Справа № 22 ц-2278/10                              Головуючий у 1 інстанції – Галушка О.Г.

Категорія: 24                                                  Доповідач – Матвійчук Л.В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВОЛИНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

   12 липня 2010 року. Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Антонюк К.І.

суддів – Матвійчук Л.В., Веремчук Л.М.

при секретарі Назаруку О.В. ,

з участю представників позивача: Недоходюка Р.С., Гаврилюка Д.Ю., Зінчука І.М.

відповідача – ОСОБА_4

представника відповідача – ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Волиньгаз» Нововолинське управління по газопостачанню та газифікації до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_4 на рішення Нововолинського міського суду від 30  квітня 2010 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Нововолинського міського суду від 30 квітня 2010 року позов задоволено.

Постановлено стягнути з ОСОБА_4 в користь відкритого акціонерного товариства «Волиньгаз» Нововолинське управління по газопостачанню та газифікації заборгованість за спожитий газ в сумі 3280 грн. 92 коп., судові витрати в сумі 81 грн.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_4 просить скасувати це рішення і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального права.

          Зокрема, апелянт зазначає, що судом не застосовані строки позовної давності для стягнення боргу за 1995-1996 роки, а за період з вересня 2001 року боргу за спожитий газ у нього немає.

 Колегія суддів перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судом 1 інстанції встановлено, що ОСОБА_4 є власником будинковолодіння, що по АДРЕСА_1 Газопостачання до даного будинковолодіння здійснює акціонерне товариство «Волиньгаз» Нововолинське управління по газопостачанню та газифікації.  

З розрахунку вартості використаного природного газу вбачається, що відповідачем ОСОБА_4 періодично, несвоєчасно вносилась плата за спожитий газ, починаючи з вересня 1995 року.( а.с.6-8,50-51), внаслідок чого відповідачу неодноразово припинялось газопостачання  з опломбуванням газового крану(а.с.12-14).

Про існуючу заборгованість по сплаті за використаний  відповідачем природний газ свідчать копії попереджень(а.с.15-16) та попередження надане представником відповідача в судовому засіданні.

 Розмір плати за природний газ визначений на підставі встановлених Кабінетом Міністрів України норм споживання та тарифів на природний газ( а.с.18-22).

Заборгованість відповідача за спожитий природний газ на час розгляду справи в суді становить 3280 грн.92 коп.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п.3 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.    

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем надавались послуги з газопостачання відповідачу ОСОБА_4, проте останній не проводив своєчасно оплати за надані послуги. З розрахунку, наданого представником позивача в суді апеляційної інстанції встановлено, що за період з червня 1995 року по 30 квітня 2010 року у відповідача  утворилась заборгованість за надані послуги з газопостачання в сумі 3280 грн. 92 коп.

За таких обставин  суд першої інстанції прийшов до правильного висновку  про  стягнення зазначеної суми боргу з відповідача на користь позивача.

          Не заслуговують на увагу доводи апелянта про незастосування судом строків позовної давності.

Відповідно до ч.1 ст.264 України  перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дій, що свідчать про визнання нею свого боргу або іншого обов’язку.

З розрахунку вбачається, що відповідач при здійсненні оплати за газ з вересня 2001 року,   здійснював оплату за поточний місяць та частково оплачував заборгованість, яка виникла за період з червня 1995 року по серпень 2001 року. (а.с. 6 - 8).

Крім того, при укладенні договору про надання населенню послуг з газопостачання 12.08.2009 року відповідач визнав суму заборгованості в розмірі 3817 грн. станом на 01.08.2009 року ( а.с.9).

Ці обставини свідчать про визнання відповідачем заборгованості за надані йому послуги в повному розмірі.

Рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування чи зміни колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313, 314 ЦПК України, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Нововолинського міського суду від 30 квітня 2010 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту її проголошення.

Головуючий  

Судді