Справа №- 22-ц-1228/2010р.                                                                  Головуючий 1 інст. Зінченко Ю.Є.

Категорія – відшкодування шкоди.                                                     Доповідач – Міненкова Н.О.                        

                                                                  У Х В А Л А    

                                                      І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

22 квітня 2010 року  судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :

                                            Головуючого судді : Міненкової Н.О.

                                            Суддів – Гальянової І.Г., Ларенка В.І.

                                            При секретарі – Григоренко К.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу    ОСОБА_1  на рішення Московського районного суду м. Харкова від 23 грудня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо – транспортної пригоди, -

                                                              в с т а н о в и л а

в квітні 2004 до суду звернувся позивач  та просив стягнути з  ОСОБА_1 на відшкодування матеріальних збитків 1624,49 грн.  та моральної шкоди в сумі 3000 грн. а також судові витрати. Позивач посилався на те, що в результаті ДТП, що сталося 30 грудня 2007 року з вини водія автомобіля „Сітроєн” Державний номер НОМЕР_1  ОСОБА_1 було пошкоджено його автомобіль. За висновком спеціаліста експертно – товарознавчого дослідження сума матеріальних збитків склала 1624,49 грн. Суму моральної шкоди обґрунтовував тим, що відповідач добровільно шкоду не відшкодував, а тому він не мав можливості користуватися автомобілем, який не міг відремонтувати, так як не мав на це грошей.

           ОСОБА_1 проти позову заперечував, посилаючись на те, що ОСОБА_2 не є належним позивачем, так як автомобіль, який було пошкоджено  під час ДТП належить на праві власності іншій особі . Крім того, з дня коли відбулося ДТП і до складання експертного висновку пройшов рік і де знаходився в цей час автомобіль позивач не вказав.

           Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 23 грудня 2009 року позовні вимоги задоволені частково в сумі 22ё5,49 грн. В задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди відмовлено.

           Не погодився з рішенням ОСОБА_1 й у апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати і провадження по справі закрити, посилаючись на те, що позивач не є власником автомобіля, який був пошкоджений, а тому права на пред’явлення позову у нього не було.

           Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши сторони, судова колегія не вбачає підстав для скасування рішення суду.

           Відповідно до ст. 60 ЦПК України  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

           Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що в судовому засіданні було встановлено, що обставини при яких було пошкоджено автомобіль позивача перевірялись  відділом Деравтоінспекції з обслуговування міста Харкова та при розгляді адміністративного матеріалу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 В постанові Московського районного суду м. Харкова  від 30 вересня 2008року зазначено, що в діях ОСОБА_1  міститься склад правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а з протоколу огляду місця ДТП від 31 грудня 2007 року при огляді транспортного засобу марки ВАЗ 21120 д.н.з.НОМЕР_2 встановлено: розбитий лівий бік переднього бампера, порушення лакофарбового покриття переднього лівого крила. Вказані пошкодження досліджувались і в експертному дослідженні.

           Ці обставини не були спростовані відповідачем та його представником. В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтвердив, що обставини, описані в адміністративних матеріалах мали місце, але він вважає, що на автомобілі позивача не було тих пошкоджень, які були зазначені в протоколі огляду. Між тим, ні постанова суду від 30 вересня 2008 року і висновок спеціаліста оскаржені не були.

           Судова колегія вважає, що вина відповідача була доведена наданими суду першої інстанції доказами, які не були спростовані ним. Посилання відповідача та його представника на те, що ОСОБА_2 не є належним відповідачем так як він не є власником пошкодженого автомобіля, а тому право на пред’явлення позову має лише власник, судова колегія вважає безпідставними.

            Відповідно до ч.3 ст. 386 ЦК власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

             Згідно з ст. 396 ЦК особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, в тому числі і від власника майна, відповідно до положень гл.29 цього кодексу.

             Пунктом 1 ст. 395 ЦК передбачено, що речовим правом на чуже майно є право володіння.

             За ст. 398 ЦК, право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій було передано майно, а також на інших підставах, установлених законом.

             Таким чином, особа, яка хоч і не є власником, але має законне право володіння майном, управі вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну.

            Судовим розглядом було встановлено, що ОСОБА_2 володів спірним автомобілем на законних підставах, наданим йому власником автомобіля.

             Враховуючи викладене, судова колегія не знаходить підстав для скасування рішення суду першої інстанції. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

               Керуючись ст.ст. 218,303,304,307,308,313,317,319 ЦПК України  судова колегія,

                                                          У Х В А Л И Л А

                Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Рішення Московського районного суду м. Харкова від 23 грудня 2009 року залишити без змін.

               Ухвала набирає законної сили після її проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.

                                          Головуючий суддя –

                                          Судді -