ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

Справа № 11-612/2007 р.                               Головуючий у І інстанції Мурашко М. І.

Категорія -  ст.  187 ч. 2 КК України       Доповідач Білобров В.Д.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

09 серпня 2007 року   колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого                                                   Антипець В.М.

суддів                                                               Білоброва В.Д.,  Рудомьотової С. Г.

з участю прокурора Лисуна С. І.

засуджених                                                      ОСОБА_1., ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.  Чернігові кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вирок Новозаводського районного суду м.  Чернігова від 07 червня 2007 року.

Цим вироком

ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,  уродженець м.  Тбілісі,  мешканець с Хоробичі,  Городнянського району,  Чернігівської області,  вірмен,  громадянин Грузії,  одружений,  має на утриманні двох малолітніх дітей,  освіта середня,  працюючий дояром ферми СТОВ „Віра",  раніше не судимий,

засуджений за  ст.  187 ч.2 КК України із застосуванням  ст.  69 КК України до 4 років позбавлення волі без конфіскації майна.

ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження,  уродженець с Бутівка,  Городнянського району,  Чернігівської області,  мешканець  м.    Городня,    Чернігівської  області,

українець,  громадянин України,  не одружений,  освіта середня,  не працюючий,  раніше не судимий,

засуджений за  ст.  187 ч.2 КК України із застосуванням  ст.  69 КК України до 4 років позбавлення волі без конфіскації майна.

Стягнуто з засудженихОСОБА_2 та ОСОБА_1. в солідарному порядку на користь потерпілих ОСОБА_3  та ОСОБА_4 по 10000 грн. моральної шкоди.

Стягнуто з засудженихОСОБА_2 та ОСОБА_1. по 74 грн. 83 коп.

3   кожного - судових витрат на користь держави.

Засуджені ОСОБА_2. та ОСОБА_1. визнані судом винними в тому,  що 02 березня 2007 року,  у вечірній час,  за попередньою змовою між собою,  знаходячись біля будинкуАДРЕСА_1,  з метою заволодіння чужим майном,  напали на ОСОБА_3  та ОСОБА_4,  після чого ОСОБА_1. погрожуючи ножем ОСОБА_3  заволодів мобільним телефоном „Самсунг Е 330 N",  вартістю 697 грн. 50 коп.,  з пакетом передплаченого сервісу „Джине",  вартістю 40 грн. з грошима на рахунку в сумі

4   грн. та шнурком мобільного телефону,  вартістю 5 грн.,  грошима в сумі 15

грн.,  а всього на загальну суму 761 грн. 50 коп.,  що належить потерпілій

ОСОБА_3 . Після чого ОСОБА_1. та ОСОБА_2.,  погрожуючи ножами

ОСОБА_4 намагалися заволодіти мобільним телефоном „Нокіа 7260"

вартістю 800 грн.,  з пакетом передплаченого сервісу „DJUICE",  вартістю 50

грн. з грошима на рахунку в сумі 5 грн.,  а всього на загальну суму 855 грн.,  що

належить потерпілій ОСОБА_4.

В апеляції засуджений ОСОБА_1. вказує,  що суд не виконав вимоги  ст.  65 КК України та призначив покарання значно більше від необхідного. Суд не в повній мірі врахував обставини,  які пом'якшують покарання: щире каяття,  активне сприяння розкриттю злочину,  добровільне відшкодування завданого збитку,  а також позитивні характеристики,  вчинення злочину вперше. Просить вирок суду змінити,  застосувати  ст.  75 КК України,  звільнивши його від відбування покарання з випробуванням.

В апеляції засуджений ОСОБА_2. вважає вирок суду незаконним,  оскільки його дії необхідно було кваліфікувати за  ст.  186 ч. 2 КК України,  суд не виконав вимоги  ст.  65 КК України та призначив покарання значно більше від необхідного,  не в повній мірі врахував обставини,  які пом'якшують покарання: щире каяття,  активне сприяння розкриттю злочину,  а також позитивні характеристики,  вчинення злочину вперше. Просить вирок суду змінити,  застосувати  ст.  75 КК України,  звільнивши його від відбування покарання з випробуванням.

Висновок суду про доведеність винності засудженихОСОБА_2 та ОСОБА_1. у вчиненні зазначених у вироку діянь за обставин встановлених судом,  відповідає фактичним обставинам справи,  підтверджується сукупністю зібраних у справі і досліджених в судовому засіданні доказів і є обґрунтованим.

Самі засуджені ОСОБА_2. та ОСОБА_1. винними себе визнали повністю як під час досудового слідства,  так і в судовому засіданні та докладно розповідали про обставини вчинення злочину.

Фактичні обставини справи,  доведеність винності та кваліфікація дійОСОБА_2 та ОСОБА_1. в судовому засіданні суду першої інстанції ніким,  в тому числі підсудними не оспорювались і згідно  ст.  299 КПК України не досліджувались.

Дії засудженихОСОБА_2 та ОСОБА_1 судом правильно кваліфіковані за  ст.  187 ч. 2 КК України.

Суд,  призначаючи покарання,  врахував ступінь тяжкості вчиненого ними злочину,  дані,  що характеризують особу засуджених,  обставини,  що пом'якшують покарання та призначив покарання із застосуванням  ст.  69 КК України.

Покарання,  яке призначено засудженим ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відповідає характеру і ступеню тяжкості вчиненого ними злочину,  даним,  що характеризують їх особу,  та всім обставинам справи і є справедливим.

Підстав для пом'якшення покарання засудженим ОСОБА_2 та ОСОБА_1 колегія суддів не знаходить.

Керуючись  ст.   ст.  365,  366 КПК України,  колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляції засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без задоволення,  а вирок Новозаводського районного суду м.  Чернігова від 07 червня 2007 року щодо Арутюняна Вячеслава Георгійовича та ОСОБА_2 - без зміни.