АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

2007 року червня місяця 20 дня                    Судова колегія судової палати в цивільних

справах апеляційного суду Одеської області ,

в складі:

головуючого -  Суворова ВО.

суддів                                 Трбйіка Р.Д.

-Артеменка ІА. при секретарі -   Пащенко Т.П.3а участю: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1,  що діє в інтересах ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду міста Одеси від 22 червня 2005 року по справі за позовом ОСОБА_3,  ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання права власності на домобудівлю за спадщиною,  -

встановила:

20 березня 2000 року ОСОБА_3,  ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_5  про визнання права власності на домобудівлю за спадщиною. Позивачки просили визнати за ними в рівних долях право власності на будинок,  розташований АДРЕСА_1.

17 травня 2000 року ОСОБА_3,  ОСОБА_4 уточнили свої позовні вимоги,  просили визнати недійсним договір купівлі-продажу будинку по АДРЕСА_1,  укладений 27 грудня 1999 року між ОСОБА_5  та ОСОБА_6 та об'єднати вказані позовні вимоги з першим позовом,  (а.с. 28)

29 травня 2000 року ОСОБА_6 звернулася з зустрічним позовом до ОСОБА_3,  ОСОБА_4 про усунення перешкод в реалізації права власності на спірний будинок,  (а.с. 37) та про виселення ОСОБА_3,  ОСОБА_4 (а.с, 46)

08 листопада 2001 року ОСОБА_3,  ОСОБА_4 подали додаткову позовну заяву,  якою просили визнати перевід прав покупця на спірну домобудівлю та визнати за ними право власності за спадщиною,  визнати недійсним договір купівлі-продажу від 30 листопада 1999 року,  укладений між ОСОБА_5  та ОСОБА_6

Рішенням Київського районного суду міста Одеси від 22 листопада 2001 року визнаний перевід прав покупця на домобудівлю по АДРЕСА_1 на ОСОБА_5

Визнане право власності в рівних частках на будинок по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом за ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Справа № 22ц-594/07                                                                            Категорія ЦП: 5

Головуючий у першій інстанції - Сватаненко В.І. Доповідач - Суворов В.О.

Визнаний недійсним договір купівлі-продажу будинку по АДРЕСА_1 між ОСОБА_5  та ОСОБА_6 від 30 листопада 1999 року д. НОМЕР_1 зареєстрований на Одеській муніципальній біржі.

В позові ОСОБА_6 про усунення перешкод в реалізації права власності в частині користування купленим будинком - відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 12309 грн.

На вказане рішення представник (ОСОБА_6) ОСОБА_1  подав апеляційну скаргу.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 19 грудня 2002 року апеляційна скарга ОСОБА_1  задоволена. Рішення Київського районного суду міста Одеси від 22 листопада 2001 року скасоване та постановлено нове рішення.

В задоволені позову ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відмовлено. Позов ОСОБА_6 задоволений. Виселені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з будинку АДРЕСА_1.

Зобов'язано ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не чинити перешкод ОСОБА_6 в користуванні будинком по АДРЕСА_1. (а.с.  221)

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 21 лютого 2003 року рішення колегії суддів судової палати по цивільним справам від 19 грудня 2002 року за нововиявленими обставинами скасовано. Призначений новий розгляд справи.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 10 квітня 2003 року апеляційну скаргу ОСОБА_1  в інтересах ОСОБА_6 залишено без задоволення,  рішення Київського районного суду міста Одеси від 22 листопада 2001 року в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу по АДРЕСА_1 між ОСОБА_5  та ОСОБА_6 від 30 листопада 1999 року,  зареєстрованого на Одеській муніципальній біржі і про відмову в позові ОСОБА_6 про усунення перешкод в реалізації права власності в частині користування купленим будинком залишити без змін.

Рішення суду в частині визнання права переводу покупців на будівлю по АДРЕСА_1 на ОСОБА_5 ,  визнання права власності в рівних частках на будинок по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 12309 грн. скасовано,  справа направлена на новий розгляд до того ж суду іншим суддею. (а.с.  314)

На ухвали апеляційного суду від 21 лютого 2003 року та 10 квітня 2003 року представником ОСОБА_6 подана касаційна скарга.

Ухвалою Верховного Суду України від 12 березня 2004 року у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_6 відмовлено. (а.с.  330)

08 червня 2005 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 подали додатковий позов в якому просили поновити строк на подачу позовної заяви про визнання за ними права власності на спірний будинок.

