Справа № 22ц/3664 Головуючий в 1 інст. Паламарчук
Категорія 45 Доповідач Микитюк
УХВАЛА
Іменем України
05 липня 2010 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого Микитюк О.Ю.
суддів Старовойта Г.С.,
Омельчука М.І.
при секретарі Сапінській Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення меж земельної ділянки, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення паркану
за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Любарського районного суду від 09 квітня 2010 року,
встановила:
В листопаді 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовною заявою, в якій просив встановити межі земельних ділянок при будинковолодіннях АДРЕСА_1 а також зобов’язати відповідача знести паркан. В обґрунтування позову зазначив, що між ним та відповідачем існує земельний спір, який перешкоджає йому на підставі рішення Старочорторийської сільської ради від 21.02.1994 року отримати державний акт на право приватної власності на земельну ділянку.
Рішенням Любарського районного суду від 09 квітня 2010 року ОСОБА_2 відмовлено за безпідставністю в позові про встановлення меж земельних ділянок. Додатковим рішенням Любарського районного суду від 27 травня 2010 року ОСОБА_2 відмовлено в позові за безпідставністю в повному обсязі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду від 09 квітня 2010 року і ухвалити нове рішення про задоволення позову. Апелянт посилається на те, що суд не взяв до уваги висновок судово-будівельної експертизи від 13.03.2009 року, згідно якого збудований ОСОБА_3 паркан не відповідає плану забудови земельної ділянки від 30.11.1976 року та частково знаходиться на земельній ділянці ОСОБА_2
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Частиною 2. ст.152 Земельного кодексу України передбачено, що землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.
Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, щодо яких встановлено ці обставини.
Рішенням Любарського районного суду від 11 грудня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відновлення межі встановлено що у 1982-1983 роках відповідачем по межі споруджена огорожа на бетонному фундаменті, яка розділяє земельні ділянки при будинковолодіннях АДРЕСА_2 Розходжень в межах між земельними ділянками ОСОБА_2 і ОСОБА_3 при проведенні обмірів на підставі теодолітної зйомки і планових матеріалів аерофотозйомки не виявлено.
Як вбачається із свідоцтва на забудову (а.с.18) ОСОБА_2 рішенням Старо-чорторийської сільської ради від 25 липня 1976 року була виділена під забудову земельна ділянка в селі Стара Чортория площею 0,50 га. Згідно плану забудови від 30 листопада 1976 року (а.с.17) земельна ділянка має фактичну площу 0,578 га (34м х 17м). Отже, розмір земельної ділянки на плані забудови є більшим, чим розмір, земельної ділянки наданої ОСОБА_2 в користування рішенням сільської ради, тобто план забудови не відповідає даному рішенню. За таких обставин не може бути взятий до уваги висновок судово-будівельної експертизи від 13.03.2009 року (по іншій цивільній справі), який ґрунтується на плані забудови від 30.11.1976 року.
Суд першої інстанції зробив правильний висновок, що права землекористувача ОСОБА_2 не порушені. Рішення ухвалено із дотриманням норм матеріального та процесуального права і залишається без змін.
Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 308, 314, 315, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Залишити без змін рішення Любарського районного суду від 09 квітня 2010 року та додаткове рішення цього ж суду від 27 травня 2010 року .
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуюча: Судді: