Ухвала
Іменем України
31 липня 2007 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді Фоміна Ю.В.,
суддів: Ляшука В.В., Заліщука М. С. ,
з участю прокурора Воронухи Д. С,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією прокурора м. Коростеня на вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 5 травня 2007 року.
Цим вироком ОСОБА_1, 28 лютого 1972 року народження,
уродженця та мешканця АДРЕСА_1, 14, раніше судимого:
· 05.04.1996 року Коростенським міським судом за ст. 82 ч.3 КК України до 4 років позбавлення волі з випробувальним строком на 2 роки;
· 03.11.1998 року Коростенським міським судом за ст. ст. 140 ч.2, 140 ч.3, 145 ч.1; 43, 229-6 ч.2, 43, 42 КК України на 4 роки позбавлення волі;
· 24.12.2001 року Коростенським міським судом за ст. 309 ч.2 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі;
· 11.01.2002 року Коростенським міським судом за ст. 309 ч.2 КК України на 2 роки 7 місяців позбавлення волі;
· 13.12.2005 Коростенським міськрайонним судом за ст. ст. 309 ч.2;75;76 КК України на
Справа № 11-548 Головуючий у суді 1-ї інстанції Коренюк В.П.
Категорія ст. 185 ч.3 Суддя-доповідач Заліщук М. С.
2 роки позбавлення волі з випробувальним строком на 1 рік 6 місяців; -07.03.2007р. Коростенським міськрайонним судом за ст. 309 ч. 2 КК України на 2р. 8 міс. позбавлення волі;
засуджено за ст. 185 ч.3 КК України на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано покарання призначене вироком Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 7 березня 2007 року і остаточно призначено покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_1 залишено попередній-тримання під вартою.
Питання щодо речових доказів вирішено в порядку ст. 81 КПК України
Згідно вироку, 13 листопада 2006р. о 15-й годині, ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, шляхом злому вхідних дверей проник до квартири № 3, розташованої по АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_2, звідки таємно викрав її майно, а саме:
· набір посуду з 6 порцелянових тарілок підставних, вартістю 60 грн.;
· набір посуду з 6 порцелянових тарілок „Охота", вартістю 70 грн.;
· набір посуду з 6 порцелянових салатниць, вартістю 48 грн.;
· кухонну сковорідку, вартістю 30 грн.;
· плащ шкіряний жіночий, вартістю 150 грн.;
· 23 банки з варенням, загальною вартістю 325 грн..
Таким чином ОСОБА_1 таємно викрав майна потерпілої ОСОБА_2 на загальну суму 683 грн., чим заподіяв їй матеріальної шкоди на вказану суму.
В апеляції прокурором м. Коростеня поставлено питання про зміну вироку суду у зв'язку з невірним застосуванням кримінального закону при призначені засудженому остаточного покарання за двома вироками. Вважає, що суд, призначаючи засудженому остаточне покарання, невірно керувався правилами ст. 71 КК України. Посилається на те, що встановивши факт вчинення засудженим злочину до постановления щодо нього попереднього вироку від 07 березня 2007 р., суд, повинен був керуватися правилами ч. 4 ст. 70 КК України, у зв'язку із чим і просить вирок суду змінити.
Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора який підтримав апеляцію, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені в апеляції доводи, колегія суддів вважає, що подана апеляція підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновок суду про доведеність вини засудженого ОСОБА_1 у вчинені інкримінованого йому злочину підтверджується сукупністю
досліджених під час судового розгляду і наведених у вироку доказів, є обгрунтованим і по суті не оспорюється.
Призначене ОСОБА_1 покарання за ч.3 ст. 185 КК України відповідає характеру і ступеню тяжкості вчиненого ним злочину, даним про його особу і є необхідним для його виправлення та запобігання новим злочинам.
Водночас суд припустився помилки при застосуванні щодо засудженого положень ст. 71 ЮС України та призначенні йому покарання за сукупністю вироків.
Як свідчать матеріали справи, злочин, передбачений ст. 185 ч.3 КК України, за який ОСОБА_1 засуджений останнім вироком, був вчинений ним в листопаді 2006 p., тобто до постановления попереднього вироку від 7 березня 2007 р.. За таких обставин суд, при визначенні остаточного покарання мав керуватися положеннями ч. 4 ст. 70 КК України та визначити покарання за правилами сукупності злочинів, а не сукупності вироків, чого у даному випадку немає.
На підставі наведеного, керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах Житомирського апеляційного суду, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію прокурора м. Коростеня ОСОБА_3, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.
Вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від від 5 травня 2007 року 30 листопада 2006 року щодо ОСОБА_1 в частині призначення йому покарання змінити - виключити з вироку застосування ст. 71 КК України і замість цього закону визначити засудженому остаточне покарання з урахуванням попереднього вироку Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 7 березня 2007р. на підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань у виді чотирьох років позбавлення волі.
В решті вирок залишити без зміни.