Рішенням Київського районного суду Одеської області від 22 червня 2005 року поновлений ОСОБА_3 та ОСОБА_4 строк позовної давності на звернення з позовом до суду про переведення прав покупців.

Переведено право покупця по договору купівлі-продажу від 04 грудня 1954 року на незакінчену будівництвом домобудівлю,  розташовану АДРЕСА_1 на ОСОБА_5

Продовжено ОСОБА_3 та ОСОБА_4 строк на прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_5  7 січня 1968 року та матері ОСОБА_7 25 грудня 1997 року та визнати за ними право власності в рівних частках на незакінчену будівництвом домобудівлю,  розташовану за АДРЕСА_1.

3

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи,   заслухавши доповідача,   доводи апеляційної скарги,   перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги,   судова колегія вважає,   що апеляційна скарга не підлягає задоволенню,   з таких підстав.

Судова колегія вважає,   що суд першої інстанції на підставі фактичних обставин справи вірно встановив,   що 04 грудня 1954 року ОСОБА_8   придбав на ім'я відповідача спірне незакінчене будівництвом домоволодіння,   яке складалося з фундаменту. Вказане домоволодіння було передано ОСОБА_5,   який зі своєю дружиною побудував вказаний будинок.

Тому колегія вважає,   що суд першої інстанції вірно перевів право покупця по договору на позивачів,   та визнав за ними як за спадкоємцями в рівних частках право власності на будинок.

Відповідно до   ст.   303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог,   заявлених у суді першої інстанції.

Апелянт в скарзі вказує,   що суд першої інстанції безпідставно поновив строк позовної давності,   оскільки його перебіг почався у 1980 році,   коли позивачки звернулися до суду з позовом про визнання за ними права власності на спірний будинок.

Судова колегія вважає вказаний довід безпідставним,   оскільки суд першої інстанції поновляючи строк обґрунтовано встановив,   що позивачі вважаючи,   що договором купівлі-продажу спірного будинку узгодженого у 1999 році між ОСОБА_5   та ОСОБА_6 були порушені їх права у 2000 році звернулися до суду з позовом. 

У тому ж році позивачі звернулися до суду з позовом про визнання права власності на спірну будівлю,   як за особами,   які прийняли спадщину після смерті їх матері,   яка померла 25 грудня 1997 року. Позивачки,   як спадкоємці спірного будинку,   вважаючи,   що їх права порушені в межах трирічного строку звернулися до суду за вирішенням спірних правовідносин. Тому судова колегія вважає,   що суд першої інстанції обґрунтовано в відповідності до   ст.   98 ЦПК України (редакція 1963 р.) поновив строк на звернення до суду. Також суд першої інстанції поновляючи строк обгрунтовано зазначив,   що права позивачів потребують судового захисту.

Апелянт обґрунтовуючи свою скаргу в частині незгоди з поновленням строку помилково послався на   ст.   80 ЦПК України (в редакції 1963 p.),   оскільки вказана норма не регулює питання процесуальних строків.

Апелянт в скарзі вказує,   що судом в порушення   ст.   57 ЦПК України (редакція 1963 р.) не була призначена судово-будівельна експертиза,   оскільки судом не з'ясовано чи с спірний будинок незакінчений будівництвом.   Відповідно до   ст.   57 ЦПК України 1963 року для з'ясування обставин,   що мають значення по справі і потребують спеціальних знань в галузі науки,   мистецтва,   техніки або ремесла суддя в порядку забезпечення доказів та під час підготовки справи або суд під час розгляду справи може призначити експертизу.

Судова колегія вивчивши матеріали справи прийшла до висновку,   що судом першої інстанції не вирішувалися питання,   по яким необхідно було призначити експертизу.

Апелянт вказує,   що виносячи рішення суд першої інстанції порушив   ст.   11 ЦПК" України в редакції 1963 року. Судова колегія вважає вказаний довід помилковим,   оскільки

суд першої інстанції розглядаючи справу вирішив спір на підставі законодавстві порядку передбаченому ЦПК України.

Судова колегія встановила,  що суд першої інстанції ухвалив рішення  додержанням норм матеріального і процесуального права,  тому апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.

Керуючись  ст.   ст.  307 ч.1 п. 1,  308,  314,  315,  317,  319,  323,  324,  325 ЦПК України,  колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,  -

ухвалила :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1,  що діє в інтересах ОСОБА_2 - відхилити,  рішення Київського районного суду міста Одеси від 22 червня 2005 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення,  але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.