Справа №22ц-2935/2007                      Головуючий в І інстанції - Ткаченко Н.Ю.

Категорія 21                                           Доповідач - Гоков П.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня   2007 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дні­пропетровської області в складі:

Головуючої   - Рудь В.В. 

суддів  - Гокова П.В., Котушенко С.П.

при секретарі - Чергенець С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в М.Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на ви­робництві та професійних захворювань України в м. Тернівки Дніпропетровської області на рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 08 грудня 2007 року за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від неща­сних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівки Дніпропетровської області (далі - Фонд) про перерахунок щомісячних страхових виплат,

ВСТАНОВИЛА:

В листопаді 2006 році позивач ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до відповідача та просив стягнути на його користь не донараховані щомісячні страхові виплати за період з 01 березня 2004 року по 01 жовтня 2006 рік в розмірі 2564,45 грн., а також просив зобов*язати відповідача випла­чувати йому страхові суми починаючи з 01 жовтня 2006 року щомісячно по 987,44 грн. до зміни діючого законодавства. А також просить стягнути моральну шкоду в сумі 3 000 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що за час роботи на підприє­мствах вугільної промисловості в підземних , шкідливих умовах він захворів професійним захворюван­ням та за висновком МСЕК від 23.12.2003 року йому було встановлено втрату професійної працездат­ності у розмірі 55% та визнано інвалідом 3-ї групи.

Позивач наголошує на тому, що постановами Фонду було зроблено перерахунок належних йому страхових виплат, пов'язаних з втратою здоров'я на виробництві, з застосуванням коефіцієнтів: у 2002 року по відношенню до 2001 року - 1,193, у 2003 року по відношенню до 2002 року - 1,182, у 2004 року по відношенню до 2003 року - 1,152, у 2005 року по відношенню до 2004 року - 1,238, у 2006 року по відношенню до 2005 року - 1,203, встановлених на підставі постанов правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України «Про пере­рахунок сум щомісячних страхових виплат потерпілим (членам їх сімей)».

Він вважає, що даний перерахунок здійснено з грубим порушенням чинного законодавства, оскільки відповідач застосував коефіцієнт реальної заробітної плати, а не середньої заробітної плати за даними органу виконавчої влади з питань статистики, як це передбачено ст.29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та профе­сійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Тому при проведені перерахунку повин­ні бути застосовані коефіцієнти Державного комітету статистики України, які складають: в 2001 році -1,352, в 2002 році - 1,210, в 2003 році - 1,228, в 2004 році - 1, 275, в 2005 році - 1, 367.

Рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 08 грудня 2006 року позовна заява була задоволена частково. Постановлено стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1. в раху­нок не донарахованих щомісячних страхових виплат за період з 01.03.2002 року по 30.09.2006 рік -2564,45 грн. Також постановлено Фонду проводити виплати щомісячних страхових виплат на користь позивача з 01 жовтня 2006 року у розмірі 987,44 грн. В частині позову щодо стягнення моральної шкоди, позивачу - відмовлено.

В апеляційній скарзі  відповідач ставить питання про скасування рішення суду, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до ви-

сновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних під­став.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що для перерахунку страхових виплат позивачеві необхідно застосовувати коефіцієнти зростання середньої заробітної плати, які вказуються Державним комітетом статистики України і складають в 2001 році - 1,352, в 2002 році -1,210, в 2003 році - 1,228, у 2004 році - 1, 275, в 2005 році - 1, 367. Застосування саме таких коефіціє­нтів, а не коефіцієнтів встановлених відповідачем, відповідає вимогам ст.29 Закону України «Про зага­льнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійно­го захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Згідно ч.2 ст.29 зазначеного вище Закону, перерахунок сум щомісячних страхових виплат здійсню­ється також у випадку зростання в попередньому календарному році середньої заробітної плати в галу­зях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики. Та­кий перерахунок проводиться з першого березня наступного року. При цьому визначена раніше сума щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає. Тому ця норма закону містить обов'язкову умову застосування для перерахунку саме зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики, а не реальної заробітної плати, оскільки вона вказує на необхідність перерахунку саме за та­ким механізмом, а не тим, який визначений Правлінням Фонду соціального страхування. Тому суд об­ґрунтовано врахував ці вимоги закону.

Застосування вказаних коефіцієнтів відповідачем суперечить вимогам ч.2 ст.29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Крім того, постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2005 року визнано недійсними постанови правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України №15 від 14.03.2002 року «Про перерахунок сум щомісячних страхових виплат потерпілим (членам їх сімей) з 01.03.2002 року» та №3 від 04.03.2003 року «Про пере­рахунок сум щомісячних страхових виплат потерпілим (членам їх сімей) з 01.03.2003 року».

Ухвалою колегії суддів Вищого адміністративного суду України від 06.09.2006 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2005 року залишено без змін з зазначенням, що вказані вище постанови не відповідають вимогам ч.2 ст.29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Посилання представників відповідача на те, що постанови Фонду про проведення перерахунку страхової виплати з застосуванням коефіцієнтів 1,193; 1,182; 1,152; 1, 238; 1, 203 не визнані недійсними не можуть бути взяті до уваги, оскільки з врахуванням встановлених обставин суд обгрунтовано, з поси­ланням на норми матеріального права визнав неправильним саме застосування вказаних коефіцієнтів та розрахунок щодо розміру страхової виплати.

Ствердження про порушення судом норм матеріального права безпідставні. Рішення суду відповід­ає встановленим обставинам та вимогам закону, що регулює вказані правовідносини, підстав для його скасування не встановлено.

Керуючись ст.ст.307,308,315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівки Дніпропетровської області -відхилити.

Рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 08 грудня 2006 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців.