Справа № 22ц –2229/10 Головуючий у 1 інстанції – Пушкарчук В.П.
Категорія: 46 Доповідач - Свистун О.В.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 липня 2010 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Свистун О.В.,
суддів Киці С.І., Подолюка В.А.,
при секретарі Матюхіній О.Г.,
з участю позивача ОСОБА_1, представника ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_3, представника ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та поділ спільної сумісної власності подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя,
за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_3 на рішення Луцького міськрайонного суду від 26 квітня 2010 року,
В С Т А Н О В И Л А :
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3 просить ухвалити нове рішення, змінивши рішення суду першої інстанції в частині розміру частки, яка виділена йому, збільшивши її до 32 280 грн.00 коп.
Рішенням Луцького міськрайонного суду від 26 квітня 2010 року позов задовольнено частково.
Шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, зареєстрований 02 березня 2003 року рагсом Луцького міського управління юстиції, актовий запис № 205 – розірвано.
Дитина, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 залишена на проживання з матір’ю, ОСОБА_1.
Стягнуто з ОСОБА_3 17 грн. державного мита за реєстрацію розірвання шлюбу. ОСОБА_1 від сплати за реєстрацію розірвання шлюбу звільнено.
Виділено із спільного майна подружжя :
ОСОБА_1 :
у власність легковий автомобіль CHEVROLET AVEO SF 48 Y, 2006 року випуску, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 ,вартістю 19000 грн., холодильник вартістю 2000 грн., пральну машину вартістю 1000 грн. сейф вартістю 300 грн., всього на суму 22 300 грн.
У задоволені інших вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 11 500 грн. компенсації за частку у вартості спільного майна.
Стягнуто з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 374 грн. судових витрат.
У задоволені зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3 вказує, що судом першої інстанції не звернуто уваги на те, що вартість автомобіля занижена позивачем при його оцінці. Вважає, що його частка повинна бути збільшена за рахунок вартості автомобіля.
Відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 апеляційну скаргу підтримали з підстав зазначених у ній.
Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 апеляційну скаргу заперечили, оскільки вважають, що рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що сторони за час спільного проживання набули майно, яке підлягає поділу. При оцінці майна сторони погодили його вартість, а тому поділ проведено згідно оцінки, яку вказали сторони.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що сторони по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали в зареєстрованому шлюбі з 02 березня 2003 року, який даним рішенням розірвано. Під час спільного проживання у подружжя народилася дочка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яку судом залишено на проживання з матір’ю.
Судом встановлено, що за час спільного проживання подружжя придбало легковий автомобіль CHEVROLET AVEO SF 48 Y, 2006 року випуску, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, який зареєстровано на позивача ОСОБА_1 В технічний паспорт вписано відповідача, який має право керувати даним транспортним засобом, і автомобіль знаходиться у відповідача.
Відповідно до ст.. 60 СК України кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності.
Статтею 70 СК України передбачено, що у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що за рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.
Отже, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що автомобіль, набутий подружжям за час спільного проживання є їх спільною сумісною власністю та підлягає поділу в рівних частках.
Покликання відповідача, що вартість автомобіля значно більша судом не може братись до уваги, оскільки під час розгляду справи судом першої інстанції сторони погодили вартість автомобіля, відповідач ОСОБА_3 не заявляв клопотання про призначення товарознавчої експертизи з метою встановлення дійсної вартості транспортного засобу як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції. Крім того, в зустрічній позовній заяві відповідач ОСОБА_3 вартість автомобіля зазначив саме 19000 грн.(а.с.47). Для з’ясування вартості автомобіля судом першої інстанції призначалася експертиза, однак автомобіль, який знаходиться у відповідача, не було надано експертам для оцінки та сторони не забажали провести оплату експертизи, що обоє підтвердили в судовому засіданні.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач всупереч вимогам ст.. 60 ЦПК України, не надав суду доказів в підтвердження своїх вимог та заперечень. Надана відповідачем довідка не заслуговує на увагу, оскільки в ній відображена середня ринкова вартість такої ж марки автомобіля, однак не спірного і довідка надана в апеляційний суд з апеляційною скаргою, а не в суд першої інстанції як вимагає чинне законодавство.
Отже, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про поділ майна подружжя в рівних частках та в цінах, які вказані сторонами по справі.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.307, 308, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Луцького міськрайонного суду від 26 квітня 2010 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Судді