Справа №22ц-5051/2007                       Головуючий в І інстанції - Ткаченко Н.Ю.

Категорія 21                                            Доповідач - Кіктенко Л.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12  липня  2007  року  колегія  суддів  судової  палати  з  цивільних  справ  Апеляційного  суду Дніпропетровської області в складі:

Головуючого - Калиновського А.Б.

суддів                            - Кіктенко Л.М., Кузнецова В.О.

при секретарі - Панченко Д.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в М.Дніпропетровську цивільну справу

за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від

нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівка

на рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 18 грудня 2006 року

за позовом     ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального

страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівка

(далі - Фонд) про стягнення недонарахованих щомісячних страхових виплат,

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2006 року позивач ОСОБА_1, звернулась до суду з позовом до відповідача та просила стягнути на її користь недоплату по страховим виплатам за період з 01 березня 2002 року по 01 грудня 2006 рік в розмірі 6178,31 грн., а також просила зобов*язати відповідача проводити їй виплати страхових сум, починаючи з 01 грудня 2006 року до зміни діючого законодавства у розмірі 606, 088 грн. щомісячно.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилалась на те, що постановами Фонду було зроблено перерахунок належних їй страхових виплат, пов'язаних з втратою здоров'я на виробництві, з застосуванням коефіцієнтів: в 2002 році - 1,193, в 2003 році - 1,182, в 2004 роді - 1,152, у 2005 році - 1, 238, у 2006 році - 1, 203, встановлених на підставі постанов правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України «Про перерахунок сум щомісячних страхових виплат потерпілим (членам їх сімей)».

Вона вважає, що даний перерахунок здійснено з грубим порушенням чинного законодавства, оскільки відповідач застосував коефіцієнт реальної заробітної плати, а не середньої заробітної плати за даними органу виконавчої влади з питань статистики, як це передбачено ст.29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Тому при проведені перерахунку повинні бути застосовані коефіцієнти Державного комітету статистики України, які складають: в 2002 році - 1,352, в 2003 році - 1,210, в 2004 році - 1,228, в 2005 році - 1, 275, в 2006 році - 1, 367.

Рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 18 грудня 2006 року позов був задоволений повністю.

В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення суду, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що для перерахунку страхових виплат позивачеві необхідно застосовувати коефіцієнти зростання середньої заробітної плати, які вказуються Державним комітетом статистики України і складають в 2002 році - 1,352, в 2003 році -1,210, в 2004 році - 1,228, у 2005 році - 1, 275, в 2006 році - 1, 367. Застосування саме таких коефіцієнтів, а не коефіцієнтів встановлених відповідачем, відповідає вимогам ст.29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Згідно ч.2 ст.29 зазначеного вище Закону, перерахунок сум щомісячних страхових виплат здійснюється також у випадку зростання в попередньому календарному році середньої заробітної плати

в галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики. Такий перерахунок проводиться з першого березня наступного року. При цьому визначена раніше сума щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає. Тому ця норма закону містить обов'язкову умову застосування для перерахунку саме зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики, а не реальної заробітної плати, оскільки вона вказує на необхідність перерахунку саме за таким механізмом, а не тим, який визначений Правлінням Фонду соціального страхування. Тому суд обгрунтовано врахував ці вимоги закону.

Застосування вказаних коефіцієнтів відповідачем суперечить вимогам ч.2 ст.29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Крім того, постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2005 року визнано недійсними постанови правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України №15 від 14.03.2002 року «Про перерахунок сум щомісячних страхових виплат потерпілим (членам їх сімей) з 01.03.2002 року» та №3 від 04.03.2003 .року «Про перерахунок сум щомісячних страхових виплат потерпілим (членам їх сімей) з 01.03.2003 року».

Ухвалою колегії суддів Вищого адміністративного суду України від 06.09.2006 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2005 року залишено без змін з зазначенням, що вказані вище постанови не відповідають вимогам ч.2 ст.29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Посилання представників відповідача на те, що постанови Фонду про проведення перерахунку страхової виплати з застосуванням коефіцієнтів 1,193; 1,182; 1,152; 1, 238; 1, 203 не визнані недійсними не можуть бути взяті до уваги, оскільки з врахуванням встановлених обставин суд обгрунтовано, з посиланням на норми матеріального права визнав неправильним саме застосування вказаних коефіцієнтів та розрахунок щодо розміру страхової виплати.

Ствердження про порушення судом норм матеріального права безпідставні. Рішення суду відповідає встановленим обставинам та вимогам закону, що регулює вказані правовідносини, підстав для його скасування не встановлено.

Керуючись ст.ст.307,308,315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівка відхилити.

Рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 18 грудня 2006 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.