Справа № 22ц-1223/2007 р. Головуючий у першій інстанції -
Приліпко В.М.
Категорія- цивільна Доповідач - Боброва І.О.
Ухвала
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 серпня 2007 р. Апеляційний суд Чернігівської області
у складі:
головуючого - судді: Литвиненко І.В.,
суддів: Бобрової І.О., Редьки А.Г.,
при секретарі: Вареник О.М. ,
за участю: Представника позивача-відповідача - ОСОБА_1.,
представників апелянта - ОСОБА_2. та
ОСОБА_3.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 31 травня 2007 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні садибою та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,
ВСТАНОВИВ:
27.12.2006 року позивач-відповідачОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив винести рішення, яким зобов'язати ОСОБА_4 усунути перешкоди в користування його садибою шляхом негайного демонтажу огорожі та асфальтного покриття, що знаходяться на його земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1.
В обґрунтування своїх вимог позивач-відповідач зазначив, що він на підставі договору купівлі-продажу має домоволодіння за вказаною адресою. Після укладення сторонами мирової угоди, затвердженої ухвалою Бахмацького районного суду 04.11.2004 року, між земельними ділянками сторін встановлено межу. Після встановлення межі на території позивача-відповідача залишилися частина огорожі та асфальтове покриття, що належать відповідачу-позивачу. Незважаючи на письмове повідомлення,
відповідач-позивач не демонтувала і не забрала огорожу та асфальтове покриття, чим порушує право власності позивача
23.01.2007 року відповідач-позивач ОСОБА_4 звернулася із зустрічним позовом до ОСОБА_1 в якому просила винести рішення яким зобов'язати ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні її земельною ділянкою та її будовами в м. АДРЕСА_2 шляхом перенесення сараю, гаражу, літньої кухні та вигрібної ями в інше місце, відповідно до архітектурно-планувальних, будівельних, санітарних та протипожежних норм. ОСОБА_4 обґрунтувала свої вимоги тим, що зазначені спорудиОСОБА_1 побудував з порушенням будівельних, архітектурно-планувальних, санітарних та протипожежних норм. Саме тому вони повинні бути перенесені в інше місце, оскільки „вони створюють для її будівель протипожежну небезпеку". Вигрібна яма створює для неї та її родини санітарно-епідеміологічну небезпеку.
Рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 31 травня 2007 р. позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені. ОСОБА_4 зобов'язано усунути перешкоди в користування земельною ділянкою ОСОБА_1 шляхом демонтажу огорожі та асфальтного покриття, що знаходяться на земельній ділянці власника домоволодіння ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1.
Зустрічний позов ОСОБА_4 задоволений частково. ОСОБА_1 зобов'язано перенести бочку для стоку рідких тваринних відходів в середину свого подвір'я на відстань не ближче ніж 20 метрів від колодязя (свердловини) позивача ОСОБА_4 та на 15 метрів від вікон житлового будинку ОСОБА_4 В іншій частині позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач-позивач ОСОБА_4 просить скасувати у повному обсязі рішення від 31 травня 2007 р. Визнати проведення приватизації земельної ділянки відповідача ОСОБА_1 та оформлення документів на приватизацію такою, що не відповідає діючому законодавству України та визнати недійсними державні акти. Крім того, просила покласти на позивача-відповідача ОСОБА_1 понесені нею судові витрати (вартість експертизи, судовий збір та витрати по ІТЗ розгляду справи).
Апелянт наголошував на тому, що рішення суду є незаконним та необгрунтованим. Воно повинно бути скасовано в зв'язку з невідповідністю висновків викладених у рішенні суду обставинам справи. Судом, на думку апелянта, не була дана належна правова оцінка нормам матеріального права та неповно з'ясовані обставини, що мають значення для вирішення справи.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що вона не проти забрати свою огорожу з земельної ділянки ОСОБА_1 , але ж і він (ОСОБА_1. ) повинен усунути перешкоди в користуванні її земельною
ділянкою, шляхом перенесення будівель позивача-відповідача, які побудовані з порушенням будівельних, архітектурно-планувальних, санітарних та протипожежних норм та Проекту забудівлі земельної ділянки. Таке розташування будівель позивача-відповідача ОСОБА_1 порушує її права як користувача земельної ділянки і створює для її „будов протипожежну безпеку."
Крім того, апелянт зазначає, що вона в своїй позовній заяві просила перевірити чи до діючого законодавства України проводилася приватизація земельної ділянки позивача-відповідача ОСОБА_1 , але суд такої перевірки не зробив.
ОСОБА_1. в своїх запереченнях на апеляційну скаргу зазначив, що рішенням виконавчого комітету Бахмацької міської ради від 22.04.1986 р. №115 йому був наданий дозвіл на будівництво нового житлового будинку та господарських будівель. На підставі цього дозволу був розроблений проект забудови його садиби. Тільки після цього він почав будівництво, яке частково було завершено і все побудоване введено в експлуатацію приймальною комісією, що підтверджено відповідним актом від 15.02.2006 p., який затверджений рішенням виконкому Бахмацької міської ради від 15.03.2006 р. №67. Тому підстави для перенесення будівель, на якому наполягає ОСОБА_4, відсутні.
Стосовно задоволення судом його позовних вимог, тоОСОБА_1 викладає в запереченнях всі ті доводи, які він зазначив в своїй позовній заяві.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали даної справи та справи 2-1313/04 p., обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін виходячи з наступного:
Суд першої інстанції у повному обсязі дослідив надані сторонами документи, перевірив доводи сторін, правильно встановив обставини справи і висновок суду ґрунтується на матеріалах справи та законі.
Суд правильно встановив, що сторони мають домоволодіння на земельних ділянках, що межують між собою.
Домоволодіння ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 належить йому на підставі договору купівлі-продажу від 12.04.1986 року (а.с. 6, 29, 71).
Згідно Державних актів серії АБ № 411734 та серії АБ № 411735 від 01.12.2005 р. ОСОБА_1 на праві власності належить, відповідно, 0, 0077 га для ведення особистого селянського господарства та 0, 1000 га для
обслуговування жилого будинку та господарських споруд за вищевказаною адресою (а.с. 13, 14).
Домоволодіння за адресою м. АДРЕСА_2 належить ОСОБА_4 на підставі договору на забудову від 01.10.1980 р. (а.с. 41). Розмір земельної ділянки за вказаною адресою становить 634 кв.м. , згідно схематичного плану на а.с. 34.
04.11.2004 року Бахмацьким районним судом затверджена мирова угода у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні та розпорядження майном. Згідно умов цієї угоди ОСОБА_4 зобов'язалася до 01.07.2005 р. забрати належні їй колодязні кільця, що знаходяться на межі її земельної ділянки та ділянки ОСОБА_1 і повністю демонтувати спірний колодязь, засипавши його землею. Після цього сторони за спільною згодою встановлюють спільну межу між їх господарствами згідно плану земельної ділянки, що складений Бахмацьким БТІ при побудові житлового будинку ОСОБА_4 в 1980 році.
Умови мирової угоди були сторонами виконані. Між земельними ділянками сторін була встановлена межа, про що свідчить акт державного виконавця відділу ДВС Бахмацького РУЮ від 31.10.2005 року (а.с. 10, 25, 69).
Після встановлення межі, на ділянці ОСОБА_1 залишилося частина огорожі та асфальтове покриття, що належать ОСОБА_4 Зазначеної обставини остання не заперечувала.
За змістом ст. 391 ЦК України власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.
Суд дійшов вірного висновку, що негаторний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню. Суд вірно зобов'язав ОСОБА_4 усунути перешкоди в користування земельною ділянкою ОСОБА_1 шляхом демонтажу огорожі та асфальтного покриття, що знаходяться на земельній ділянці власника домоволодіння ОСОБА_1
Вірним є висновок суду про часткового задоволення вимог ОСОБА_4 Суд вірно зобов'язав ОСОБА_1 перенести бочку для стоку рідких тваринних відходів в середину свого подвір'я на відстань не ближче ніж 20 метрів від колодязя (свердловини) позивача ОСОБА_4 та на 15 метрів від вікон житлового будинку ОСОБА_4 Недотримання цієї відстані при монтажі ОСОБА_1 діжки для стоку рідких тваринних відходів порушило право користування ОСОБА_4 її майном, оскільки створило небезпеку забруднення ш/колодязя ОСОБА_4 (а.с. 92).
Підстави для задоволення іншої частини позовних вимог ОСОБА_4 відсутні. її доводи щодо створення пожежної небезпеки при недотриманні ОСОБА_1 встановленої нормами ДБН відстані між будівлями спростовуються п.2.10. примітка 5.ДБН 79-92 „Житлові будинки для індивідуальних забудовників України".
Господарські будівлі, на перенесенні яких наполягає ОСОБА_4, не є самовільно збудованими спорудами. Дозвіл на будівництво був наданий ОСОБА_1 рішенням виконавчого комітету Бахмацької міської ради від 22.04.1986 р. №115. На підставі цього дозволу був розроблений проект забудови земельної ділянки (а.с. 85). Житловий будинок з господарськими будівлями введений в експлуатацію, про свідчить акт приймальної комісії від 15.02.2006 р. (а.с. 88), який затверджений рішенням виконкому Бахмацької міської ради від 15.03.2006 р. №67. Зазначений акт та рішення на час розгляду справи є чинними.
Твердження ОСОБА_4 щодо не проведення судом перевірки законності приватизації земельної ділянки відповідача ОСОБА_1 не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч.1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. ОСОБА_4 позовних вимог, що пов'язані із захистом свого права, яке порушено приватизацією своєї земельної ділянки ОСОБА_1 не висувала.
Не можуть бути в світлі ч.5 ст. 88 ЦПК України підставою для скасування рішення суду не проведення судом першої інстанції розподілу судових витрат. Зазначене питання відповідно до ст. 220 ЦПК України вирішується судом першої інстанції шляхом постановления додаткового рішення.
Розглядаючи справу відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України, тобто в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що доводи викладені в апеляційній скарзі обґрунтованості судових висновків не спростовують, тому підстави для її задоволення відсутні.
Судове рішення постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Підстави для його скасування відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити.
Рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 31 травня 2007 р. - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.