АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 липня 2007 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Мартинової К.П.,
суддів - Короткова В.Д., Станкевича В.А.,
за участю секретаря - Карпової О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Вектор", Сергіївської селищної ради про визнання права власності на об"єкт застави за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Вектор" на заочне рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 24 липня 2006 року ,
ВСТАНОВИЛА:
03 липня 2006 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідачів, в якому вказала, що відповідно до договору від 06.02.2003 р. та додаткової угоди від 11.02.2003 р. ЗАТ КБ „ПриватБанк" надав ОСОБА_2 кредит у сумі 80 тис. доларів СІЛА під 17% річних на термін до 10 лютого 2005 року. 11 лютого 2003 року між ЗАТ КБ „ПриватБанк" та ТОВ фірма „Вектор", був укладений договір застави цілісного майнового комплексу будинків дитячого оздоровчого табору „Ізвор", як гарантування виконання ОСОБА_2 зобов"язань по кредитному договору. Під заставу банку надавався цілісний майновий комплекс будинків дитячого оздоровчого табору „Ізвор". 10 лютого 2004 року між ЗАТ КБ „ПриватБанк" і позивачкою був укладений договір поручительства, відповідно до якого вона поручалась за виконання ОСОБА_2 його зобов'язань по кредитних договорах. Взятих на себе зобов "язань ОСОБА_2 не виконав, таким чином, на підставі кредитного договору і додаткової угоди до кредитного договору і договору застави у ОСОБА_1 виникло право на стягнення у свою користь заставленого майна. На підставі викладеного, позивачка просила визнати за нею право власності на цілісний майновий комплекс будинків дитячого оздоровчого табору „Ізвор", який розташовано в пгт. Сергіївка м. Білгород- Дністровський Одеської області по вул. Гагаріна, 19, на земельної ділянці площею 6, 3 га, який складається з : адміністративної будівлі з залізобетонних блоків загальною площею 211, 5 кв.м - літ.№ 1, душевих з ракушняка -літ.№ 2, бойлерної з залізобетонних блоків- літ.№ 3, дерев"яного складу - літ.№ 4 , спального корпусу з зшіізобетонних блоків загальною площею 471, 4 кв.м - літ № 7, спального корпусу з залізобетонних блоків загальною площею 471, 4 кв.м - літ.№ 8, літного клубу з залізобетонних блоків - літ № 9, блоку харчування з залізобетонних блоків загальною площею 394, 6 кв.м - літ. № 10, літньої їдальні з металевого каркасу зі скляним заповненням, загальною площею 346 кв.м. - літ. № 11, вбиралень з залізобетонних блоків - літ. № 12, №13, спального корпусу з залізобетонних блоків,
Головуючий у першій інстанції Ступакова І.Г. Справа № 22ц- 2292/07
Доповідач Мартынова К.П. Категорія ЦП:5
загальною площею 245, 4 кв.м. - літ. № 14 , підвалу з залізобетонних блоків, загальною площею 514, 1 кв.м. - літ. № 15; споруд - літ. № І - XII.
В судовому засіданні представник відповідача -Сергіївської селищної ради з позовом погодився.
В судовому засіданні представник третьої особи - ЗАТ КБ „ПриватБанк" з позовом погодився.
Представник відповідача - ТОВ „Вектор", треті особи ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у судове засідання не з"явились.
Заочним рішенням суду від 24 липня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволений в повному обсязі.
В апеляційній скарзі ТОВ „Вектор" просить заочне рішення суду скасувати, посилаючись на те, що заочне рішення ухвалене судом в попередньому судовому засіданні, що є порушенням норм процесуального права та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість заочного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, матеріалами справи підтверджено, що провадження у даній справі відкрито ухвалою від 05.07.2006 року та призначене попереднє судове засідання на 13.07.2006 року / а.с. 1/.
Попереднє судове засідання було проведено 13.07.2006 року, справу призначено до розгляду в судовому засідання на 24.07.2006 року / а.с. 39/.
В судове засідання 24.07.2006 року відповідач представник ТОВ "Вектор" не з"явився, про день, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить розписка про одержання ОСОБА_2, директором ТОВ "Вектор", судової повістки / а. с. 45/. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 224 ЦПК України зі згоди позивача суд ухвалив заочне рішення.
Як вбачається з протоколу судового засідання 24.07.2006 року в судове засідання з"явились представник позивача, відповідач представник Сергіївської селищної ради та представник третьої особи ЗАТ КБ "ПриватБанк". ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились, відомості про сповіщення їх про слухання справи відсутні.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 224 ЦПК України у разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів. Враховуючи те, що в судове з'явились два відповідача, а один відповідач представник ТОВ "Вектор" не з"явився у суду не було підстав для ухвалення рішення суду в заочному порядку.
При таких обставинах у разі першої неявки представника ТОВ "Вектор" в судове засідання 24.07.2006 року необхідно було відкласти слухання справи.
Крім того, встановлено також інші порушення процесуального закону. ЗАТ КБ "ПриватБанк", ОСОБА_3, які є сторонами кредитного договору від 06.02.2003 року та додаткової угоди від 11.03.2003 року / а.с. 11-12/, поручителем по якому виступила ОСОБА_1 / а. с. 10/, залучені до участі у справі як треті особи, однак, повинні бути відповідачами у справі.
Справу розглянуто у відсутності ОСОБА_3, який є стороною по кредитному договору від 06.02.2003 року та додатковій угоді до нього від 11.03.2003 року, розписка про одержання ним судової повістки, як того вимагає ч. 2 ст. 76 ЦПК України, в матеріалах справи відсутня.
Відповідно до вимог ч. 9 ст. 74 ЦПК України відповідач, місце проживання або місцезнаходження якого позивачеві не відоме, навіть після його звернення до адресного бюро і органів внутрішніх справ, викликається в суд через оголошення у пресі.
Однак, як вбачається з матеріалів справи місце проживання ОСОБА_3 було відоме позивачу та суду. Тому виклик ОСОБА_3 в судове засідання на 24.07.2006 року через оголошення у пресі при наявності відомостей про його місце проживання, не може являтись доказом того, що він був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи.
Розглянувши справу за відсутності відповідачів, не повідомлених належним чином про час і місце судового засідання, без залучення до участі у справі в якості відповідачів всіх заінтересованих осіб, суд не з"ясував належним чином обставини справи, не визначив характер спірних правовідносин.
Відповідно до вимог п.3 ч. 1 ст. 311 ЦПК України встановлені порушення є безумовною підставою для скасування заочного рішення суду з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Судом апеляційної інстанції також встановлено, що рішенням господарського суду Одеської області від 22.03.2007 року, яке набрало чинності 02.04.2007 року, припинено підприємницьку діяльність фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 / а.с. 168-169/.
Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру від 05.07.2007 року ОСОБА_1 не являється суб"єктом підприємницької діяльності. Тому підстав для закриття провадження у справі не має.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, залучити до участі у справі в якості відповідачів всіх заінтересованих осіб, належним чином з"ясувати обставини справи та ухвалити рішення суду з додержанням вимог матеріального та процесуального закону.
Керуючись ст. ст. 209, 303, 304, 307, 311 ч. 1 п.3, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Вектор" задовольнити частково.
Заочне рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 24 липня 2006 року скасувати, справу направити на новий розгляд до того ж суду іншим суддею.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.