Справа № 22ц-6537 /2010 Головуючий по І-й інстанції: Стріжакова Т.В.
Категорія - 57 Доповідач: суддя – Ігнатова Л.Є.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2010 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючої-судді: Краснощокової Н.С.,
суддів: Ігнатової Л.Є., Никифоряка Л.П.,
при секретарі Шатун Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому у засіданні у місті Донецьку апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради Донецької області на постанову Торезького міського суду Донецької області від 23 вересня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради, Головного управляння Державного казначейства України у Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов»язання здійснити виплату недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2009 рік, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_2 у липні 2009 року звернувся до суду з цим позовом, вказуючи, що він має статус інваліда війни 3 групи, який встановлений згідно із ст. 37 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», має право на підставі ч.5 ст.13 вказаного Закону щорічно до 5 травня отримувати разову грошову допомогу у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком.
Фактично за 2009 рік йому призначена грошова допомога у сумі 380 грн.
Він звернувся до УПСЗН з проханням здійснити йому вказану виплату відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», засади пріоритетності законів України над підзаконними актами, але йому було відмовлено. УПСЗН посилається на Закон України «Про державний бюджет на 2009 рік». З урахуванням допомоги, яка йому була виплачена, вважає, що йому до виплати належить у 2009 році - 3106 грн.
Позивач просив визнати протиправними дії УПСЗН по відмові у виплаті йому щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі, встановленому ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Зобов»язати УПСЗН здійснити йому виплату недоплаченої грошової допомоги до 5 травня у сумі 3106 грн.
Постановою Торезького міського суду Донецької області від 23 вересня 2009 року позов ОСОБА_2 задоволений. Визнано неправомірною відмову управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради Донецької області у виплаті ОСОБА_2 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2009 року в розмірах, передбачених ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Зобов»язано управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради здійснити виплату на користь ОСОБА_2 недоплачених сум щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2009 рік у сумі 3106 грн.
Не погоджуючись з таким рішенням, управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради Донецької області просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог ОСОБА_2 відмовити, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ (зі змінами та доповненнями станом на час розгляду спірних правовідносин), визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону № 3551-ХІІ до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни. Розділом 3 цього Закону визначені пільги ветеранам війни та гарантії їх соціального захисту.
Пунктом 2 частини 2 статті 7 вищевказаного закону передбачено, що до інвалідів війни належать також інваліди з числа осіб начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ і органів Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України та інших військових формувань, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання службових обов'язків, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, інших уражень ядерними матеріалами.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач є інвалідом війни 3 групи з 01.02.1999 року, у зв»язку з чим користується правами та пільгами, встановленими законодавством для інвалідів Вітчизняної війни, що підтверджується посвідченням, а також має посвідчення як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Згідно з приписами ч.5 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.
Згідно ч. 4 ст. 171 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Позивач звертався до відповідача з заявою щодо виплати недоотриманої суми щорічної разової допомоги до 5 травня у розмірі встановленому спеціальним законом.
Проте, як вбачається із матеріалів справи, відповідач сплатив позивачу допомогу за 2009 рік у розмірі 380 грн. у квітні 2009 року (а.с.7). Тобто прийнятим Законом України «Про державний бюджет на 2009 рік» фактично здійснено обмеження раніше діючих прав та свобод осіб, які мали право щорічно до 5 травня отримати разову грошову допомогу у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.
Пунктом 2 рішення Конституційного Суду України №10 - рп/2008р. від 22.05.2008р. у справі №1-28/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), деякі положення Закону України "Про державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", у тому числі і положення пунктів 20-22 розділу II, яким зупинено на 2008р. дію ч.5 ст.ст.12, 13, 14 та 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в частині визначення розміру виплати щорічної разової грошової допомоги.
За таких підстав, суд першої інстанції прийшов висновку, що оскільки порушення прав позивача на отримання разової грошової допомоги в розмірі, який встановлений законом, з огляду на рішення Конституційного Суду України є безпідставним, застосуванню підлягають положення ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в частині розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня , яка відповідно до ч.5 ст. 13 цього Закону повинна була становити 7 мінімальних пенсій за віком для інвалідів 3 групи.
Відповідно до ч.1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про затвердження прожиткового мінімуму» на 2009 рік становить 498 грн. на місяць на одну особу, яка втратила працездатність.
Відповідач сплачував вказану допомогу виходячи з встановленого розміру, передбаченого відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 18.03.2009 року №211. Тому суд вважає, що виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в 2009 році здійснена відповідачем з порушенням Конституції України. Мінімальна пенсія за віком у 2009 році складала 498 грн. відповідно до ЗУ «Про державний бюджет на 2009 рік». А тому саме із зазначеного розміру повинна бути здійснена виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня інваліду 3 групи – 7 мінімальних пенсій за віком, тобто у 2009 році - 498 грн. х 7 = 3486 грн.
З урахуванням наведеного, суд дійшов правильного висновку, що дії відповідача щодо його відмови позивачу у виплаті щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, які були встановлені ч.5 ст.13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірах, менших від 7 мінімальних пенсій за віком є неправомірними.
Апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції в є законною і обґрунтованою і підстав для її скасування не має.
Суд першої інстанції правильно не приймає аргумент державної влади щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов»язань. Щодо виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі Кочко проти України», вказано, що така відмова є свавільною та незаконною. З огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в даному рішенні, реалізація особою права, що пов»язана з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов»язань, судом не можуть бути прийняті до уваги.
За таких обставин, суд першої інстанції правильно застосувавши норми матеріального права, дійшов обґрунтованого висновку про необхідність задоволення позовних вимог.
Постанова суду є законною та обґрунтованою, вона ухвалена з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Наведені в скарзі доводи були предметом розгляду в суді першої інстанції, висновків суду не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, тому підстав для її задоволення немає.
Керуючись ст.ст. 308, 313-315 ЦПК України, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості спорів, пов’язаних із соціальними виплатами» апеляційний суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради Донецької області відхилити.
Постанову Торезького міського суду Донецької області від 23 вересня 2009 року залишити без зміни.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.
Судді: