Справа №22ц-12162009 р.

Категорія: № 67

Головуючий по 1 інстанції Бондаренко С.І.

Доповідач в апеляційній інстанції Василенко Л.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2009 р. колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого Бородійчука В.Г.

суддів Василенко Л.І. Демченка В.А.

при секретарі Макарчук Н.С.

з участю прокурора

адвокатів ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 травня 2009 року по справі за заявою ОСОБА_3, зацікавлена особа Черкаська міська рада про встановлення юридичного факту,

ВСТАНОВИЛА:

26.02.2009 р. ОСОБА_3 звернувся в суд з заявою про встановлення юридичного факту.

В обґрунтування заявлених вимог вказав, що згідно договору купівлі-продажу від 16.06.1967 р. № 2-4040 та свідоцтва про право власності на житло від 04.08.1993 р. № 3644, виданого Придніпровським райвиконкомом, він являється власником 11/25 частин будинковолодіння, що розташоване за адресою АДРЕСА_1.

Він виявив намір приватизувати земельну ділянку на якій розташований будинок, але не зміг цього зробити оскільки в правовстановлюючих документах на домоволодіння, замість його прізвища ОСОБА_3 помилково вказано прізвище ОСОБА_5.

Такі ж помилки містяться в договорі купівлі-продажу від 16.06.1967 р., в свідоцтві про право власності на житло від 04.08.1993 р. № 3644, та довідці ЧООБТІ, згідно до якої ОСОБА_5 згідно договору купівлі-продажу від 16.06.1967 р. № 2-40-40 належить 4/25 часток будинковолодіння, та згідно свідоцтва про право власності виданого Придніпровським Райвиконкомом 04.08.1993 р. № б/н належить 7/25 часток будинковолодіння за адресою АДРЕСА_1.

Тому просив суд встановити юридичний факт, володіння ним - ОСОБА_3 на праві приватної власності 4/25 та 7/25 частками будинковолодіння розташованого за адресою АДРЕСА_1.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 травня 2009 року заява ОСОБА_3 про встановлення юридичного факту залишена без розгляду, в зв’язку наявністю спору про право, та роз’яснено право подачі позову на загальних підставах.

В апеляційній скарзі представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 просить ухвалу суду, як постановлену з порушенням норм процесуального права скасувати, і передати питання на новий розгляд суду першої інстанції.

При цьому вказав, що суд дійшов помилкового висновку, що в заявлених вимогах міститься спір про право.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, що з’явились, адвоката ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Залишаючи без розгляду заяву ОСОБА_3, районний суд виходив з того, що встановлення факту, з приводу якого подана заява, пов’язане з вирішенням спору про право, який підлягає розгляду в позовному провадженні.

Згідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою про встановлення юридичного факту. При цьому, просив суд встановити юридичний факт, володіння ним на праві приватної власності 4/25 та 7/25 частками будинковолодіння, що розташоване за адресою АДРЕСА_1.

Зі змісту заяви поданої ОСОБА_3 вбачається, що в правоустановчих документах на належне йому домоволодіння його прізвище помилково зазначено ОСОБА_5 і відповідно не збігається з прізвищем зазначеним як у свідоцтві про народження так і в паспорті.

Таким чином виклад обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги в поданій до суду заяві та норма процесуального права на яку він в ній посилається, а саме п. 6 ч. 1 ст. 256 ЦПК України свідчать про те, що заявникові необхідно встановити належність йому правовстановлюючих документів, в яких помилково неправильно зазначене його прізвище.

Проте сам зміст заявленої вимоги про встановлення юридичного факту, володіння ним на праві приватної власності 4/25 та 7/25 частками будинковолодіння, що розташоване за адресою АДРЕСА_1, свідчить про існування спору про право.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції встановивши наведене та беручи до уваги заявлену заявником вимогу, правомірно прийшов до висновку, що встановлення юридичного факту, з приводу якого подано заяву, пов’язане з вирішенням саме спору про право та на підставі ч. 6 ст. 235 ЦПК України обгрунтовано залишив заяву без розгляду.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і на їх правильність не впливають.

Ухвала постановлена з дотриманням вимог закону.

Керуючись ст. ст. 304,307,312,313,314,315,319 ЦПК України, судова колегія судової палати,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 відхилити.

Ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 травня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності одразу після проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.