Справа №11-380/ . 2010 Головую чий у 1 інстанції Покатілов О Б.
Категорія ст.185 ч.2 КК України Головуючий у 2 інстанції Мельничук Н.М.
У Х В А Л А
Іменем України
22 червня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючої - судді: Мельничук Н.М.
суддів: Слісарчука Я.А. та Зав’язуна С.М.
з участю
прокурора Глазунова С.В.
адвоката
засудженого ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 21 квітня 2010 року.
Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, неодноразово судимого, останній раз Бердичівським міськрайсудом Житомирської області 17 жовтня 2009 року за ст. 395 КК України на 3 місяці арешту ( покарання не відбуте),
засуджено за ч.2 ст.185 КК України на 5 місяців арешту.
На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань з врахуванням вироку Бердичівського міськрайсуду Житомирської області від 17 жовтня 2009 року остаточно призначено покарання у виді 6 місяців арешту.
Запобіжний захід – підписка про невиїзд.
Згідно з вироком 12 травня 2009 року близько 13 години із автомобіля „ВАЗ 21063” державний номер НОМЕР_1, який знаходився біля магазину „От і До”, що по вулиці Корольова, 44-6 в м. Житомирі, пересвідчившись в тому, що потерпілий ОСОБА_2 займається ремонтом даного автомобіля та не спостерігає за його злочинними діями, викрав майна останнього на загальну суму 2916 гривень.
В апеляції засуджений просить пом’якшити призначене покарання, та обрати покарання не пов’язане з позбавленням волі, що дасть можливість не припиняти йому лікування від наркоманії.
Заслухавши доповідь судді, засудженого, підтримавшого апеляцію, прокурора, підтримавшого частково апеляцію, перевіривши вирок суду в межах апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню.
Винуватість засудженого ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.185 КК України доведена дослідженими у судовому засіданні доказами і ніким з можливих апелянтів не оспорюється.
Доводи в апеляції про суворість призначеного покарання необґрунтовані.
Як вбачається з вироку суд 1 інстанції, призначаючи покарання винному, врахував вимоги ст. 65 КК України та всі обставини, що пом’якшують покарання, на які посилається у своїй апеляції засуджений.
ОСОБА_1 вчинив злочин середньої тяжкості, будучи судимим, вину визнав, щиро розкаявся у вчиненому, повністю відшкодував заподіяні збитки, характеризується позитивно.
Виходячи зі змісту довідки, виданої Бердичівською ЦМЛ, на момент виконання даного вироку, після його вступу в законну силу, ОСОБА_1 пройде необхідний курс лікування.
За таких обставин підстав для зміни вироку за мотивами, викладеними у апеляції, не має.
Керуючись ст.ст. 366, 365 КПК України колегія суддів судової палати у кримінальних справах, -
у х в а л и л а:
апеляцію ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 21 квітня 2010 року щодо нього – без зміни.
Судді: