УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
Іменем України
6 липня 2010 року Апеляційний суд Житомирської області
в складі:
головуючої - судді Мельничук Н.М.,
суддів: Єрещенка А.М. та Фоміна Ю.В.,
з участю: прокурора Ревут Л.В.,
засудженого ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Радомишльського районного суду Житомирської області від 18 лютого 2010 року, -
в с т а н о в и в :
Цим вироком
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсіонер, житель АДРЕСА_1 раніше не судимий , -
засуджений: - за ст. 125 ч. 1 КК України до штрафу у сумі 510 гривень;
- за ст. 125 ч. 2 КК України до штрафу у сумі 850 гривень.
На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено ОСОБА_1 остаточне покарання у вигляді штрафу у сумі 850 гривень.
На підставі п. „г” ст. 1 Закону України «Про амністію» від 12 грудня 2008 року ОСОБА_1 звільнено від призначеного основного покарання у вигляді штрафу.
Запобіжний захід щодо засудженого ОСОБА_1 залишений попередній - підписку про невиїзд з місця постійного проживання.
Цивільний позов задоволений частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1000 гривень в якості відшкодування за
_________________________________________________________________
Справа № 11-442/2010 Головуючий у суді 1-ї інстанції: Гриб О.С. Категорія: ст. 125 ч.2 КК України Суддя-доповідач: Фомін Ю.В.
заподіяну моральну шкоду. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 73 гривні 17 копійок в якості відшкодування за заподіяну матеріальну шкоду та 5000 гривень - моральну шкоду.
Згідно з вироком, 26 грудня 2008 року приблизно о 17 годині ОСОБА_1, перебуваючи в подвір'ї будинку АДРЕСА_2 під час суперечки з ОСОБА_5, наніс йому декілька ударів стиснутою в кулак рукою в область обличчя, після чого повалив ОСОБА_5 на землю та наніс останньому декілька ударів, взутою в чобіт ногою, в область ока, чим спричинив ОСОБА_5 тілесні ушкодження легкого ступеню важкості з короткочасним розладом здоров'я у вигляді закритої тупої травми лівого ока, яка виразилася в синцях в навколо орбітальній ділянці, крововиливу підкон'юнгтиву лівого ока та берлінговського помутніння сітківки, що ускладнилася зниженням зору на ліве око до 0,6 та призвело до стійкої втрати загальної працездатності менше ніж на 10 відсотків.
26 грудня 2008 року приблизно о 17 годині ОСОБА_1, перебуваючи в подвір'ї будинку АДРЕСА_2 наніс один удар стиснутою в кулак рукою в область обличчя ОСОБА_2, яка, побачивши бійку, підбігла до ОСОБА_1 та намагалася припинити побиття ним свого чоловіка ОСОБА_5, чим спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді синцю обличчя, яке по своїй категорії відноситься до легкого ступеню важкості без короткочасного розладу здоров'я.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить вирок щодо нього в частині вирішення цивільного позову потерпілих скасувати, постановити нове рішення, яким зменшити суму відшкодування, посилаючись на те, що суд порушив норми процесуального закону та принцип оцінки доказів по справі в їх сукупності.
Задовольняючи позовні вимоги потерпілих, суд не врахував те, що сварка відбулася із-за неправомірних дій потерпілих, також те, що він пенсіонер і пенсію вчасно не отримує, є людиною похилого віку, раніше не судимий, що дана подія докорінно змінила його звичне життя, що він постійно думає про те, як вирішити цю ситуацію та чи можливо знайти з неї взагалі вихід. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з у рахуванням інших обставин.
Заслухавши доповідача, висновок прокурора, яка вважала, що вирок суду щодо ОСОБА_1 слід скасувати та постановити рішення, яким звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за актом амністії, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав апеляцію, обговоривши її доводи, вивчивши справу, апеляційний суд вважає, що апеляція підлягає задоволенню частково.
Позиція прокурора в засіданні суду апеляційної інстанції, який вийшов за межі доводів апеляції, не ґрунтується на вимогах кримінально-процесуального закону. Засуджений ОСОБА_1 вину у вчинених злочинах не визнав та лише наприкінці судового слідства 17 лютого 2010 року подав до суду письмову заяву про застосування до нього акту амністії. Тому суд першої інстанції діяв відповідно до діючих положень ч. 2 ст. 6 КПК України, а саме довів розгляд справи до кінця, визнав вину ОСОБА_1 доведеною, постановив щодо нього обвинувальний вирок та звільнив засудженого від покарання за актом амністії. Вказаною позицією прокурора фактично порушуються права двох потерпілих щодо вирішення їх цивільного позову, яким пропонується звернутися до суду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 365 КПК України вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляції. Прокурор, який затвердив обвинувальний висновок, та прокурор, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, на вирок суду щодо ОСОБА_1 апеляцій не подавали. В апеляції засудженого ОСОБА_1 ставиться питання лише про його незгоду з розмірами стягнень на користь потерпілих моральної шкоди. В неї він не вказує на необхідність скасування вироку за неправильним застосуванням акту амністії. Державний обвинувач по справі орієнтував суд та просив постановити обвинувальний вирок та звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання за актом амністії.
Суд обґрунтовано повністю задовольнив цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 та частково задовольнив цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 про стягнення з засудженого ОСОБА_1 моральної шкоди і відповідним чином мотивувавши характер та розмір вказаних стягнень, врахувавши тяжкість та тривалість фізичних та душевних страждань потерпілих. Тому апеляційний суд не вбачає підстав для зменшення розміру стягнення з засудженого моральної шкоди на користь потерпілого ОСОБА_5, а з урахуванням фактичних обставин справи та даних про особу засудженого ОСОБА_1, вважає за можливе зменшити розмір стягнення з засудженого моральної шкоди на користь потерпілої ОСОБА_2
З урахуванням наведеного вирок суду щодо ОСОБА_1 підлягає зміні.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд, -
у х в а л и в :
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вирок Радомишльського районного суду Житомирської області від 18 лютого 2010 року щодо ОСОБА_6 змінити, зменшивши розмір стягнення з засудженого на користь потерпілої ОСОБА_2 в якості відшкодування за заподіяну моральну шкоду з 1000 (однієї тисячі) гривень до 500 (п’ятисот) гривень.
В решті вказаний вирок залишити без зміни.
Судді :