АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 липня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

Артеменка І.А.,  Градовського Ю.М. ,  Суворова В.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні у м.  Одесі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення шкоди,  заподіяної злочином,  за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 20 грудня 2004 року,  -

встановила:

У червні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,  заподіяної злочином,  та просив суд стягнути на його користь матеріальну шкоду у сумі 414, 46 гривень та моральну шкоду у сумі 55000 гривні.

Рішенням Васильєвського районного суду Запорізької області від 21 жовтня 2004 року позов ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 20 грудня 2004 року рішення суду першої інстанції змінено,  зменшено розмір відшкодування моральної шкоди,  стягнутої з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1 до 15000 гривень.

В обгрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 посилається на порушення судом першої інстанції та апеляційним судом норм матеріального та процесуального права в зв'язку з чим ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду та просить постановити залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів дійшла висновку,  що підстави для перегляду ухвали апеляційного суду відсутні виходячи з наступного.

Зменшуючи розмір відшкодування моральної шкоди суд апеляційної інстанції виходив з того,  що відповідно до змісту  ст.  ст.  440-1,  454 ЦК України (ред. 1963 р.) та  ст.  23 ЦК України (ред. 2003р.),  які не суперечать між собою,  розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення,  глибини фізичних і душевних страждань,  погіршення здібностей потерпілого або позбавлення можливості їх реалізації,  ступеня вини особи,  що завдала моральної шкоди та з урахуванням інших обставин,  що мають істотне значення. При цьому визначення розміру відшкодування здійснюється з врахуванням вимог розумності і справедливості. Злочин відповідачем скоєний не навмисний,  поведінка його після заподіяння шкоди була спрямована на надання допомоги позивачу. Крім того,  відповідач є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС,  сам інвалід 2 групи з 80% втратою працездатності,  страждає багатьма хворобами,  що обмежує його можливість надавати позивачеві допомогу. Судове рішення першої інстанції в частині стягнення з відповідача на відшкодування моральної шкоди у розмірі 55000 гривень не тільки не відповідає вимогам розумності,  але й не можливе у виконанні.

Апеляційний суд обґрунтовано зменшив розмір спричиненої моральної шкоди.

Відповідно до ч. 2  ст.  324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Головуючий у 1-й інстанції Доповідач: Артеменко І.А.

- Галчанський С. В.

Справа  №33ц-394/07 Категорія ЦП: 37

Згідно  ст.  335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини,  що не були встановлені в рішенні суду,  чи відкинуті ним,  вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу,  про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи,  що ухвала суду апеляційної інстанції постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права,  а також відсутні передбачені ч. 1  ст.  338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування ухвали суду.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновок апеляційного суду не спростовують.

Керуючись  ст.   ст.  332, 342 ЦПК України колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 20 грудня 2004 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не піддягає.