Справа № 22ц - 1112/10 Головуючий у 1 інстанції - Галушка О.Г.
Категорія - 57 Доповідач –Свистун О.В.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 липня 2010 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
Головуючого судді Свистун О.В.,
суддів Подолюка В.А., Киці С.І.,
при секретарі Матюхіній О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Нововолинського міськвиконкому Волинської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання нарахувати та виплатити одноразову компенсацію за шкоду, заподіяну здоров’ю,
за апеляційною скаргою відповідача управління праці та соціального захисту населення Нововолинського міськвиконкому Волинської області на постанову Нововолинського міського суду від 15 жовтня 2009 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
В поданій на постанову суду апеляційній скарзі відповідач управління праці та соціального захисту населення Нововолинського міськвиконкому просить її скасувати як незаконну, прийняту з порушенням норм матеріального права та ухвалити нову постанову про відмову в позові.
15 жовтня 2009 року Нововолинським міським судом прийнято постанову про часткове задоволення позову. Дії відповідача визнано неправомірними, зобов’язано його провести нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразову компенсацію за шкоду заподіяну здоров’ю в розмірі, встановленому ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
В решті позовних вимог відмовлено.
Судом першої інстанції встановлено, що при нарахуванні одноразової компенсації за шкоду заподіяну здоров’ю відповідач повинен керуватися ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме, що при розрахунку слід виходити з розміру мінімальної заробітної плати, яка на час виплати одноразової допомоги станом на 28 січня 2009 року складала 605 грн.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і відноситься до 1 категорії. Крім того, йому 12 грудня 2008 року встановлено 2 групу інвалідності, яка пов’язана з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ( а.с.3-7).
Судом першої інстанції встановлено, що 28 січня 2009 року ОСОБА_1 виплачено компенсацію в розмірі 284 грн. 40 коп. на підставі постанови Кабінету Міністрів «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 26.07.1996 року.
Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», одноразова компенсація за шкоду, заподіяну здоров’ю учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачується – інвалідам 2 групи – в розмірі 45 мінімальних заробітних плат.
Отже, суд першої інстанції вірно дав юридичну оцінку даним правовідносинам і прийшов до правильного висновку, що вимоги позивача в цій частині підлягають до задоволення.
Покликання відповідача, що нарахування та виплата одноразової допомоги проведена правильно, оскільки порядок та виплата проведена на підставі вищезазначеної постанови не заслуговують на увагу, оскільки рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року встановлено, що законом про Державний Бюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.
Статтею 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.
Крім того, виходячи з приорітетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру одноразової компенсації за шкоду заподіяну здоров’ю учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС слід застосовувати ст.. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанову Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 26.07.1996 року.
Відповідно до ст.71 КАС України обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення , дії або бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, задовольняючи позов, суд першої інстанції, виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами обґрунтовано визнав дії відповідача неправомірними та зобов’язав провести нарахування та виплату належних позивачу сум відповідно до вимог матеріального права.
Колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального так і процесуального права, підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315, 319, 317, 218 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу відповідача управління праці та соціального захисту населення Нововолинського міськвиконкому Волинської області відхилити, а постанову Нововолинського міського суду від 15 жовтня 2009 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий /підпис
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом:
Суддя апеляційного суду О.В.Свистун
.