АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 22- 3794  2010 року            Головуючий у 1-й інстанції Бершадська О.В. категорія -24                                                   Доповідач  Кіселик С.А

У  Х  В  А  Л  А

І  М  Е  Н  Е  М    У  К  Р  А  Ї  Н  И

14  липня  2010 року        

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі :

Головуючого : судді Кіселика С А ,

суддів : Франко В.А., Суржик М.М.

при секретарі  Демешко Л.В.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою  ТОВ «Агро – гарант – цукор» на рішення Кіровського районного суду  міста  Кіровограда   від  27  квітня   2010 року,

В  С  Т  А  Н  О  В  И  Л  А  :

В жовтні  2009  року  Товариство  з  обмеженою  відповідальністю  «Агро – гарант –Цукор»  звернулося  в  суд  із  позовом  до  ОСОБА_1  про  визнання  недійсним  договору  відповідального  зберігання  та  акту  прийому – передачі.

Свої  вимоги  позивач  мотивує  тим,  що 23  липня 2009  року  Кіровським  районним  судом  міста  Кіровограда  відкрито  провадження  у  цивільній  справі  за  позовом  ОСОБА_1  до  ТОВ «Агро – гарант – цукор»  про  повернення  600  тонн  цукру – піску  зданого  на  відповідальне  зберігання.  На  обґрунтування  цієї  вимоги  ОСОБА_1  вказав, на  те,  що 20  вересня 2005  року  між  ним  та  товариством  укладено  Договір  відповідального  зберігання  № 2/09  та  Акт  прийому – передачі  цукру – піску  в  кількості 600 тонн  по ціні 3 360,00 грн.  за  одну  тонну  на  загальну  суму – 2 016 000. 00 грн.  Крім цього, ОСОБА_1С  вказав  на те, що  право  власності  підтверджується  зокрема  протоколом № 4 від 15. 09. 2005 року  про  розподіл  прибутку  ТОВ «Агро – гарант – цукор»  за  2004  рік.  Проте,  договір  та  Акт  прийому - передачі б/н  та  дати,  на  які  посилається  відповідач,  є  недійсними в силу  Закону.  За  умовами пункту 1.1  Договору,  товариство  зобов’язалося  перед  відповідачем  надати  послуги  по  прийманню, збереженню  і  відвантаженню  приналежного  останньому  товару  на  складах  позивача (Кіровоградська  область, м.Новоукраїнка, вул.. Промислова,1).  Майно,  що  передається  на  зберігання, його  кількість, ціна  за  одиницю, загальна  вартість  зазначено в Додаткових  угодах, що  є  невід’ємною  частиною  даного  Договору.  Однак,  ТОВ «Агро- гарант – цукор»  вважає,  що  ОСОБА_1  не  є  власником  цього  цукру,  оскільки  рішення  про  виплату  йому  дивідендів  прийнято  неправомочним  на  це  суб’єктом   і  відповідно  до  протоколу  № 4  від 15.09.2005  року  визнано  недійсним.  А  отже,   вважає  договір  фіктивним  та  таким,  що  було  укладено  без  наміру  створення  правових  наслідків,  оскільки  ОСОБА_1  на  час  укладання  договору  не  мав   в  наявності  цукру – піску  в  кількості  600  тонн.

Тому,  посилаючись  на  вказані  обставини,  представник  позивача  в судовому  засіданні  просив  визнати  договір  відповідального  зберігання  № 2/09  укладений 20  вересня 2005  року  між  ОСОБА_1  та  ТОВ «Агро – гарант – цукор»    та  акту  прийому – передачі  600  тонн  цукру – піску  за  ціною 3 360. 00 грн.  за  одну  тонну – недійсним, з дати  його  укладення.

Рішенням  Кіровського  районного суду   міста  Кіровограда     від  27 квітня  2010 року   в позові  відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду  позивач,  в своїй  апеляційній  скарзі,  просить  його  скасувати  та  постановити  нове,  яким  позов  задовольнити.

В скарзі апелянт зазначив, що при постановленні рішення судом порушені норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Зокрема, зазначив, що  недоведеність  фіктивності  правочину  зумовлена  відмовою  суду  у  задоволенні  клопотань  про  витребування  і  відповідне  дослідження  доказів. А  саме, не  витребувано  від ДПА у  Кіровоградській  області  відомостей  щодо  декларування  ОСОБА_1  даних  про  отримання  ним  прибутку  від  участі в ТОВ «Агро – гарант – цукор»  за  період 2005 – 2006 роки.  Не  задоволено  клопотання  про  витребування  у  відповідача  копії  Договору  застави  від 10.11.2005 року № 5505Z158  укладеного  між  ним  та  ВАТ «Державним експортно – імпортний банк  України»  та  кредитного  договору № 5505К36  укладеного 10.11.2005 року  між  зазначеною  вище  фінансовою  установою  та  ТОВ «Крот» (засновником  якого є сам  відповідач).  А  отже  судом  порушено  положення статті 10  ЦПК  України  щодо  засад  змагальності  сторін  та  прав  щодо  подання  доказів,  їх  дослідження  та  доведеності  перед  судом  їх  переконливості.

