Судове рішення #10113280

Справа № 22ц-2946/2010                             Головуючий у першій інстанції – Жук М.І.

Категорія – цивільна                                               Доповідач – Скрипка А.А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И


13 липня 2010 року                   м. Чернігів

Апеляційний суд Чернігівської області у складі:

Головуючого-судді              Шарапової О.Л.

Суддів:               Скрипки А.А.,  Заболотного В.М.

при секретарі             Штупун О.М.

за участю:                      ОСОБА_6, її представника ОСОБА_7,

 представника відповідача  Тимошенко О.А.


розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 14 травня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Чернігівської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно, -

 в с т а н о в и в :

       Не погоджуючись з рішенням  Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 травня 2010 року , яким  в задоволенні позовних вимог  відмовлено, ОСОБА_6  звернулася з апеляційною скаргою. В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить рішення суду  першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким визнати за нею право власності на сарай, розташований за адресою:  АДРЕСА_2 Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що оскаржуване  рішення є незаконним та необґрунтованим , його ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначає, що судом безпідставно було відмовлено в задоволенні  її клопотання про призначення по справі будівельної експертизи на предмет відповідності будівлі сараю санітарним та пожежним нормам.  Також, на думку апелянта, суд безпідставно  не взяв до уваги  лист-відповідь Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради від 08 липня 2008 року № 1345 відносно того , що прийняття в експлуатацію сараїв, гаражів, тощо взагалі не передбачено. Апелянт зазначає, що на підставі положень статтей 331, 392  Цивільного кодексу України її позовні вимоги про визнання права власності на сарай  є обґрунтованими .

       Вислухавши суддю - доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи , перевіривши  доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає   відхиленню, а рішення суду  першої інстанції, - залишенню без змін,  з наступних підстав.

        В ході судового розгляду даної справи встановлено і підтверджується матеріалами справи,  що позивачка  ОСОБА_6  є власником квартири АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 22 вересня 1998 року.

          Рішенням виконавчого комітету Деснянської районної ради народних депутатів м. Чернігова № 73 від 10 квітня 1995 року позивачці було надано дозвіл на будівництво нового сараю замість старого  по  АДРЕСА_3 ( а. с. 6). В 1995 році позивачкою без належно затвердженого проекту всередині  старого  було  побудовано  новий  сарай .  Вказаний сарай не прийнятий в експлуатацію та побудований без затвердженого проекту.

 

        Виходячи з правового аналізу  діючого на той час законодавства, зокрема, ч. 1 статті  105 Цивільного кодексу України ( в редакції 1963 року), побудований сарай є самочинним будівництвом .

        Відповідно до пункту 4  Прикінцевих та  Перехідних положень Цивільного кодексу України  до  цивільних відносин, які виникли до набрання  чинності Цивільним кодексом України , положення цього  Кодексу застосовуються  до тих прав і обов’язків , що виникли або  продовжують існувати після набрання ним чинності. Згідно положень ч.1 статті 376 Цивільного кодексу України , сарай  по АДРЕСА_3 право власності на який просить визнати позивачка , є самочинним будівництвом, оскільки він побудований позивачкою без належно затвердженого проекту , і в матеріалах справи відсутні докази , які підтверджують відповідність збудованого позивачкою сараю  архітектурно – будівельним, пожежним, санітарним нормам та правилам. Відповідно до приписів ч. 2 статті  376 Цивільного кодексу України,  особа, яка здійснила самочинне будівництво  нерухомого майна  , не набуває права власності на нього.  

         

        Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд погоджується з вірним по суті висновком суду першої інстанції щодо відмови ОСОБА_6 у задоволенні її позовних вимог про визнання права власності на сарай.

        Доводи апеляційної скарги щодо невідповідності висновків суду першої інстанції нормам матеріального права та фактичним обставинам справи не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи.    Оскільки як встановлено в ході судового розгляду даної справи і підтверджується її матеріалами , перебудова нового сараю замість старого по вул. Коцюбинського, 68 в м. Чернігові була проведена позивачем без належно затвердженого  проекту . Також позивачем не представлені суду дані щодо дотримання при будівництві  сараю   будівельних норм і правил. Крім того, згідно даних  комунального підприємства  ’’ Чернігівське  міжміське  бюро технічної інвентаризації ’’ ( а. с.  24), збудований позивачем сарай має розміри  2, 93 м х 6, 23 м , в той час , як  рішенням  виконавчого комітету Деснянської районної ради народних депутатів м. Чернігова № 73 від 10 квітня 1995 року позивачці надано дозвіл на будівництво нового сараю замість старого по АДРЕСА_4  розміром 2, 5 м х 8 , 8 м .

       Не можуть бути  підставою для скасування вірного по суті рішення суду  першої інстанції і твердження апелянта про те, що відповідно до договорів оренди, укладених з Чернігівською міською радою  від 03 червня 2004 року та від 30 липня 2009 року ОСОБА_6 є орендарем 0,0022 га земельної ділянки в м. Чернігові , по вул. Коцюбинського, 68, наданої для обслуговування сараю .

        Враховуючи вищенаведене, у апеляційного суду відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення  суду першої інстанції , ухваленого на основі повно і всебічно з'ясованих обставин , на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами , які були досліджені в судовому засіданні.

 

        Керуючись статтями :  209, 218, 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -

                                           у х в а л и в :

 

         Апеляційну скаргу ОСОБА_6  відхилити.

         Рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 14 травня 2010 року  залишити без змін.

         Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

 

Головуючий:  

 

 

          Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація