С права № 22ц-9118/2010р.                Головуючий в 1 інстанції       Ступін І.М.  

Категорія - 57                                   Доповідач Ігнатова Л.Є.

  У Х В А Л А

             ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

      14 липня 2010 року                              Апеляційний суд Донецької області в складі:

                                                                     головуючої-судді: Краснорщокової Н.С.,

                                                       суддів: Ігнатової Л.Є., Никифоряка Л.П.,

                                                                     при секретарі Шатун Л.В.,                          

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Мар»їнської районної державної адміністрації на постанову Мар»їнського районного суду Донецької області від 21 жовтня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2  до  Управління праці та соціального захисту населення  Мар»їнської районної державної адміністрації про перерахунок та виплату недоотриманих сум на оздоровлення за 2006, 2007, 2008 роки –

ВСТАНОВИВ:

         ОСОБА_2, 7 жовтня 2009 року звернулася до суду з позовною заявою до  управління праці та соціального захисту населення   Мар»їнської районної державної адміністрації     про перерахунок та виплату недоотриманих сум на оздоровлення за 2006, 2007, 2008 роки  в розмірі  6740 грн.

Постановою Мар»їнського районного суду Донецької області від 21 жовтня 2009 року позовні вимоги задоволено повністю. Суд стягнув з УПСЗН Мар»їнської районної державної адміністрації   на користь ОСОБА_2   недоотриману суму на оздоровлення за 2006, 2007, 2008 роки в розмірі 6740 грн.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції як прийняту з порушенням норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційний суд, заслухав суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог, передбачених ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28 лютого 1991 року, в редакції Закону України № 2001-ХІІ від 19 грудня 1991 року зі змінами та доповненнями станом на час існування спірних правовідносин, визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

ОСОБА_2  є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС  першої категорії та інвалідом 2 групи, що підтверджено посвідченням та довідкою МСЕК (а.с.7-8).

В обґрунтування позовних вимог позивачка посилалася на те, що відповідач за період 2006 – 2008 роки виплачував їй компенсацію на оздоровлення, в розмірі, меншому ніж передбачено статтею 48  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно довідки відповідача позивачу було сплачено щорічну допомогу на оздоровлення за 2006 рік – 120 грн., 2007 рік – у  розмірі 120 грн., за 2008 рік –  у розмірі 120 грн. (а.с.5)

Згідно статті 48  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції  Закону України від 6 червня 1996 року N 230/96-ВР передбачено, що щорічна допомога на оздоровлення виплачується  учасникам ліквідації першої категорії  в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат . Згідно частин 3, 5, 7 статті 48 вказаного Закону щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення, виплата здійснюється з мінімальної заробітної плати, яка склалася на момент встановлення інвалідності чи втрати годувальника, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати .

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Пунктом 1 частини 1 статті  92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод.

За частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

При розгляді справи  судом встановлено, що  постанова Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року на підставі якої відповідач проводив виплати допомоги  позивачу у меншому розмірі  була прийнята всупереч вимог статей 48, 62 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тому посилання  апелянта на цю постанову апеляційний суд не приймає до уваги  та оцінка правовідносин щодо виплати щорічної допомоги на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, здійснюється на підставі  пункту 1 частини 1 статті 92 Конституції України та статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що виплата повинна була здійснюватися в порядку, встановленому частиною 4 статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат станом на день виплати.

Суд не приймає посилання апелянта на відсутність бюджетного фінансування для здійснення соціальних виплат, з огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомоги та згідно частини 2 статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Враховуючи викладене апеляційний суд вважає, що оскаржувана постанова суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права та передбачені  законом підставі для її зміни чи скасування відсутні.

Керуючись статтями 307, 308, 314 ЦПК України, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов»язаних із соціальними виплатами»,  апеляційний  суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу  управління праці та соціального захисту населення Мар»їнської районної державної адміністрації  відхилити.

Постанову Мар»їнського районного суду Донецької області від 21 жовтня 2009 року залишити без змін.

        Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців безпосередньо до Верховного суду України.

        Судді: