490-кс-07

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

13 липня 2007 року                                                                                                 м. Харків

Колегія суддів з касаційного розгляду справ судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

Луспеника Д.Д., Коваленко І.П., Швецової Л.А.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1до відкритого акціонерного товариства „Одессільмаш"" (надалі -ВАГ „Одессільмаш") про стягнення заборгованості із заробітної плати, середньою заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, середнього заробітку за затримку видачі трудової книжки, відшкодування моральної шкоди, за касаційними скаргами представника ОСОБА_1- ОСОБА_2, голови правління ВАТ „Одессільмаш" на рішення апеляційною суду Одеської області від 07 грудня 2004 року,

встановила:

У серпні 1992 року ОСОБА_1. звернулася в суд зі вказаним позовом. Провадження у справі зупинялось у зв'язку з розглядом позову ОСОБА_1. про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеною прогулу (ухвала суду про зупинення провадження у справі оскаржена не була).

Свої вимоги, уточнивши позов у кінцевій редакції, позивач обґрунтовувала тим. що 21 травня 1992 р. була звільнена з роботи з посади економіста відділу збуту за м. 1 ст. 40 КЗпП України, проте при звільненні їй не виплатили заборгованість з зарплати в сумі 981,31 грн. і двомісячну вихідну допомогу в сумі 487,93 р. з урахуванням індексу інфляції, внаслідок чого просила стягнути також і середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні в сумі 59399,93 грн.  Крім цього, їй своєчасно не

Справа № 490-кс-07

Головуючий у першій інстанції? Хлюстін Ю.М.

Доповідач: Луспеник Д.Д.

2

видали трудову книжку, тому просила стягнути середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки в розмірі 442,41 грн.

У лютому 2002 p., з урахуванням уточнення в серпні 2003 p., позивач доповнила позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди в розмірі 10000 гри., мотивуючи позов тим, що її трудові права були порушені, що призвело до моральних страждань та нервових переживань, вимушеної зміни звичних умов житія.

Справа розглядалася неодноразово. Останнім рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 06 липня 2004 року в задоволенні позову відмолено.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 07 грудня 2007 року рішення суду першої інстанції скасоване, позов ОСОБА_1. задоволений частково. Стягнуто на її користь з ВАТ „Одессільмаш" середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки в сумі 372,28 грн., заборгованість із зарплати та вихідної допомоги в сумі 487,84 грн., середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні в сумі 29483,71 грн. і 2000 грн. моральної шкоди, стягнуті судові витрати. В іншій частині в позові ОСОБА_1. відмолено.

У касаційних скаргах, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, представник ОСОБА_1. просить рішення апеляційного суду в частині відмови в задоволенні позову скасувати та направити в цій частині справу на новий апеляційний розгляд, голова правління ВАГ „Одессільмаш" просить рішення апеляційного суду скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що касаційні скарги задоволенню не підлягають.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1., суд першої інстанції виходив з того. що позивач не надала доказів обґрунтованості свого позову, вина відповідача у несвоєчасному розрахунку з позивачкою не доведена.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1., апеляційний суд виходив з того, що з вини відповідача позивачці не були виплачені належні їй при звільненні суми, а тому на її користь слід стягнути також і середній заробіток за час затримки розрахунку, відповідач безпідставно не своєчасно видав позивачу трудову книжку при звільненні, тому з нього слід стягнути і середній заробіток за час цієї затримки. При стягненні сум на користь позивачки суд виходив із висновків судово-бухгалтерської експертизи, оскільки відповідач, пославшись на те, що бухгалтерські доку мети знищені, відповідних доказів суду не надав. Оскільки трудові права позивачки були порушені, суд стягнув на її користь моральну шкоду з урахуванням доведеності розміру цієї шкоди.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

3

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Посилання касаційної скарги представника позивачки на те, що експерт неправильно визначив середній заробіток позивачки, а значить і розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку, безпідставні оскільки апеляційний суд належним чином дослідив надані докази та виходив з того, що відповідач надати інші докази (бухгалтерські документи) не може через їх знищення.

Колегія суддів звертає увагу й на те, що згідно з роз'ясненнями, даними в п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 р. „Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" при стягненні середнього заробітку за час затримки» розрахунку необхідно враховувати суму тієї зарплати, право на яку мав позивач, у частці до всієї суми.

Посилання касаційної скарги ВАТ „Одессільмаш" про відсутність правових підстав для відшкодування моральної шкоди не основані на законі, оскільки неправомірні дії відповідача щодо невиплати позивачці заборгованості із зарплати при її звільненні тривали і після доповнення КЗпП України статтею 237-1.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Керуючись статтями 332, 335, 345 ЦПК України, колегія суддів з касаційного розгляду справ судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області

ухвалила:

Касаційні скарги представника ОСОБА_1- ОСОБА_2, голови правління ВАТ „Одессільмаш" відхилити.

Рішення апеляційного суду Одеської області від 07 грудня 2004 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.