Крім  того  суд  не  звернув  увагу,  що  позивачем  не  надано  належного  документа  який би  підтверджував  право  власності  позивача  на  переданий  на  зберігання  цукор – пісок.  Суд  також  дійшов  безпідставного  висновку,  що  позивачем  пропущено  строк  позовної  давності.

В  судове  засідання  представник  ТОВ  «Агро – гарант – цукор»  не  з’явився  і  надав  клопотання  про  відкладення  розгляду  справи  на  іншу  дату.

Представник  апелянта   зазначив,  що   в  судове  засідання  ні  він,  ні  директор   товариства  з’явитися  не  можуть,  оскільки  будуть  в  цей  час  знаходитися  у   господарському  суді  Кіровоградської  області  в  зв’язку  із  розглядом  цим  судом  справи  № 4/228 (05 – 01/ 189/ 6 – 16 «а»/ 10/7),  розгляд  якої  призначено  на  11 год. 50  хв.  14 липня  2010  року.

Відхиливши  дане  клопотання,  із  підстав  того,  що  справи  а  Апеляційному  суді  Кіровоградської  області  та    Господарському  суді  Кіровоградської  області  слухаються  не  в один  час  і  представник  позивача  мав  можливість,  як  сам  бути  присутнім  на  обох  засіданнях  так  і  вирішити  питання  про  направлення  іншого  представника  юридичної  особи  до  суду  апеляційної  інстанції,  колегія  суддів  дійшла  висновку,  що дії  позивача  фактично  направлені  на невиправдане  затягування  розгляду  справи  і на  підставі  положень  ст. 305 ЦПК  України, визнала  за  можливе  розгляд  справи  у  відсутності  апелянта.  

Заслухавши  доповідь судді доповідача, пояснення представника  відповідача, перевіривши матеріали справи та наведені у скарзі  доводи, колегія  суддів  Судової палати у цивільних  справах  Апеляційного суду Кіровоградської області  дійшла висновку, що апеляційна скарга   підлягає    відхиленню,  із  наступних  підстав.

Вирішуючи  спір,  суд  першої інстанції, на підставі досліджених доказів, правильно встановив,  що  Акт  прийому – передачі  600  тонн  цукру – піску,  прийнятих  на  зберігання  позивачем,  та  який  підписаний  сторонами  договору  і  скріплений  печаткою  є  тим документом,  що  підтверджує  прийняття  речі  на  зберігання.

Правильного  висновку  дійшов  суд  і  щодо  відсутності  підстав  визнання  фіктивності  договору  зберігання.

Суд  першої  інстанції  правильно  визначив,  згідно  Статуту  товариства,  повноваження   керівника  товариства і  дійшов  правильного  висновку,  що  Лапа Ю.Й.,  який  є  керівником  товариства  і  підписав  договір   відповідального  зберігання,  діяв  в  межах  своїх  повноважень.

Правильного  висновку  дійшов  суд  і  щодо  недоцільності   витребування  із  ДПА  Кіровоградської  області  даних  про  отриманий  ОСОБА_1  прибуток  від  діяльності  ТОВ «Агро – гарант – цукор»  за  період  2005 – 2006 років,  оскільки  такі  дані ніяким  чином  не  впливають на  об’єктивність  при  вирішенні  вказаного  спору.

Доводи  апеляційної  скарги  в  цій  частині  не  спростовують  висновків  суду  першої  інстанції.

Крім  того  суд  першої  інстанції  дійшов  правильного  висновку  щодо  відсутності  підстав  для  поновлення  позивачу  пропущеного  строку  позовної  давності.  Суд  правильно  зазначив,  що    наведені  позивачем  причини  пропуску  строку  позовної  давності  є  необґрунтованими,  не є  поважними  і  позивач  не  був  позбавлений  можливості  оспорювати  такий  правочин  ще  з  2005  року.

Таким  чином,  колегія  суддів  дійшла  висновку,  що  суд першої інстанції правильно встановив правовідносини, які виникли між сторонами  і  правильно застосував  норми  матеріального  права,  що  їх  регулюють.

Відповідно до вимог ч.1 ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи  вищенаведене, колегія суддів дійшла переконання, що рішення суду є законним та обгрунтованим, постановленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляції не спростовують правильних висновків суду, а тому рішення скасуванню не підлягає.

 Керуючись ст.ст.303,307, 308,313,314,315 ЦПК України, колегія суддів,-

У  Х  В  А  Л  И  Л  А :

Апеляційну скаргу  представника  ТОВ  «Агро – гарант – цукор»  відхилити.

Рішення  Кіровського  районного суду  міста  Кіровограда   від 27  квітня  2010  року  залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців до Верховного Суду України.

Головуючий:

Судді: