Апеляційний суд Кіровоградської області
-----------------------------------------------------------------------------------------------
Справа № 22-3783/2010р. Головуючий у першій інстанції Бойко П.М.
Категорія 45 Доповідач Черниш Т.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
6 липня 2010 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
головуючого – судді Кривохижі В.І.,
суддів Черниш Т.В.,
Голованя А.М.,
при секретарі Салабай М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до виконавчого комітету Долинської міської ради, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про захист прав землекористувача за апеляційною скаргою позивача на рішення Долинського районного суду від 18 березня 2010 року,
в с т а н о в и л а :
30 червня 2009 р. ОСОБА_6, діючи за відповідною довіреністю як представник ОСОБА_3, від імені останньої пред’явила зазначений позов. Позовні вимоги мотивувала тим, що рішенням виконавчого комітету Долинської міської ради в 1980 році ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище-ОСОБА_3 була надана земельна ділянка площею 720 кв.м під забудову індивідуального житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 Оскільки ОСОБА_7 виїхала на постійне місце проживання в Росію, будівництво проводила її мати ОСОБА_8 По закінченню будівництва виникла необхідність встановити право власності на будинок. Тоді ж було виявлено, що документи стосовно надання спірної земельної ділянки в міській раді зникли.
В поновленому рішенні виконкому від 16 травня 1980 р. №189 площа земельної ділянки безпідставно зазначена 592 кв.м замість 720 кв.м; в передбаченому законом порядку вилучення частини земельної ділянки не проводилось, її самовільно зайняв відповідач ОСОБА_9, що мешкає по сусідству в будинку №12, зруйнувавши огорожу, розташовану на дійсній межі їх земельних ділянок, а відповідач ОСОБА_5 змістила межу своєї земельної ділянки в бік земельної ділянки ОСОБА_9
Посилаючись на такі обставини, позивач, уточнивши позовні вимоги, просила поновити її порушені права як землекористувача шляхом визнання незаконним рішення виконкому Долинської міської ради №189 від 16 травня 1980р. про надання їй земельної ділянки площею 592 кв.м; визнати за нею право користування земельною ділянкою площею 720 кв.м ; поновити межі земельної ділянки №14-а за рахунок вилучення з користування ОСОБА_9 самовільно зайнятої земельної ділянки; зобов’язати його знести побудовану на спірній земельній ділянці убиральню.
Рішенням Долинського районного суду від 18 березня 2010р. в задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі, поданій від імені позивача її представником за дорученням, ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків фактичним обставинам справи та доказам. Зазначено, зокрема, що суд не врахував покази 8 свідків, допитаних за клопотанням позивача, які підтвердили, що ОСОБА_7 надавалась земельна ділянка розміром понад 700 кв.м .Залишено поза увагою, що відповідачі не є первинними землекористувачами, розміри їх земельних ділянок суттєво змінені. Встановивши, що первинне рішення про наділ земельної ділянки розміром 720 кв.м. зникло, суд не дав належної оцінки рішенню виконкому від 16 травня 1980р. №189, яке не стосується земельної ділянки, наданої позивачці під забудову.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача ОСОБА_8 повністю підтримала доводи апеляційної скарги, просила скасувати рішення і ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги позивача.
Відповідачі до суду не з’явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Перевіривши за матеріалами справи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Встановлено, що ОСОБА_3 є власником житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 згідно відповідного свідоцтва про право власності, виданого виконкомом Долинської міської ради 2 лютого 1988 року на підставі рішення виконкому від 24 грудня 1987 року.
Доводи представників позивачки на те, що оригінали документів щодо надання в 1980 р. земельної ділянки під забудову зазначеного житлового будинку в міській раді не збереглися, підтверджені матеріалами справи, зокрема, посиланням в обвинувальному висновку в кримінальній справі №58-185/ 1982р. на відповідну довідку виконкому(а.с.10).
Разом з тим, за даними архівної копії рішення виконкому Долинської міської ради від 16 травня 1980 року №189, цим рішенням позивачці на її дошлюбне прізвище ОСОБА_8 наділено земельну ділянку розміром 18,5х32м площею 592 кв.м під забудову індивідуального житлового будинку та надвірних будівель по вул. Гагаріна, №14(а.с.11).
Наданий представником позивача технічний паспорт на зазначений жилий будинок, виготовлений 14 березня 1987 року, генплан забудови від 2 червня 2080р. містять посилання на те ж рішення виконкому і розмір земельної ділянки саме 592 кв.м.
Крім того, рішенням Долинського районного суду від 5 березня 2009 року, яким відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_10 до Долинської міської ради, ОСОБА_9 про визнання права власності на самочинно збудовану літню кухню, на підставі досліджених доказів (матеріалів технічної документації будинків №12 та №14, генпланів земельних ділянок, даних контрольних обмірів, проведених ОКП КООБТІ від 15 січня 2009р.) встановлено, що позивачці надана в користування земельна ділянка площею 592 кв.м(18,8х32м), а це нежитлове приміщення, споруджене самовільно, на 80 см по периметру вул. Гагаріна розташоване на земельній ділянці, наданій в користування ОСОБА_4 (а.с. 68-72).
Рішенням Долинського районного суду від 28 липня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 25 листопада 2009р., задоволено позов ОСОБА_4 про знесення за рахунок ОСОБА_3 зазначеного нежитлового приміщення, як такого що частково(на 9,64 кв.м) розташоване на присадибній земельній ділянці ОСОБА_1(а.с.75).
Будь-яких переконливих і безспірних доказів на підтвердження доводів про надання їй в 1980 р. під забудову жилого будинку земельної ділянки площею 720 кв.м і свідчили б про порушення відповідачами її як землекористувача прав, позивач не надала, не містять їх і матеріали справи. Не є належними доказами і довідка виконкому Долинської міської ради №01-19/1185 від 3 березня 2008р. та довідка-характеристика Долинської дільниці ОКП «КООБТІ» від 25 червня 2008р., на які позивач посилалась як на підставу своїх цивільно-правових вимог, оскільки такі довідки, як встановлено рішенням суду від 5 березня 2009р., були видані на підставі скасованого ухвалою апеляційного суду від 25 листопада 2008р. рішення Долинського районного суду від 8 вересня 2006р., яким було визнано право власності ОСОБА_11 на нежитлове приміщення -літню кухню.
За таких обставин суд, давши належну оцінку доказам, в тому числі і показам свідків, допитаних за клопотанням представника позивача, дійшов до обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог з заявлених мотивів, а в частині оскарження рішення виконкому Долинської міської ради №189 від 16 травня 1980 року про надання ОСОБА_7 земельної ділянки розміром 592 кв.м -і за спливом строку позовної давності, що узгоджується зі ст.ст.71,80 ЦК 1963р., п.6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК 2004р.
Доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції вимог процесуального права та неправильне застосування матеріального права не ґрунтуються на законі та доказах, не спростовують правильного по суті рішення суду. Передбачені ст.ст. 309, 311 ЦПК України підстави для його скасування чи зміни з наведених в апеляційній скарзі мотивів відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати в цивільних справах
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 18 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий
Судді