УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня    2010 року                                                                            м. Ужгород

          Апеляційний суд Закарпатської області в складі:

                                         головуючого – Вотьканича Ф.А.,

                                         суддів – Дорчинець С.Г.,  Машкаринця М.М.,

                                         з участю прокурора –  Міцовди К.Д.,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією адвоката ОСОБА_1 в інтересах підсудного ОСОБА_2 на вирок Виноградівського районного суду Закарпатської області від 28.04. 2010 року, засуджені

                                               ОСОБА_3,

                                         ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець

                                         та мешканець АДРЕСА_1

                                         громадянина України, українець, неодружений,

                                         несудимий,

         за ст. 296 ч. 2 КК України на 2 роки позбавлення волі ;

         за 122 ч. 1 КК України на 1 (один) рік позбавлення волі.

         На підставі ст. 70 КК України за сукупністю вчинених злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно до відбуття ОСОБА_3 призначено 2 (два) роки позбавлення волі .

         В порядку ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він на протязі 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов’язки , передбачені ст. 76 КК України :

         -не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально – виконавчої інспекції ;

         -повідомляти кримінально – виконавчу інспекцію про зміну місця проживання,  роботи ;

         -періодично з’являтися для реєстрації в кримінально – виконавчу інспекцію.

                                              ОСОБА_2,

                                         ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець

                                         та мешканець, АДРЕСА_2

                                         громадянина України, українець, учень 10 класу                                          

                                         Боржавської ЗОШ 1-3 ступенів , неодружений ,                                                                                                                                              

                                         раніше несудимий –

         за ст. 296 ч. 2 КК України на 1 (один) рік позбавлення волі.

         В порядку ст. ст. 75, 104 КК України ОСОБА_2 звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням , якщо він на протязі 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов’язки :

-не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально – виконавчої інспекції ;

-повідомляти кримінально – виконавчу інспекцію про зміну місця проживання , навчання .

         За згодою законного представника ОСОБА_4 на нього покладені обов’язки по нагляду за неповнолітнім підсудним ОСОБА_2 та проведенням з ним виховної роботи.

         Запобіжний захід ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишено попередній – підписку про невиїзд.

         Цивільний позов задоволений та стягнуто на користь ОСОБА_5 з ОСОБА_3 2000 грн.

         За вироком суду ОСОБА_3 та ОСОБА_2 визнані винними у тому, що 21.11.2009 р. приблизно в 20 год. 30 хв., знаходячись напроти будинку культури по вул. Борканюка в с. Боржавське Виноградівського районну Закарпатської області, умисно порушили громадський порядок, проявили явну неповагу до суспільства, безпричинно влаштували сварку з ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_7. В ході сварки ОСОБА_2 наніс ОСОБА_6 один удар кулаком руки в область обличчя, а ОСОБА_3 умисно кулаком наніс 2 удари в ліву щелепу ОСОБА_5, від чого той впав на землю, а ОСОБА_3 з метою приниження його на очах односельців наніс лежачому ще 2 удари кулаком в область носа. Потім сумісно з Ониськом ще наносили лежачому потерпілому ОСОБА_5 множинні удари по всьому тілу. Не припиняючи своїх дії на протязі тривалого часу, прагнучи показати свою зневагу до суспільства,  ОСОБА_3 наніс кулаком удар в область носа ОСОБА_7

         В результаті дій  Ониська та ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_6 спричинено фізичний біль, потерпілому ОСОБА_5 – легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров’я.

         В апеляції адвокат ОСОБА_1 порушує питання про зміну вироку відносно ОСОБА_2 та про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 7 КПК України  та ст. 48 КК України внаслідок зміни обстановки. Апеляційні вимоги мотивує тим, що покарання Ониську призначене занадто суворе, що судом не враховано те, що він неповнолітній, вину визнав, розкаявся, позитивно характеризується по місцю проживання та навчання, потерпілим матеріальну шкоду відшкодовано і вони до нього ніяких претензій не мають. Тобто на час розгляду справи діяння Ониська втратило суспільну небезпеку, а сам він перестав бути суспільно небезпечним.

         Засуджений ОСОБА_3, прокурор вирок не оскаржили, але прокурор подав заперечення на апеляцію.

         Заслухавши доповідь судді про суть вироку, повідомлення про те, ким і в якому обсязі він оскаржений, виклавши основні доводи апеляції та заперечення прокурора на апеляцію, заслухавши міркування прокурора, який вважає апеляцію безпідставною, а вирок суду законним, обгрунтованним, перевіривши справу в межах апеляції, апеляційний суд не знаходить підстав для задоволення апеляції з таких міркувань.

         Як вбачається з апеляції адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2, ним порушується питання про зміну вироку щодо його підзахисного та звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності на підставі ст.7 КПК України та ст. 48 КК України. Тобто внаслідок зміни обстановки.

         Згідно вимог ст. 7 КПК України та ст.48 КК України суд вправі звільнити підсудного від кримінальної відповідальності, коли буде визнано, що на час розгляду в суді внаслідок зміни обстановки вчинене особою діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною. Втрата суспільної небезпечності діяння може пояснюватися значними змінами у соціально – економічних, політичних, моральних умовах життя суспільства у масштабах всієї країни або суттєвими змінами умов життя групи людей. Ці зміни впливають на суспільну правосвідомість, яка в нових умовах не сприймає як суспільно небезпечне діяння, яке вчинене в інших обставинах, становило значну небезпечну для суспільства. А втрата суспільної небезпечності з боку особи, яка вчинила злочин, може пояснюватися суттєвою зміною обстановки в житті конкретної людини, а також такі зміни в її особистості, які доводить факт виправлення та свідчать про вірогідність не вчинення нею злочину у майбутньому.

         Цих вимог закону апелянтом не виконано. А посилання апелянта на обставини та на особу ОСОБА_2 судом враховані при призначенні йому покарання.

         Обставин, які б свідчили про зміну обстановки, втрату суспільної небезпеки діяння та особи, в апеляції не наведено.

         При таких обставинах підстав для задоволення апеляції апеляційний суд не знаходить.

         Тому керуючись ст.ст. 365,366 КПК України, апеляційний суд  

УХВАЛИВ:

         апеляцію адвоката ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Виноградівського районного суду  Закарпатської області від 28.04.2010 року стосовно ОСОБА_9  –  без зміни.

 Судді :

                                Вотьканич Ф.А.,

                   Дорчинець С.Г.,  Машкаринець М.М.

Вірно :

Суддя апеляційного суду

Закарпатської області                                                        С.Г. Дорчинець