Справа 22 ц-1284/2007               Головуючий у першій інстанції Гнип O.I.

Категорія - цивільна                                                Доповідач       Зінченко С. П.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

09 серпня 2007 року                                                                              м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі :

Головуючого судді                             Литвиненко І.В.

Суддів:                                                 Зінченко С. П.,  Редька А.Г.

При секретарі                                      Рябчук С. В.

З участю: позивача                             ОСОБА_1

представника позивача                     ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду справу за позовом ОСОБА_1 до ДП „Чернігівторф" про стягнення заборгованості по заробітній платі,  індексації та компенсації,  приведення тарифної ставки 5 розряду у відповідність з мінімальною заробітною платою,  про перерахунок заробітної плати та відшкодування моральної шкоди,  -

встановив:

 В квітні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом,  мотивуючи свої вимоги тим,  що з липня 2005 року він працює електриком 5- го розряду філії Ірванцівського торфозаводу ДП „Чернігівторф" . На протязі січня-березня 2007 року відповідачем порушенні терміни виплати нарахованої заробітної плати,  заборгованість станом на квітень складала 2225 грн.77 коп. Крім того,  позивачу не виплачена заробітна плата за час відпустки,  а також з 2005 року не проведено перерахунок тарифної ставки. Посилаючись на зазначене просив задовольнити позовні вимоги,  а також в звя"зку з порушенням відповідачем термінів виплати заробітної плати,  стягнути моральну шкоду в розмірі 5000 грн.

Відповідно до  ст. .33 ЦПК України,  в ході розгляду справи,  замінено неналежного відповідача філію Ірванцівського торфозаводу на належного відповідача ДП „Чернігівторф".

Відповідно до  ст. .33 ЦПК України,  в ході розгляду справи,  замінено неналежного відповідача філію Ірванцівського торфозаводу на належного відповідача ДП „Чернігівторф".

Ухвалою Семенівського районного суду Чернігівської області від 18 червня 2007 року позовні вимоги в частині стягнення з ДП „Чернігівторф" заборгованості по заробітній платі,  індексації та компенсації залишенні без розгляду.

Рішенням Семенівського районного суду Чернігівської області від 19 червня 2007 року зобов"язано ДП „Чернігівторф" привести тарифну ставку оплати праці у відповідність з розміром мінімальної заробітної плати,  виходячи з мінімальної заробітної плати з 01.04.2007 року в сумі 420 грн. в місяць.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції в частині відмови зробити перерахунок заробітної плати з 2005 року у відповідності з розміром мінімальної заробітної плати скасувати. При цьому посилається на те,  що суд першої інстанції допустив порушення процесуального та матеріального закону. А саме в односторонньому порядку приймав рішення з питань оплати праці,  в сторону погіршення умов оплати праці,  які були встановленні законодавством,  угодами та колективними договорами,  внаслідок чого,  позивачу не було нарахована заробітна плата за цей період в сумі 3335,  98 грн. Вважає,  що відповідно до  ст. .238 КЗпП України позовні вимоги необхідно задовольнити.

Заслухавши суддю доповідача,  пояснення позивача та його представника ,  дослідивши матеріали справи,  апеляційний суд приходить до висновку про застосування п.3  ст. 303 ЦПК України ,  скасування рішення суду з постановлениям нового рішення,  оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права.

Ухвалюючи рішення,  суд прийшов до висновку,  що ДП „Чернігівторф" зобов'язано привести тарифну ставку,  на підставі якої здійснюється оплата праці електрика п'ятого розряду,  у відповідність з розміром мінімальної заробітної плати,  який з квітня 2007 року в Україні складає 420 грн. в місяць. Вважає,  що відповідач в порушення  СТ. .94,  95, 96 КЗпП України наказом №32 від 11.05.2007 року з 01.04.2007 року збільшив тарифні ставки та оклади праці працівників до 375 грн.,  хоча на той час розмір мінімальної заробітної плати становив 420 грн. в місяць. Також прийшов до висновку,  що несвоєчасною виплатою позивачу заробітної плати,  були порушенні його законні права,  що призвели до моральних страждань,  а тому суд у відшкодування моральної шкоди стягнув з відповідача   300 грн.

Проте з таким висновком суду не можна погодитися з наступних підстав: В судовому засіданні встановлено,  що наказом №46 від 14 липня 2005 року,  встановлено підвищення тарифних ставок та окладів оплати праці працівників ДП „Чернігівторф" відповідно до мінімальної оплати праці 290 грн. в місяць. Даний наказ є чинним і позивачем до цього часу не оскаржувався,  а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.3  ст. 303 ЦПК України,  апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги,  якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права,  які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Хоча доводи апеляційної скарги стосуються лише скасування рішення в частині відмови зробити перерахунок заробітної плати з 2005 року відповідно до мінімальної заробітної плати з 01.04.2007 року в сумі 420 грн.,  однак апеляційний суд може скасувати рішення в повному обсязі,  якщо встановленні порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Крім зобов'язання привести у відповідність тарифні ставки суд стягнув ще моральну шкоду у розмірі 300 грн.

Відповідно до  ст. .237-1 КЗпП України обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди виникає тільки за умови,  що моральні страждання працівника,  або втрата ним нормальних життєвих зв"язків,  або необхідність додаткових зусиль для організації свого життя стали наслідками порушення законних прав працівника.

З матеріалів справи вбачається,  що відповідач пропонував ОСОБА_1. отримати нараховану заробітну плату,  але останній відмовлявся,  про що свідчить акт \а.с. 142 \ Окрім того,  позивач надав в судове засідання заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення заробітної плати,  індексації та компенсації по заробітній платі. Оскільки позивач відмовився від позовних вимог в цій частині,  а тим самим відмовився від порушення його прав на оплату праці,  апеляційний суд приходить до висновку,  що підстав для відшкодування моральної шкоди не має.

За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню,  а позовні вимоги залишенню без задоволення.

Керуючись   ч.3  ст.  303,   ст. .304,  ч.1 п.2  ст. 307,  ч.1 п.п.3, 4  ст. 309,  315,  316, 317 ЦПК України,   ст.  ст.  96,  237-1 КЗпП України

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Семенівського районного суду Чернігівської області від 19 червня 2007 року -   скасувати.

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1до Державного піідпрємства „ Чернігівторф" про приведення тарифної ставки у відповідності з розміром мінімальної заробітної плати та стягнення моральної шкоди.

Рішення Апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення але може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.