Апеляційний суд Кіровоградської області

Справа № 22 – 3071  2010                                                    Головуючий у 1-й інстанції – Дьомич Л.М.

Категорія –  51                                                                       Доповідач – Сукач Т.О.

УХВАЛА

Іменем України  

    23 червня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі :

                                              головуючої судді – Бубличенко В.П.

                                              суддів                       Сукач Т.О.  

                                                                                Фомічова С.Є.                                                                            

                                              при секретарі           Савченко Н.В.                        

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до комунального підприємства «Кіровоградське водопровідно-каналізаційне господарство Кіровоградської міської ради» про визнання наказу незаконним, за апеляційною скаргою комунального підприємства «Кіровоградське водопровідно-каналізаційне господарство Кіровоградської міської ради» на рішення  Кіровського районного суду міста Кіровограда   від  9 квітня  2010 року і

в с т а н о в и л а :

    Рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда   від  9 квітня  2010 року задоволено позов ОСОБА_2 до комунального підприємства «Кіровоградське водопровідно-каналізаційне господарство Кіровоградської міської ради» про визнання наказу незаконним. Суд визнав незаконним і скасував наказ КП «Кіровоградське водопровідно-каналізаційне господарство Кіровоградської міської ради» № 248 від 28 серпня 2009 року «Про порушення наказу № 12 від 8 липня 2008 року», яким ОСОБА_2 оголошено догану за  порушення п.п.2.2.1, 2.1.4, 2.1.5 Положення про дотримання комерційної таємниці. З відповідача на користь позивачки  стягнуто 200 грн. витрат за надання юридичної допомоги та в доход держави 8,50 грн. судового збору; 37грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

    В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення суду як такого, що ухвалене з порушенням вимог матеріального і процесуального права, просить ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачці у задоволенні її вимог. Посилається на те, що рішення суду ґрунтується на неправильному тлумаченні  норм матеріального права та нормативних актів Кабінету Міністрів України. Також, на думку відповідача, суд неправильно вирішив питання про розмір витрат позивачки на оплату правової допомоги адвоката, які підлягають відшкодуванню.

    Заслухавши доповідача, пояснення представників КП «Кіровоградське водопровідно-каналізаційне господарство Кіровоградської міської ради», ОСОБА_3, ОСОБА_4, які підтримували доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов суд виходив з того, що відомості, повідомлені позивачкою на телебаченні, не можуть становити комерційну таємницю та не є інформацією, яка відповідно до вимог закону, не підлягає розголошенню, а помилкове визначення відповідачем поняття комерційної таємниці та його трактування в наказі про притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності і закріплене в Положенні про дотримання комерційної таємниці, не може бути підставою для притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки він відповідає встановленими обставинам та вимогам матеріального права.

Відповідно до ст. 505 ЦК України комерційною таємницею є інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона  в цілому чи в певній  формі  та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв’язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію.

Комерційною таємницею можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру, за винятком тих, які відповідно до закону не можуть бути віднесені до комерційної таємниці (ч.2 ст. 505 ЦК).

Перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці визначені у постанові Кабінету Міністрів України від 9 серпня 1993 року № 611. До таких відомостей, зокрема, належать відомості про чисельність і склад працюючих, їхню заробітну плату в цілому та за професіями й посадами.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що в прямому ефірі телекомпанії «ТТV» позивачка не посилалася  на офіційні документи КП «Кіровоградське водопровідно-каналізаційне господарство Кіровоградської міської ради». Питання, які нею висвітлювалися (щодо оплати праці працівників та роботи підприємства), становлять її бачення та міркування щодо обставин, що виникли на  підприємстві  і які, як  вона вважає, ґрунтуються на об’єктивних даних.

За таких обставин поширена позивачкою на телебаченні інформація не є  комерційною таємницею в розумінні ст. 505 ЦК України, за розголошення якої  вона  може бути притягнута до дисциплінарної відповідальності відповідно  до ст.147 КЗпП України та Положення про дотримання комерційної таємниці, затвердженого на підприємстві.

З огляду на зазначене, суд обґрунтовано визнав незаконним та скасував наказ КП «Кіровоградське водопровідно-каналізаційне господарство Кіровоградської міської ради» № 248 від 28 серпня 2009 року «Про порушення наказу № 12 від 8 липня 2008 року», яким ОСОБА_2 оголошено догану.

Доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального права та їх неправильне тлумачення  не ґрунтуються на доказах.

 Ст.84 ЦПК України передбачено, що витрати, пов’язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної  правової  допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Із матеріалів справи вбачається, що за надання правової допомоги адвокатом ОСОБА_5 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 350 видане Кіровоградською КДКА  21.09.2009 року) позивачкою сплачено 1290 грн. (а.с.75а-76).

27 квітня 2006 року постановою Кабінет Міністрів України   № 590 затверджено   граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ. Відповідно до цієї постанови граничний розмір компенсації витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, якщо компенсація сплачується іншою стороною,  не перевищує  суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі, виплачується  40 % розміру мінімальної плати за її роботу.

 Суд стягнув з відповідача на користь позивачки 200 грн., на відшкодування витрат на правову допомогу, що не суперечить вказаній постанові та відповідає затраченому адвокатом часу на надання  такої  допомоги.

 За таких обставин безпідставними є доводи відповідача про неправильне визначення судом розміру судових витрат.  

Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ст.308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення суду без змін.

          Керуючись ст. ст. 209, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області

у х в а л и л а  :

Апеляційну скаргу  комунального підприємства «Кіровоградське водопровідно-каналізаційне господарство Кіровоградської міської ради» відхилити.

    Рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда  від 9 квітня  2010 року залишити без змін.

     Ухвала  апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуюча

Судді