Справа 22ц-4870/10                                     Головуючий першої інстанції  –   Іщенко Х.В.

                                                            Суддя-доповідач апеляційного суду – Шаманська Н.О.  

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

    14 липня  2010 р.   колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого –   Галущенка О.І.,

            суддів  –   Лівінського І.В.,   Шаманської Н.О.,

            при секретарі  – Красилюку  В.А.,    

            за участю:  представника позивачки – ОСОБА_2, третьої особи – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві матеріали за   апеляційною скаргою        

ОСОБА_4

на ухвалу судді Казанківського районного суду Миколаївської області від 21 квітня  2010 р. по цивільній справі  за позовом

ОСОБА_4

до

                               ОСОБА_5

              про  визначення часток в спільному майні подружжя,

в с т а н о в и л а :

В березні 2010 р. ОСОБА_4  звернулася з позовом до ОСОБА_5 про  визначення часток  в спільному майні подружжя.

    Ухвалою судді  Казанківського районного суду Миколаївської області від 31   березня 2010 р. позовну заяву  залишено без руху, а ухвалою судді того ж суду від 21 квітня 2010 р. – повернуто позивачу  на підставі ч. 2 ст. 121 ЦПК України.

    В апеляційній скарзі позивачка, посилаючись на відсутність підстав для повернення її позову, просила ухвалу скасувати, а справу повернути на розгляд по суті до того ж суду.

    Заслухавши суддю – доповідача, представника позивача,  дослідивши  матеріали позовної заяви, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не  підлягає задоволенню з наступних підстав.  

      Зі змісту   п. п. 4, 5, 6  ч. 2 ст. 119 ЦПК України вбачається, що  в позовній заяві повинні бути зазначено ціну позову щодо вимог майнового характеру, викладені обставини, якими позивач обґрунтовує  свої вимоги та засоби доказування, які ці обставини  підтверджують, наявність  підстав для звільнення  від доказування.

Залишаючи позовну заяву ОСОБА_4 без руху, суддя  зобов’язав позивачку    надати докази що встановлюють  право спільної власності на спірне майно, зазначити вартість цього майна та ціну позову та сплатити  120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

З  матеріалів  справи  вбачається,  що на виконання цієї ухвали  позивачкою  надано

уточнення до позовної заяви, опис спірного майна, витяг  про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та сплачено 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

    Проте,  в позовній заяві не визначена вартість спірного майна, не зазначено ціну позову, та не надані докази, які підтверджують  право спільної власності на спірне майно.

Отже вимоги судді, викладені в ухвалі про залишення заяви без руху, позивачкою  не виконані.

За такого, суддя вірно застосував положення ч. 2 ст. 121 ЦПК України, та повернув позовну заяву  позивачці.

Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали, яка постановлена з дотриманням норм процесуального права.  

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу   ОСОБА_4 відхилити,  а ухвалу судді   Казанківського районного суду  Миколаївської області  від 21 квітня 2010 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом двох місяців з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий:

Судді: