УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
Іменем України
6 липня 2010 року Апеляційний суд Житомирської області
в складі:
головуючої - судді Мельничук Н.М.,
суддів: Заліщука М.С. та Фоміна Ю.В.,
з участю : прокурора Селюченко І.І.,
засудженого ОСОБА_1,
законного представника ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, на вирок Ружинського районного суду Житомирської області від 15 квітня 2010 року, -
Справа № 11-420/2010 Головуючий у суді 1-ї інстанції: Грек М.М.
Категорія: ст. 186 ч. 3 КК України Суддя - доповідач: Фомін Ю.В.
в с т а н о в и в :
Цим вироком
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1 не працюючий, раніше не судимий, -
засуджений: - за ст. 162 ч. 1 КК України на 2 роки обмеження волі;
- за ст. 186 ч. 3 КК України на 5 років позбавлення волі;
- за ст. 304 ч. 1 КК України на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 ч. 1 КК України визначено ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю злочинів 5 років позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 75 та 76 КК України засудженого ОСОБА_4 звільнено від відбування призначеного йому основного покарання з випробуванням, встановивши при цьому іспитовий строк 3 роки та поклавши на нього певні обов’язки.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець та житель АДРЕСА_1 не працюючий, судимий 09.04.2009 року Ружинським районним судом Житомирської області за ст.ст. 309 ч. 1, 307 ч. 2 КК України на 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік 6 місяців, -
засуджений: - за ст. 186 ч. 3 КК України на 5 років позбавлення волі;
- за ст. 309 ч. 2 КК України на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 ч. 1 КК України визначено ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю злочинів 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 ч. 1 КК України до призначеного покарання частково приєднана не відбута частина покарання за вироком Ружинського районного суду Житомирської області від 09.04.2009 року у вигляді 1 року позбавлення волі та остаточно визначено ОСОБА_1 покарання за сукупністю вироків 6 років позбавлення волі.
ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 162 ч. 1 КК України, та його звільнено від покарання за вказаний злочин.
Запобіжний захід засудженім залишений попередній: - ОСОБА_4 - підписку про невиїзд з місця постійної реєстрації; - ОСОБА_1 - взяття під варту.
Згідно вироку, ОСОБА_4 в кінці квітня 2009 року /точна дата не встановлена/, близько 22 години, маючи на меті крадіжку чужого майна та реалізуючи свій злочинний намір, достовірно знаючи, що ОСОБА_1 являється неповнолітнім, шляхом пропозиції та пообіцявши останньому матеріальну винагороду за скоєння злочину, вступаючи з ним в злочину змову, під'їхали до домоволодіння ОСОБА_5, яке розташоване по АДРЕСА_1 Там вони підійшли до нежилого будинку, ОСОБА_4, зірвавши навісний замок, проник в середину, звідки таємно викрав 8 мішків зерна пшениці, загальною вагою 500 кг, вартістю 450 грн.; 10 пляшок олії, ємкістю по 1 л. кожна, вартістю 12 грн. за 1 пляшку, на суму 120 грн.; алюмінієву каструлю, ємкістю 10 л., вартістю 80 грн.; 8 кг. цукру, вартістю 4 грн. за 1 кг., на суму 32 грн.; моток синтетичних ниток, вартістю 40 грн. З місця скоєння злочину зникли, тим самим порушили недоторканість житла ОСОБА_5
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_4 знаючи, що ОСОБА_1 являється неповнолітнім, шляхом пропозиції, пообіцявши останньому матеріальну винагороду за скоєння злочину та перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 11.05.2009 року близько 3 години, маючи на меті відкрите викрадення чужого майна та реалізуючи свій злочинний намір, шляхом розбиття віконного скла вхідних дверей, проникли в будинок № 117 по вул. Жовтневій в АДРЕСА_1 де стали вимагати в господарки цього будинку ОСОБА_5 гроші. Потім ОСОБА_1 повалив господарку на підлогу і став її утримувати, примінючи фізичне насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілої.
В результаті пограбування потерпілій ОСОБА_5 було завдано матеріальної шкоди на загальну суму 585 гривень.
Крім цього, ОСОБА_1, будучи засуджений 09.04.2009 року Ружинським районним судом за ст.ст. 309 ч. 1, 307 ч. 2 КК України, в період з 09.04.2009 року по 21.05.2009 року зберігав без мети збуту у висушеному стані наркотичний засіб вагою 13,318 грам, де він проживає, а саме по АДРЕСА_1 21.05.2009 року в домоволодінні, де проживає ОСОБА_1, працівниками міліції було проведено обшук, в ході якого було виявлено та вилучено 13,318 грам коноплі, яку останній незаконно зберігав без мети збуту.
В апеляції прокурор, який затвердив обвинувальний висновок, не заперечуючи доведеності вини засуджених та кваліфікацію їх дій, просить вирок суду щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_1, в зв’язку з порушенням судом норм матеріального права та кримінально-процесуального закону, скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд.
Апелянт вказує на те, що, в порушення вимог ст. 334 ч. 1 КПК України, судом при формулюванні обвинувачення засудженим по ст. 186 ч. 3 КК України не зазначено те, що засудженні діяли за попередньою змовою. В мотивувальній частині при формулюванні обвинувачення засудженим по ст. 186 ч. 3 КК України судом не зазначено, що саме засудженні під час пограбування викрали, а тільки зазначено загальну суму завданої матеріальної шкоди.
Судом в мотивувальній частині вироку не повністю сформульоване обвинувачення ОСОБА_4 за ст. 304 ч. 1 КК України, тобто не зазначено, як саме ОСОБА_4 втягнув неповнолітнього ОСОБА_1 двічі в злочину діяльність; а також зазначено, що засудженні з метою крадіжки під’їхали до домоволодіння потерпілої, проникли в нежиле приміщення та викрали майно, що їй належить, тобто, судом неналежним чином сформульовано обвинувачення засуджених по ст. 162 ч. 1 КК України.
Заслухавши доповідача, висновок прокурора, який підтримав апеляцію прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, пояснення засудженого ОСОБА_1 та його законного представника ОСОБА_2, які не заперечували проти апеляції прокурора, обговоривши доводи апеляції, перевіривши справу, апеляційний суд вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню частково з таких підстав.
В апеляції прокурора обгрунтовано зазначено, що, в порушення вимог ст. 334 ч. 1 КПК України, в мотивувальній частині при формулюванні обвинувачення засудженим по ст. 186 ч. 3 КК України судом не зазначено, що саме засудженні під час пограбування викрали, а тільки зазначено загальну суму завданої матеріальної шкоди.
Що стосується посилання в апеляції на те, що судом в мотивувальній частині вироку, при формулюванні обвинувачення засудженим за ст. 186 ч. 3 КК України, не зазначено те, що засудженні діяли за попередньою змовою не повністю сформульоване обвинувачення ОСОБА_4 за ст. 304 ч. 1 КК України, тобто не зазначено, як саме ОСОБА_4 втягнув неповнолітнього ОСОБА_1 двічі в злочину діяльність; а також неналежним чином сформульовано обвинувачення засуджених по ст. 162 ч. 1 КК України, то воно не могло бути усунено під час судового розгляду справи, оскільки відповідно до положень ч. 1 ст. 275 КПК України, розгляд справи проводиться тільки в межах пред’явленого обвинувачення. Суд, у вироку, виклав обвинувачення, визнане ним доведеним за ст.ст. 304 ч.1 та 162 ч. 1 КК України як було пред’явлено засудженим органом досудового слідства з відповідними змінами прокурора в судовому засіданні. Суд не міг вказати, що засуджені по епізоду вчинення злочину, передбаченого ст. 186 ч. 3 КК України діяли за попередньою змовою групою осіб, тому що за змістом постанови про пред’явлення обвинувачення ОСОБА_4 по цьому епізоду (1 т., а.с. 200-201) вказана кваліфікуюча ознака йому не пред’являлась.
Вказані упущення можуть бути усунуті лише шляхом пред’явлення ОСОБА_4 та ОСОБА_1 нового обвинувачення.
На підставі наведеного , у зв’язку з порушення вимог ч. 1 ст. 334 КПК України та неправильним застосуванням кримінального та кримінально-процесуального законів, вирок суду щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а кримінальна справа направленню на додаткове розслідування.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд, -
у х в а л и в :
Апеляцію прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, задовольнити частково.
Вирок Ружинського районного суду Житомирської області від 15 квітня 2010 року щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_1 скасувати, а кримінальну справу направити прокурору Ружинського району Житомирської області на додаткове розслідування.
Судді :