Справа № 22ц-4296/10 Головуючий першої інстанції: Стрельніков Д.В.
Категорія: 27 Суддя-доповідач апеляційного суду: Шаманська Н.О.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2010 р . колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого: Галущенка О.І.,
суддів: Лівінського І.В., Шаманської Н.О.,
при секретарі: Красилюку В.А.,
за участю представника позивача –Богаченка Р.В., відповідача – ОСОБА_3,та його представників – ОСОБА_4 та ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_3
на рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 16 березня 2010 р., ухваленого за позовом
публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк»
(далі – ПАТ «Ерсте Банк»)
до
ОСОБА_3
про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и л а :
В квітні 2009 р. ОСОБА_3 звернувся з позовом до ПАТ «Ерсте Банк» про зміну умов кредитного договору у зв’язку з істотною зміною обставин, що порушують права споживача.
Позивач зазначав, що 9 серпня 2007 р. він уклав з відповідачем кредитний договір за умовам якого отримав 25180 доларів США кредиту строком на 72 місяці за сплатою 12,5% річних.
Посилаючись на те, що у зв’язку з фінансовою кризою в державі та девальвацією національної валюти йому з жовтня 2008 р. для виконання зобов’язань перед банком прийшлося нести додаткові витрати на 60-100 % більше ніж передбачено кредитним договором, позивач просив зобов’язати ВАТ «Ерсте-Банк» (нині – ПАТ «Ерсте-Банк») внести зміни в кредитний договір від 9 серпня 2007 р. на умовах, запропонованих позивачем, у зв’язку з істотною зміною обставин, а саме суму зобов’язань перед банком за кредитом у доларах США перевести у гривню по комерційному курсу, діючому на момент видачі кредиту ( курс – 5,05), а відсоткову ставку по кредиту в гривні визначити у відповідності з діючою у банку ставкою на аналогічний кредит на момент рефінансування 24%.
В жовтні 2009 р. ПАТ «Ерсте Банк» звернувся з зустрічним позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування своїх вимог вказував, що 9 серпня 2007 р. між ПАТ „Ерсте Банк» (кредитором) та ОСОБА_3 (позичальником) укладено кредитний договір, за яким ПАТ «Ерсте Банк» надало відповідачу кредит у сумі 25180 доларів США строком до 8 серпня 2013 р., а останній, в свою чергу, зобов’язувався повернути наданий кредит, сплатити проценти за користування ним.
Посилаючись на вказані обставини та порушення ОСОБА_3 своїх зобов’язань, що призвело до заборгованості за кредитним договором, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_3 21375,34 долари США заборгованості за кредитом, 1127,33 долари США заборгованості по процентах за користування кредитом та 397,32 долари США пені за порушення строків повернення кредиту та процентів, а всього 22899,99 доларів США, що еквівалентно 178745 грн. 87 коп.
В судовому засіданні ПАТ «Ерсте Банк» збільшив позовні вимоги та просив стягнути з ОСОБА_3 на його користь 21375,34 долари США заборгованості за кредитом, 2093,62 долари США заборгованості по процентах за користування кредитом, 666,90 долари США пені за порушення строків повернення кредиту та 235,92 долари США пені за порушення строків повернення процентів, а всього 24371,77 доларів США, що еквівалентно 194486 грн. 72 коп.
Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 9 грудня 2009 р. провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ПАТ «Ерсте Банк» про зміну умов кредитного договору закрито на підставі п. 3 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.
Рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 16 березня 2010 р. позов ВАТ «Ерсте Банк» задоволено.
Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Ерсте Банк» 194486 грн. 72 коп. заборгованості за договором кредиту. Розподілені судові витрати.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати, та закрити провадження у справі.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із таких підстав.
Судом встановлено, що 9 серпня 2007 р. між ПАТ «Ерсте-Банк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, відповідно до якого позивач надав відповідачу 25180 доларів США кредиту строком на 72 місяці за умови сплати 12,5% річних.
У зв’язку з порушенням відповідачем пунктів 5.1 та 5.2 договору кредиту виникло
21375,34 долари США заборгованості за кредитом, 2093,62 долари США заборгованості по процентах за користування кредитом.
Відповідно до п. 9.1 кредитного договору позивачем нараховано 666,90 долари США пені за порушення строків повернення кредиту та 235,92 долари США пені за порушення строків повернення процентів. А всього заборгованість відповідача за кредитним договором складає 24371,77 доларів США, що еквівалентно 194486 грн. 72 коп.
Прострочення позичальником повернення чергової частини позики відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України є підставою для дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів кредитору.
За таких обставин суд обґрунтовано, відповідно до ст. ст. 526, 527, 611, 1050, 1054 ЦК України задовольнив позов, стягнувши з відповідача на користь ПАТ «Ерсте-Банк» 194486 грн. 72 коп. заборгованості за договором кредиту.
Посилання апелянта на те, що суд не мав права прийняти зустрічний позов ПАТ «Ерсте-Банк», оскільки провадження про справі за первісним позовом було закрито, не можуть бути підставою для скасування судового рішення, оскільки це не потягло неправильність прийнятого рішення. До того ж, зустрічний позов був пред’явлений відповідно до ст. 123 ЦПК України.
Доводи апелянта стосовно того, що провадження у справі відкрито з порушення ст. 119 ЦПК України є безпідставними, оскільки форма і зміст позовної заяви відповідає вимогам зазначеної норми.
Твердження апелянта щодо неправомірних дій банку по обчисленню пені, не заслуговують на увагу, оскільки розмір пені за порушення строків повернення кредиту та процентів розрахований позивачем відповідно до умов кредитного договору ( п. 9.1) і договір в цій частині недійсним не визнаний.
Не можуть бути підставою для скасування судового рішення посилання апелянта на те, що суд розглянув справу не в порядку, передбаченому главою 8 ЦПК України, оскільки суд може ухвалити заочне рішення, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Проте, в матеріалах справи відсутня згода позивача на заочний розгляд справи.
Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для скасування судового рішення, ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити , а рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 16 березня 2010 р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: