущеного строку звернення до суду, про визнання незаконними та відміну рішень міської ради, про поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Рішенням Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 2 вересня 2004 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 2 грудня 2004 року, позовні вимоги ОСОБА_1 до Гуляйпільської міської ради Запорізької області про поновлення пропущеного строку звернення до суду, про визнання незаконними та відміну рішень міської ради, про поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишені без задоволення.
ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою, в обґрунтування якої посилається на невідповідність висновків судів фактичним обставинам справи, в зв'язку з чим ставить питання про скасування судових рішень та направлення справи на новий розгляд змінивши підсудність оскільки суд неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права.
Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду судових рішень відсутні, виходячи з наступного.
Відмовляючи в задоволенні позову, місцевий суд виходив з того, що позивачем без поважних причин пропущений строк позовної давності звернення до суду з позовом так як поважність причин пропуску процесуального строку не підтверджується як поясненнями заявника так і матеріалами справи.
Справа №33ц -206/2007р. Категорія ЦП:
Головуючий у першій інстанції -Ярош С А. Доповідач - Суворов В.О.
Апеляційний суд обґрунтовано погодився з висновком місцевого суду та залишив його рішення без змін відповідно до роз'яснень, викладених у п. 4 постанови Пленуму Верховного суду України від 6 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" так як в судовому засіданні позивач пояснив, що він знав про своє звільнення 12 травня 2004 року, але в зв'язку зі складністю підготовки повноцінної заяви звернувся до суду лише 13 липня 2004 року.
Відповідно до ч.2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням судами норм матеріального та процесуального права, а також відсутні передбачені ч.1 ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.
Наведені у касаційній скарзі доводи висновки судів не спростовують. Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Рішення Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 2 вересня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 2 грудня 2004 року залишити без змін. Ухвала оскарженню не підлягає.